Петриков Д.С.

Роль і місце економічної діагностики в системі оцінки стану суб'єктів господарювання

На даний момент теоретико-методологічні засади економічної діагностики стану підприємства викладені в працях вітчизняних і закордонних вчених. Зокрема, вивченню актуальності та розкриттю сутності досліджуваного явища приділили увагу Загорна Т.О., Костенко Т.Д., Підгорна Є.О., Рижиков В.С., Панков В .А., Герасимов А. А., Ровенська ВВ., Гетьман О.О., Шаповал В.М., Баранов В.В., Бердникова Т.Б., Глазов М.М., Дмітрієва О.Г., Коласс Б. та інші. Слід відмітити розбіжність і неоднозначність у думках дослідників даного питання і як наслідок появу численної кількості підходів і методик.

Термін «діагностика» запозичений з медицини і походить від слова «діагноз», що в перекладі з грецького означає розпізнавання, визначення. Вживаючи слово «діагноз», мають на увазі, по-перше, констатацію результатів дослідження когось або чогось, по-друге, висновок за цими результатами на підставі показників, нормативів, характеристик тощо .

Перед усім, необхідно визначити співвідношення таких понять як загальна діагностика і економічна діагностика підприємства. Загальна діагностика підприємства включає в себе такі складові: економічну діагностику, функціональну діагностику, діагностику зовнішнього середовища, стратегічну діагностику.

У сучасних працях економічна діагностика ототожнюється з економічним аналізом. Визначаються єдині цілі, завдання економічної діагностики і економічного налізу. Але, незалежно від цього, два означені поняття використовуються окремо. Це підтверджує необхідність введення розмежувань у використання цих термінів.

Розглянуті підходи до змісту поняття «економічна діагностика» підтверджують той факт, що його однозначне визначення відсутнє. Тому пропонується наступне визначення терміна: економічна діагностика підприємства - вивчення стану суб'єкта господарювання на основі аналізу і синтезу статистичної інформації з метою своєчасного виявлення недоліків та переваг його розвитку на певному етапі у визначений проміжок часу.

Варто визначити найбільш характерні риси економічної діагностики, що знайшли відображення у викладених підходах:

• у ході економічної діагностики досліджувані об'єкти отримують якісний опис і характеристику;

• економічна діагностика - це система дій;

• дослідження темпів зміни економічних показників свідчить про динамічний характер економічної діагностики;

• проведення економічної діагностики дозволяє в подальшому уникнути проблем та своєчасно застосувати найбільш ефективні рішення;

• економічна діагностика може включати в себе різні інструменти і методи, у тому числі економічний аналіз.

Усі перелічені ознаки свідчать про те, що економічна діагностика передбачає більш детальне і комплексне дослідження об'єкта з метою отримання максимально достовірної інформації про поточний стан і перспективи розвитку підприємства. Продемонстроване вище порівняння показує існування ряду відмінностей у розглянутих поняттях. У той же час результати досліджень виявляють нові завдання, що вирішуються в рамках економічної діагностики.

Таким чином, економічна діагностика - більш вузьке поняття, ніж загальна діагностика підприємства. Економічна діагностика розпізнає характер порушень в одній із областей господарюючого суб'єкта, що господарюють, - економічній. У даному випадку суб'єкт господарства розглядається як складна система, що складається із взаємопов'язаних між собою елементів, які не функціонують автономно.

При здійсненні економічної діагностики діяльності підприємства необхідно провести діагностику конкурентних позицій галузі, у якій функціонує дане підприємство, діагностику його потенціалу, оцінку вартості підприємства як цілісного майнового комплексу, управлінську та фінансову діагностику, діагностику економічної безпеки та економічної культури.

Така послідовність робіт дасть змогу оцінити діяльність підприємства, дати точну та достовірну узагальнену оцінку його стану, а також можливість прийняття ефективних рішень щодо подальшого його функціонування. Саме тому базова економічна діагностика, на основі якої повинен бути розроблений портфель стратегій подальшого розвитку підприємства, формує його економічну безпеку, підвищує конкурентоспроможність й адаптивність, робить більш гнучкою виробничу систему, формує умови для підвищення його результативності та ефективності.

Основною цільовою установкою діагностики фінансового стану є його оцінка і виявлення резервів стабілізації, поліпшення і зростання. Засобом реалізації даної установки є організація раціональної фінансово-економічної політики. Інструментом оціночної діагностики виступають ряд спеціальних показників.

Отже, економічна діагностика повинна застосовуватися в процесі управління підприємства безперервно, так як вона дозволяє виявляти нові тенденції в роботі суб'єкта господарювання, що потребують внесення змін в оперативне управління його фінансовою і господарською діяльністю. Вона націлена на внутрішніх користувачів підприємства, так як використовувана первинна інформація повинна носити детальний, і отже, конфіденційний характер.

Як процес вивчення стану суб'єкта господарювання на основі аналізу і синтезу статистичної інформації з метою своєчасного виявлення недоліків та переваг його розвитку на певному етапі у визначений проміжок часу діагностика дозволяє якнайширше охопити проблемні питання, що постають на підприємстві. Саме це й відіграє важливу роль при виборі методу оцінки підприємства та надає перевагу економічній діагностиці в порівнянні з іншими підходами аналізу і обробки економічної інформації.