Петрук О.Ф.

Самцов В.М.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Особливості оподаткування страхових компаній в Україні

Ринок страхових послуг на сьогодні в Україні перебуває в стадії активного розвитку. Крім національних страхових компаній, в Україну приходять також іноземні, які вважають своє функціонування тут досить перспективним, з чим не можна не погодитися.

Страховий ринок України перебуває у пільгових умовах оподаткування. Спостерігаються надвисокі для економіки темпи приросту валових премій у страхову галузь, понад 200 % щороку, проте адекватного збільшення податкових надходжень від цієї галузі не встановлено [3].

Система оподаткування страхової компанії істотно відрізняється від системи, прийнятої для типового господарського товариства, що вказує на її особливий податковий статус.

Законом "Про систему оподаткування" визначено такі важливі принципи її побудови: обов'язковість; рівнозначність і пропорційність; рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації; соціальна справедливість; стабільність; економічна обґрунтованість; рівномірність сплати; компетентність; єдиний підхід; доступність [1].

Шкода, але не всі з перелічених принципів достатньо реалізуються за здійснення податкової політики, у законодавчих актах щодо окремих податків у сфері страхування. Аналіз системи оподаткування страхового бізнесу в Україні, її становлення й розвитку дає змогу зробити висновок про серйозні проблеми, що їй притаманні.

По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни у законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток страхового бізнесу.

По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулювальної функції основних податків.

По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено.

Страхові компанії зобов'язані сплачувати загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), а також місцеві податки і збори (обов'язкові платежі). Перелік податків і зборів, які можуть стягуватись зі страхових компаній у процесі їх фінансово-господарської діяльності, наведено на рис.1.

Рис.1. Система оподаткування страхових компаній згідно Закону України «Про систему оподаткування»

Методика оподаткування страхової діяльності страхової компанії, яка здійснює будь-яке страхування істотно відрізняється від методики оподаткування страхової діяльності страхової компанії, яка здійснює страхування життя.

Оподатковуваний прибуток від страхової діяльності, що розраховується як сума страхових внесків, одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами за договорами страхування i перестрахування ризиків, зменшених на суму страхових внесків, сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом, оподатковується за ставкою 3%.

При цьому прибуток, отриманий внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного страхування у разі виконання вимог до таких договорів, визначених Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оподатковується за нульовою ставкою. Інші доходи (Рис.1), одержувані страховими та перестраховими  організаціями від діяльності, не пов’язаної зі страхуванням, оподатковуються на загальних засадах за ставкою 25%. Крім того, страховики (інші резиденти), при укладанні договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо зі страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг - за нульовою ставкою; в інших випадках - за ставкою 15% від суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Звісно, страхові компанії займаються інвестиційною діяльністю, адже без інвестицій страховики давно втратили б роботу – від грамотної інвестиційної політики залежить існування страхової компанії. Інвестиції певною мірою гарантують клієнтам виплату страхових відшкодувань. Доходи, отримані від інвестування страхових резервів, будуть вельми доречними для страховиків, якщо страхові випадки одночасно настануть у великої кількості клієнтів. Але українські страхові компанії інвестують резерви здебільшого в малодохідні банківські депозити (понад 30 % страхових резервів) або зберігають на поточних рахунках (40,7 %). Є й інша статистика, що свідчить про зворотнє. Нерезервні гроші страховики активно вкладають у цінні папери – близько 50 % загальних інвестицій. З кожним роком тенденція посилюється: українські страховики дедалі більше інвестують у цінні папери, адже фондовий ринок стає одним з найдохідніших інструментів інвестування [2].

Таким чином, механізм оподаткування валових доходів страховиків, який нині діє у податковому законодавстві, дає змогу їм мінімізувати свої податкові зобов'язання. Цей механізм не узгоджується з бухгалтерським обліком доходів та витрат у страховій галузі. Невизначеність цих питань призводить до ухилень від оподаткування.

Розбіжності у методології визначення бази оподаткування під час здійснення єдиної господарської операції призводять до ускладнення адміністрування справляння податку на прибуток від здійснення страхової діяльності, а отже, і до ухилення від оподаткування. Аналіз норм чинного законодавства дає змогу дійти висновку, що в оподаткуванні страхової галузі нині діють недосконалі податкові механізми, що дають змогу ухилятися від оподаткування страхувальникам.

Вирішення проблеми ухилення від оподаткування можливе за комплексного підходу до вжиття цілої низки заходів, які стосуються не тільки податкового законодавства, а й інших законів. Зокрема, частково ця проблема знаходиться у площині посилення контролю за здійсненням страхової діяльності.

Література:

1. Закон України "Про систему оподаткування" від 18.02.1997 р № 77/97-ВР зі змінами і доповненнями від 18.11.2003 р.// Ліга БізнесІнморм.

2. Васильченко И. Золотая акция / И. Васильченко, О. Шкарпова // Контракти. - 2006. - № 44. - 30 октября.

3. Фінанси підприємств Підручник/ Під ред. А.М. Поддєрьогін - К: Либідь. - 2000. - 460 с.