Економічні науки/ Фінансові відношення
Викладач Крутько
В.О.
Східноєвропейський університет
економіки і менеджменту, Україна
Регулювання
валютного курсу в період фінансово-економічної кризи
Вступ. Світова фінансова криза, що розпочалась у 2007 році
зачепила в тій чи іншій мірі економіки більшості країн світу. В тому числі
наслідки кризи були відчутні і в Україні. В
умовах глобалізації економічних процесів, швидкої інтеграції національних
фінансових ринків валютний чинник стає одним з головних елементів виходу
як з фінансової так і економічної
кризи.
Постановка проблеми. Складовою частиною
грошової системи країни є національна валютна система як форма організації
валютних відносин, формування якої в
Україні ще остаточно не закінчене.[1] Формування валютних курсів та їх
регулювання відбувається під дією не тільки економічних, а й політичних
чинників як міжнародного, так і внутрішнього характеру. Особливо відчутним
вплив цих чинників став в умовах світової фінансової кризи. У країнах з
незрілими ринковими відносинами, до яких відноситься й Україна, зовнішні та
внутрішні чинники спричинили виникнення девальваційного шоку національних
валют. Зокрема, румунський лей знецінився на 20%, російський рубль - на 12,3%,
польський злотий - на 23%, українська гривня - на 41,9% [2]. Як свідчить
аналіз, економічні методи валютного регулювання, які наразі використовують
центральні банки країн, в умовах стрімкого відтоку іноземного капіталу стали
неефективними для запобігання девальвації валют.
Метою
дослідження є визначення заходів щодо поліпшення використання системи прямих валютних
обмежень в Україні для стабілізації обмінного курсу гривні в момент її
стрімкого знецінення.
Аналіз останніх
досліджень.
Проблемами ефективності
застосування валютних обмежень у практиці регулювання динаміки обмінного
курсу, особливо під час фінансових криз, присвячено дослідження як вітчизняних,
так і зарубіжних науковців. Зокрема, О. Береславська вважає, що «валютні
обмеження є досить оперативним інструментом валютно-курсового регулювання. Вони
можуть досить швидко встановлювати і відмінятися залежно від ситуації на
валютному ринку».
Результати дослідження.
Сучасні дослідження систем
валютного регулювання в багатьох країнах світу свідчать про те, що в
індустріально розвинутих країнах, де національна валюта є повністю
конвертованою, має високу ліквідність і виконує функцію засобу платежу на
світових товарних та фінансових ринках центральні банки використовують прямі
методи для підтримки необхідної курсової динаміки, основним з яких є регулювання
відсоткової ставки [3]. Валюти цих кран є стійкими до негативних наслідків
фінансових криз, а якщо і відбувається певна девальвація національних грошей,
вона суттєво не впливає на економічні процеси в державі.
У країнах з нерозвинутими
ринковими відносинами (перехідні та трансформаційні економіки), де національні
валюти є неповністю конвертованими, мають низьку ліквідність, а сфера їхнього
обігу знаходиться тільки в межах держави, органи монетарної влади
використовують, в основному, неринкові (адміністративні) методи її регулювання.
Це пов'язано з тим, що неконвертовані валюти дуже вразливі до будь-яких
світових та регіональних фінансових криз і мають тенденцію до знецінення.
Особливо стрімка девальвація валют спостерігається в країнах, економіка яких є
відкритою і дуже чутливою до руху міжнародних потоків капіталу. Це стосується і
України, валюта якої на сучасному етапі зазнала суттєвого знецінення. Основними
чинниками цього знецінення стали: стрімкий відтік іноземного капіталу,
зменшення обсягів валютних надходжень в країну та зміною валютно-курсової
політики Національного банку України. Відомо, що Міжнародний валютний фонд,
надаючи стабілізаційний кредит у розмірі 16,4 млрд. дол. США, основною вимогою
висунув введення в Україні політики гнучкого курсоутворення та обмеження
втручання Національного банку України у формування його динаміки шляхом
проведення валютних інтервенцій [4]. Тобто мова йшла про введення певної
лібералізації валютного ринку в країні. Проте, як засвідчує практика,
лібералізація валютного ринку має різні наслідки для сильних міжнародних і
внутрішніх (неконвертованих) валют. Сильна валюта тільки виграє від
лібералізації: з усуненням різноманітних бар'єрів відкриваються нові сфери її
використання, завдяки чому країна-емітент може дозволити собі мати негативне
сальдо платіжного балансу (наприклад, США). Внутрішня валюта тільки програє від
лібералізації: її курс стає залежним від надходжень у країну іноземної валюти,
вона вступає у нерівну конкурентну боротьбу з іноземними валютами не тільки у
зовнішньоекономічній діяльності, але й у сфері внутрішніх розрахунків. Це дуже
яскраво проявилося в Україні: за даними Національного банку України тільки за
останній квартал 2008 р. рівень фінансової доларизації зріс до 29% з 22% на
початку року [5].
Перехід до зменшення участі
Національного банку України на валютному ринку та формування курсу гривні під
дією попиту та пропозиції призвели до появи спекулятивних атак на валютному
ринку. Кошти у вигляді рефінансування, які надавав Національний банк України
для підтримки ліквідності банківської системи, спрямовувалися на валютний
ринок. Дані, наведені у табл. 1 свідчать, що тільки за два місяці 2008 р.
обсяги купленої валюти на міжбанківському ринку перевищили 3 млрд. дол. США [1;4]. Такий високий попит на
валюту спричинив її різке знецінення.
З метою стабілізації курсу гривні
Національний банк України був змушений ввести прямі обмеження на операції з
купівлі-продажу валюти, а саме:
1.
Прив'язати офіційний курс гривні до курсу готівкових продажів, тобто
останній не повинен відхилятися від офіційного на 1,5%.
2.
Проводити аукціони з купівлі-продажу валюти. Заявки на купівлю валюти
мають ціну відсікання, і якщо ціна перевищує курс, за яким Національний банк
України продає валюту, заявка не задовольняється.
3.
Виходити комерційним банкам на міжбанківській ринок тільки з нетто-продажем
або нетто-купівлею іноземної валюти.
Разом з тим заходи Національного банку України на
шляху стабілізації курсу гривні були малоефективними і призвели до появи
певного дефіциту іноземної валюти, у зв'язку з чим гривня продовжувала
знецінюватися. Припинити падіння курсу гривні стало можливим лише за обмеження
рефінансуванні Національного банку України, скорочення термінів надання
кредитів і підвищення відсоткових ставок за ними. Не останню роль у
стабілізації курсу зіграв і політичний чинник (створення нової коаліції у
парламенті та прийняття держбюджету на 2009 p.).
Таблиця 1
Обсяг рефінансування банків [1;4]
№ |
Назва банку |
Обсяги рефінансування НБУ, млн..грн. |
Обсяги купівельної валюти на
міжбанківському ринку, млн..дол. США |
|||
Станом на 08.12.2008 |
Станом на
15.12.208 |
жовтень |
листопад |
разом |
||
1 |
ВАТ КБ «Надра» |
7100,0 |
7100,0 |
99,1 |
438,3 |
537,4 |
2 |
ВАТ «Ощадбанк» |
4600,7 |
4000,0 |
408,51 |
183,97 |
592,48 |
3 |
КБ «Приватбанк Дніпро» |
3410,0 |
3410,0 |
332,9 |
296,7 |
629,6 |
4 |
ВАТ «Укрексімбанк» |
632,0 |
1408,0 |
326,39 |
214,2 |
540,59 |
5 |
«Райфайзен Банк Аваль» |
400,0 |
573,0 |
84,12 |
146,13 |
230,25 |
6 |
ТОВ «Укрпромбанк» |
1348,0 |
1348,0 |
117,7 |
87,3 |
230,0 |
7 |
ВАТ АБ «Укргазбанк» |
1228,5 |
1228,5 |
81,1 |
54,7 |
135,8 |
Всього |
|
21408,2 |
21765,5 |
1534,52 |
1508,4 |
3042,92 |
Проведений аналіз дозволяє
зробити висновки. Для стабілізації ситуації на валютному ринку є необхідністю проведення наступні заходів:
-
встановлення жорсткого контролю за коштами, які отримують банки через канал
рефінансування;
-
суттєво посилити роль валютних обмежень у системі валютного регулювання
Національного банку України до моменту стабілізації ситуації на ринку;
-
обмежити розрахунки на території України в іноземній валюті. Єдиним засобом
платежу повинна стати національна валюта.
Література
1.
І.В. Корнєва // «Регулювання валютного курсу в умовах світової кризи»//
Актуальні проблеми економіки №8 (98), 2009.
2.
Монетарний огляд за І квартал 2008 рок. Національний
банк України Департамент монетарної політики
3.
Організаційно-правові основи біржової діяльності. Берлач А. І. та ін.
Організаційно-правові основи біржової діяльності: Навч. посібник/А. І. Берлач,
Н. А. Берлач, Ю. В. Ілларіонов.- К.: Фенікс, 2000. - 336 с. - Бібліогр.: с. 332
4.
www.bank.gov.ua //Статистика // Національний банк України
5. www.epravda.com.ua/news/494e21c8885f0/Економічна правда