ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ВІДОБРАЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З ВЕКСЕЛЯМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Дикан Роман Васильович

в.б.о.Бійовська Лілія Ігорівна

Буковинська державна фінансова академія

У статті визначено порядок формування та основні елементи облікової політики підприємств щодо операцій з векселями. При відображенні операцій врахування векселів у кредитних установах запропоновано в обліковій політиці підприємства виділяти окремі субрахунки. Наведено порівняльний аналіз діючої методики відображення в обліку цієї операції і методики обліку врахування векселя з використанням запропонованих рахунків.

The article defines the order of formation and basic elements of the enterprise accounting policy concerning operations with bills. In accounting of bills' operations within crediting institutions it is offered to allocate separate subaccounts in the accounting policy of an enterprise. The comparative analysis of the existing technique of this operation accounting and of the bills' accounting technique with application of subaccounts is carried out.

Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання зростає значення облікової політики в господарській діяльності підприємств. У зв'язку з реформуванням системи бухгалтерського обліку, метою якого є приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність до потреб ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності, господарюючим суб'єктам надається більше самостійності в організації бухгалтерського обліку, виборі способів і методів ведення бухгалтерського обліку, розробці форм управлінської звітності. Ця самостійність реалізується шляхом формування облікової політики підприємства.

У господарській діяльності підприємств зростають обсяги використання в розрахунках векселів, що обумовлено можливостями застосування цього фінансового інструмента при здійсненні господарських операцій. Цим спричинена необхідність більш деталізованого вивчення різних аспектів організації бухгалтерського обліку операцій з векселями, зокрема їх відображення в обліковій політиці підприємств.

Аналіз останніх досліджень. Питання теорії та методології обліку операцій з векселями знайшли своє відображення в дослідженнях таких вітчизняних та зарубіжних учених: А.В. Бризгаліна, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, Л.М. Гавриловської, Д.А. Ендовицького, М.В. Кужельного, A.M. Кузьмінського, С.З. Мошенського, В.Ф. Палія, В.В. Сопка, Б.С. Юровського та інших. Однак проблеми, пов'язані з обліком операцій із векселями, залишаються невирішеними. Не приділяється належної уваги розробкам в обліковій політиці окремих положень щодо операцій із векселями, які необхідно вирішувати, враховуючи особливості вітчизняної економіки.

Мета дослідження полягає у визначенні порядку формування основних елементів облікової політики щодо відображення операцій із векселями підприємствами.

Основні результати дослідження. З точки зору практики господарського обороту, векселі класифікують як товарні і фінансові, що впливає на методику бухгалтерського обліку операцій із векселями. Такий розподіл є достатньо умовним, оскільки вексель в одній ситуації для підприємства може бути розрахунковим засобом, тобто використовуватися при розрахунках, а в іншій ситуації — фінансовим інструментом. Товарний вексель використовується у взаєминах покупця і продавця, при поставці продукції, виконанні робіт чи наданні послуг. Фінансові векселі використовуються при так званих нетоварних операціях і, як правило, є об'єктом купівлі-продажу

Передача векселя по індосаменту взагалі призводить до змішування понять комерційного і фінансового, дозволяє йому бути і розрахунковим засобом, і фінансовим інструментом, тобто з кожним індосаментом категорія векселя може змінюватися. Прикладом може служити така ситуація: організація придбала фінансовий вексель у банку, передала його своєму постачальникові в оплату отриманих товарно-матеріальних цінностей (товарний вексель), який, у свою чергу, може бути індосований як оплата цінних паперів акціонерного товариства (фінансовий інструмент). Подібне чергування фінансової і комерційної спрямованості векселя може продовжуватися протягом всього терміну його дії, включаючи його дисконтування в банку.

Трансформація векселя за характером обслуговуваної операції представлена на рис. 1.

векселетримач

вексель

вексель

Перший векселетримач

Другий векселетримач

1 – відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги постачальником (підрядником). 2 – виданий власний вексель покупця (замовника). 3 - перший векселетримач придбав товари. 4 – отриманий раніше вексель переданий в погашення заборгованості за придбаними товарами.

Рис. 1. Трансформація векселя в залежності від характеру господарської операції

Таким чином, той або інший вид векселя визначається економіко-правовим змістом операції, яка здійснюється з його використанням. Залежно від змісту операції, що проводиться, по-різному буде здійснюватися бухгалтерський облік операцій, у яких беруть участь векселі. Тому при формуванні облікової політики підприємства щодо відображення операцій із векселями необхідно враховувати такі чинники: мету, характер господарської операції і порядок віднесення векселів до комерційних або фінансових.

Товарними векселями вважаються такі, що отримані/видані на забезпечення заборгованості за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги, тобто векселі, виписані або індосовані безпосередньо боржником і які регулюються Законом України «Про вексельний обіг в Україні» [1].

Фінансові векселі – ті, які придбані й утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків) або інших вигод для інвестора (фінансові вкладення) і регулюються Законом України «Про цінні папери і фондову біржу» [2].

При формуванні облікової політики підприємства поділ векселів на товарні і фінансові має велике теоретичне і практичне значення.

Не менш важливим в обліковій політиці є врахування можливих способів використання векселів. Зокрема, поширеною операцією з векселями є облік (дисконт) векселів - як одна з форм кредитування підприємства.

Чинним Планом рахунків бухгалтерського обліку не передбачено окремого рахунку для обліку розрахунків із кредитними установами за операціями дисконтування векселів. Такі операції обліковуються з використанням рахунка 50 «Довгострокові позики» для врахованих довгострокових векселів і рахунка 60 «Короткострокові позики» для врахованих короткострокових векселів [3]. Назви субрахунків цих рахунків свідчать, що вони призначені переважно для обліку банківських кредитів, але операції врахування векселів можуть здійснюватися не лише банками, а й іншими кредитними установами. Тому при формуванні облікової політики підприємства бухгалтерам необхідно самостійно виділяти субрахунки до рахунків 50 і 60, наприклад, 507 «Враховані довгострокові векселі, передані в кредитні установи під кредит» та 607 «Враховані короткострокові векселі, передані в кредитні установи під кредит». За кредитом субрахунків 507 і 607 доцільно відображати отримання кредиту під передані кредитним організаціям векселі, за дебетом – припинення їх врахування у зв'язку з погашенням.

Запропонована методика врахування короткострокового векселя з використанням рахунка 607 наведена в табл. 1.

При формуванні облікової політики підприємства слід розподіляти поточні фінансові інвестиції на еквіваленти грошових коштів, тобто короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості, та інші поточні інвестиції. Чинними нормативними документами не встановлено критерії та порядок такого розподілу.

В обліковій політиці необхідно визначити фінансові векселі, які будуть віднесені в бухгалтерському обліку до еквіваленту грошових коштів. До цієї групи фінансових інвестицій можливо віднести фінансові векселі, строк погашення яких не перевищує трьох місяців з дати їх придбання і щодо яких існує впевненість у незмінності їхньої вартості.

Основні елементи облікової політики

Умови визначення суми заборгованості за векселем на рахунках: у повному обсязі (строковий вексель) або у сумі номіналу (процентний вексель)

	Визначення первісної вартості «фінансового» векселя
	Порядок переведення векселів зі складу довгострокових фінансових інвестицій до складу короткострокових фінансових інвестицій

Порядок відображення відсотків за виданими товарними векселями

Рис. 2. Порядок формування та основні елементи облікової політики щодо операцій із векселями.

До інших поточних інвестицій слід відносити фінансові векселі, строк погашення яких більше трьох місяців з дати їх придбання, але утримуватись підприємством вони будуть не більше одного року. При цьому бажано врахувати в обліковій політиці не тільки строки, але й окремі характеристики векселів, наприклад, ступінь ризику невиконання зобов'язань за ними: акцептовані та авальовані банками векселі мають найменший відсоток ризику невиконання зобов'язань за ними, тоді як векселі, щодо яких створений резерв сумнівних боргів, не зважаючи на відповідність строку переведення їх до еквівалентів грошових коштів, не відповідають принципу обачності.

Таблиця 1. Порівняльний аналіз методик обліку операції врахування короткострокового векселя, переданого під кредит у кредитну установу

Зміст господарської операції	Запропонований варіант (номери субрахунків)		Методика, яка застосовується (номери субрахунків)
	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
1. Передача короткострокового векселя банку або іншій кредитній організації з метою обліку (дисконтування).	377	341	377	341
2. Вексель переводиться на забалансовий рахунок	042	X	042	X
3. Отримання кредиту на поточний рахунок на підставі врахування переданого кредитній установі короткострокового векселя, векселетримачем якого є підприємство: на суму номіналу векселя на суму дисконту за векселем	331 952	607 607 ^!	331 952	601 341
4. Операція врахування векселів завершується на підставі повідомлення кредитної установи (в якій врахований переданий вексель) про їх погашення дебіторами	607	377	601	377
5. Вексель списується зі забалансового рахунка (проведення одночасно з п. 4)	X	042	X	042

Висновки. Вексель є складним розрахунково-кредитним інструментом, який втілює, з одного боку, функцію засобу платежу і кредитних грошей, а з іншого - функцію цінного паперу, і як цінний папір може виступати об'єктом різних угод. У статті обґрунтовано порядок формування облікової політики операцій із векселями на основі розподілу їх на комерційні і фінансові залежно від характеру господарської операції. Також визначено основні елементи облікової політики операцій із векселями.

При відображенні операцій врахування векселів у кредитних установах запропоновано в обліковій політиці підприємства виділяти для цієї мети окремі субрахунки: 507 «Враховані довгострокові векселі, передані в кредитні установи під кредит» і 607 «Враховані короткострокові векселі, передані в кредитні установи під кредит». Здійснено порівняльний аналіз методики відображення в обліку цієї операції і методики обліку врахування векселя з використанням запропонованих рахунків.

Порядок переведення векселів зі складу поточних фінансових інвестицій до складу еквівалентів грошових коштів необхідно визначати на основі відповідності строкам їх переведення з урахуванням ступеня ризику невиконання зобов'язань за ними, що повинно бути зафіксовано в обліковій політиці підприємства. Такий підхід дозволить отримати достовірну, точну і повну інформацію про здійснювані операції з векселями.

Література:

1.Про обіг векселів в Україні: Закон України від 05.04.2001 №2374-111 зі змінами і доповненнями від 14.01.2003 №364-IV//zakonl.rada.gov.ua.

2.Про цінні папери і фондову біржу: Закон України від 18.06.91 №1201-XII зі змінами і доповненнями від 12.05.2005 №3480-IV// zakonl.rada.gov.ua.

3.Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від ЗОЛ 1.99 №291 зі змінами і доповненнями від 6.01.2007 №1364 // zakonl.rada.gov.ua.

4.Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник/За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 3-є вид., перероб. і доп. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 672 с.

5.Вексель на підприємстві: В 2-х ч. — Ч. 2. — К.: Дебет-Кредит, 2005. - 128 с.

6.Гавршіовська Л.М. Облік та аудит вексельних операцій в системі розрахунків на підприємствах (на матеріалах підприємств паливно-енергетичної галузі України): Автореф. дис. к.е.н., — К., 2001. - 16 с.

7.Кужельний М.В., Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001. -334 с.

8.Мошенський С.З. Питання обліку операцій з векселями в різних літературних джерелах // Вісник ЖДТУ- 2003.- №1(23). - С. 158-169.