Власюк К.Д.

Вінницький торгівельно-економічний інститут (КНТЕУ)

Основи методики та організації обліку і аналізу поточних зобов'язань підприємства

Актуальність теми. В умовах фінансової кризи, що утворилась в економіці всього світу та значно торкнулась України, гостро постає питання своєчасності проведення розрахунків між суб’єктами господарської діяльності, тобто погашення зобов'язань. Порушення строків погашення зобов’язань призводить до їх накопичення та знецінення грошових коштів для кредиторів. Ці фактори негативно впливають на фінансовий стан підприємств. Вирішення зазначеної проблеми можливе за умов ефективного управління поточними зобов’язаннями. Прийняття управлінських рішень здійснюється на підставі інформації про поточні зобов’язання, що формується у системі бухгалтерського обліку. У зв’язку з цим виникає необхідність вдосконалення теоретичних і методичних аспектів визнання, класифікації, документування, оцінки та відображення поточних зобов’язань у системі бухгалтерського обліку, а також методики аналізу поточних зобов’язань та визначення їх впливу на платоспроможність підприємства в сучасних умовах господарювання.

Дослідженню цих проблем присвятили свої роботи вітчизняні та зарубіжні вчені, такі як С.Л. Береза, О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, О.О.Василик, А.М.Герасимович, І.О.Власова, О.Н. Волкова, С.Ф.Голов, В.В.Головач, Н.М.Грабова, Р.Грачова, І.Губіна, Н.М.Давиденко, І.А. Єфремов, В.П. Завгородній, В.М. Івахненко, Ю.С.Ігумнов, Томас П.Карлін, Л.М.Кіндрацька, В.В.Ковальов, М. Я. Коробова, В.М. Костюченко, М.В. Кужельний, А.М. Кузьмінський, Ю.А. Кузьмінський, Альберт Р. Макмін, Н.М. Малюга, Є.В. Мних, В.В. Палій, В.Ф. Палій, В.В. Панков, О.А.Петрик, Л.В. Прикіна, М.С. Пушкар, М.Л. П’ятов, Б. Райан, Г.В. Савицька, С.В. Свірко, М.Г.Чумаченко, В.Г. Швець, А.Д. Шеремет, Денієл Г. Шорт та багато інших.

Ключові слова: поточні зобов’язання, поточні активи, погашення зобов’язання, облік зобов’язань.

На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності існують зобов’язання підприємства перед постачальниками, підрядчиками, працівниками, за короткострокові та довгострокові кредити, учасниками та ін. - всі ці зобов’язання є поточними.

Метою даної роботи є глибоке вивчення термінів пов’язаних з поточними зобов’язаннями, вивчення рахунків на яких проводиться облік поточних зобов’язань, визначення та аналіз шляхів погашення поточних зобов’язань..

Виклад основного матеріалу. Зобов'язання (Liabilities) – заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди [2]. Зобов'язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Для бухгалтерського обліку зобов'язання поділяють на: довгострокові зобов'язання; поточні зобов'язання; забезпечення; непередбачені зобов'язання; доходи майбутніх періодів.

Поточні зобов'язання (Current Liabilities) – зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Поточні зобов'язання включають: короткострокові кредити банків; поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги; поточну заборгованість за розрахунками: з отриманих авансів; з бюджетом; з позабюджетними фондами; зі страхування; з оплати праці; з учасниками; за розрахунками із внутрішніх розрахунків. У кожному разі погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям активів, а отже, зі зменшенням майбутніх економічних вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства.

Поточні зобов'язання відображають у ІV розділі "Поточні зобов'язання" Пасиву Балансу за формою, передбаченою у П(С)БО 2 "Баланс".

До поточних активів належать грошові кошти та інші ресурси щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на (продані за) грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають довший) [1].

Статті включаються до поточних зобов'язань, якщо вони оплачуються на вимогу кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом одного року. Зобов'язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Погашення зобов'язання можна здійснювати шляхом: сплати кредиторові грошових коштів; відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок отриманого авансу від покупця або в порядку заліку заборгованості; переведення зобов'язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

Іноді погашення одного зобов'язання призводить до виникнення іншого. Наприклад: постачальникові, перед яким виникла кредиторська заборгованість, виписують вексель. У цьому разі одне зобов'язання (кредиторська заборгова-ність) замінюється іншим (зобов'язанням за виданим векселем). Однак остаточне погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям у майбутньому ресур-сів (активів) підприємств, тобто зі зменшенням майбутніх економічних вигод[4].

Бухгалтерський облік поточних зобов’язань ведеться на рахунках шостого класу плану рахунків: 60 "Короткострокові позики", 61 "Поточна за боргова-ність за довгостроковими зобов'язаннями", 62 "Короткострокові векселі видані", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 64 "Розрахунки за податками й платежами", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки по виплатах працівникам", 67 "Розрахунки з учасниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями", 69 "Доходи майбутніх періодів" [3]. Рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов’язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу. На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов’язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, інших розрахунків та операцій, а також доходів майбутніх періодів.

На окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.

Поточні зобов'язання погашаються за рахунок поточних активів, до яких належать грошові кошти та інші ресурси, щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають триваліший).

Висновок. В ході вивчення основ обліку і аналізу поточних зобов'язань, для виконання цієї роботи визначено актуальність даного дослідження, проведено ознайомлення з відомими вченими, що займалися вивченням даного напрямку, засвоєно основні поняття, терміни, класифікація та градація поточних зобов'язань, найменування та характеристика бухгалтерських рахунків, на яких здійснюється ведення обліку поточних зобов’язань, методи погашення зобов'язань та способи закриття бухгалтерських рахунків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. // Законодавство України. – 12 с.;

2. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К.: Алерта, 2006. – стор. 786 – 792;

3. План рахунків Бухгалтерського обліку.

4. http://www.buhgalteria.com.ua/