Економіка/3.Фінансові
відносини
Голишевська Л.В., Лісна О.Л.
Вінницький національний аграрний
університет, Україна
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ РОБОТИ ДЕРЖАВНОГО
КАЗНАЧЕЙСТВА
Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що
діє у складі Міністерства Фінансів України і йому підпорядковується. Воно було
створене на виконання Указу Президента України від 27 квітня 1995 р. № 335 «Про
Державне казначейство України» Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від
31.07.1995р
[1].
Метою створення Державного казначейства є
забезпечення ефективного управління коштами бюджету держави, підвищення
оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових
ресурсів у Державному бюджеті і місцевих бюджетах.
Державне казначейство України має три рівні
(ланки):
1.
Державне казначейство України — вища ланка.
2.
Його територіальні органи: управління Державного казначейства
України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі —
середня ланка.
3.
Відділення Державного казначейства у районах, містах і
районах у містах - низова
(базова) ланка.
На вищу ланку покладаються завдання
організації виконання Державного бюджету, контролю за цим процесом,
методологічного забезпечення діяльності цієї служби в країні, а також контроль
за діяльністю органів Державного казначейства.
На середню ланку покладається організація та
виконання бюджету держави, ведення бухгалтерського обліку руху коштів
Державного бюджету і місцевих бюджетів на рахунках, відкритих у Державному
казначействі, керівництво територіальними органами останнього. Державне
казначейство та зазначені вище його органи у процесі виконання Державного
бюджету і місцевих бюджетів виконують ті самі функції, що й відділення
Державного казначейства у районах, містах, районах у містах.
На низову ланку покладається безпосереднє
здійснення операцій щодо виконання Державного бюджету і місцевих бюджетів [2].
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995
р. №590 «Питання Державного казначейства» визначено, що Державне казначейство:
ü
організовує
виконання Державного бюджету України і здійснює контроль за цим;
ü
здійснює управління наявними коштами Державного бюджету,
у тому числі в іноземній валюті, коштами державних позабюджетних фондів та
позабюджетними коштами установ та організацій, що утримуються за рахунок
коштів Державного бюджету;
ü
здійснює фінансування видатків Державного бюджету;
ü
веде облік касового виконання Державного бюджету,
складає звітність про стан виконання Державного та зведеного бюджетів;
ü
здійснює управління державним внутрішнім та зовнішнім
боргом відповідно до чинного законодавства;
ü
здійснює контроль за надходженням і використанням коштів
державних позабюджетних фондів, позабюджетних коштів;
ü
розробляє та затверджує нормативно-методичні документи з
питань обліку, звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів.
До складу центрального апарату Державного
казначейства України входять забезпечуючі служби:
—
служба Голови;
—
кадрового забезпечення;
—
юридичної роботи;
—
захисту інформації;
—
організації роботи Державного казначейства України;
—
інформаційних технологій;
—
внутрішньовідомчого контролю;
—
організації діловодства та контролю виконавської
дисципліни;
—
режимно-секретної роботи та інші.
У процесі переходу в Україні від банківської системи
виконання бюджетів до казначейської Державне казначейство України перейняло
всю роботу, яку за напрямом обслуговування Державного бюджету раніше виконував
Національний банк України та ряд великих системних уповноважених комерційних
банків. Загалом можна сказати, що Державне казначейство України сьогодні
відбулося як фінансова інституція, удосконалення якої потребує системного
рішення в контексті загальної концепції розвитку державних фінансів в Україні
[3].
Серед подальших перспективних завдань для Державного
казначейства є запровадження єдиного плану рахунків з виконання кошторисів
бюджетних установ та виконанню бюджетів, національних стандартів
бухгалтерської звітності, що відповідають міжнародним стандартам. Важливим елементом для
казначейства стане можливість опанування інструментом нагромадження,
систематизації оперативної, місячної, квартальної та річної фінансової
звітності, консолідації звітних даних, аналітичного опрацювання масиву
облікової інформації щодо виконання бюджетів, яка необхідна Міністерству
фінансів для здійснення ефективного бюджетного аналізу, планування та
прогнозування, а Уряду України - для прийняття важливих управлінських рішень.
Література:
1.
Бюджетний кодекс України від 18 червня 2004р. № 1577 IV
2.
Дерев’яненко Ю.В. «Державне казначейство України – повноважний учасник
бюджетного процесу» // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво.-
2008р.- №5.-С.157-161
3.
Дрозд І.М. «Державне казначейство в системі фінансового контролю» // Казна
України .- 2009р.- №2.-С.8-11