СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА

Дикан Роман Васильович

науков.керівн. Софроній Алла Сергіївна

Буковинська державна фінансова академія

Прибуток підприємства є головною метою підприємницької діяльності, він створює базу економічного розвитку не лише підприємства, а й держави, являється захисним механізмом підприємства від банкрутства.

Прибуток – важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб’єкта господарської діяльності, оскільки саме у прибутку акумулюються результати всіх сторін діяльності: виробництво і реалізація, якість і асортимент, ефективність і використання виробничих ресурсів та собівартість.

Процес формування прибутку на підприємстві регулюється чинним законодавством України: закони України «Про систему оподаткування», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», Господарський кодекс України.

Податкова політика як інструмент державного регулювання економічних та соціальних процесів забезпечує інтереси держави та підприємницьких структур. Практика показує що, податковій політиці властивий низький рівень функціонування сучасної моделі оподаткування підприємства, її невідповідність вітчизняному розвитку підприємств в Україні. Оскільки сучасна податкова політика України розроблялася та реалізувалася без достатнього практичного досвіду, враховуючи постійні зміни та доповнення до податкових ставок, без прогнозованого впливу цього процесу на ділову активність підприємницького сектора, рівня прибутку підприємства, розмірів пільг тощо [2].

Саме тому покращення сучасного стану податку на прибуток підприємства знаходиться в числі найважливіших соціально-економічних проблем, від швидкого вирішення яких великою мірою залежить подальший розвиток малого та середнього бізнесу в Україні.

Політика оподаткування прибутку , яка сьогодні проводиться в Україні, має низку істотних вад, через що не змогла стати надійним джерелом прогресивних починань незалежної держави. Нинішній системі прибуткового оподаткування притаманні такі проблеми:

1) Наявність двох паралельних обліків – бухгалтерського та податкового: взаємозв’язок бухгалтерського обліку з нормами податкового законодавства є однією з найважливіших бухгалтерських проблем сьогодення, котра вже декілька років обговорюється обліковцями. Цей конфлікт змушує піднімати питання про виділення податкового обліку із єдиної системи бухгалтерського обліку, визначення єдиної методики розрахунку податкового зобов’язання за даними бухгалтерського обліку тощо. Головними причинами, що спричиняють розбіжності показників фінансової і податкової звітності є: дата визнання доходів і витрат у бухгалтерському обліку та відповідно до податкового законодавства, обмеження щодо віднесення затрат до валових витрат. Розглянемо кожен із названих факторів. Момент визнання доходів (витрат) підприємства є одним із ключових питань обліку. Основними причинами різниці у часі між доходами (витратами) бухгалтерського обліку і відповідними їм валовими доходами (витратами) є: застосування правила «першої події»; коригування витрат на залишки запасів; застосування різних методів амортизації.

Описані протиріччя норм податкового законодавства і національних стандартів обліку призводять до штучного збільшення витрат на їх здійснення, а також виникнення помилок [2].

2) Безсистемне, необґрунтоване надання пільг: надання економічно необґрунтованих пільг в оподаткуванні не можна назвати ефективними стимулами чи регуляторами підприємницької діяльності. Досвід розвинутих країн свідчить, що поширення форми підтримки підприємства, як пільги на податок з прибутків підприємства, не є перспективною.

Для України дуже важливим на сьогодні є вдосконалення податку на прибуток підприємства, який має бути необхідністю забезпечення достатніх державних надходжень. Першочерговим кроком до удосконалення функціонування податку на прибуток підприємства є прийняття Податкового кодексу, що має містити такі напрями щодо:

- реформування системи оподаткування прибутку підприємств фінансового сектора економіки;

- поширення дії загальної системи оподаткування прибутку на всіх суб’єктів господарювання (починаючи з 2011 р.);

- звільнення емісійного доходу від оподаткування при здійсненні емітентом первинного розміщення цінних паперів;

- поетапного зниження ставки податку до 20%;

- забезпечення стимулюючої ролі податкової амортизації в оновленні основних фондів шляхом застосування принципу прискореної амортизації до пріоритетних інноваційних технологій;

- запровадження інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток підприємств для суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти на територіях спеціальних (вільних) економічних зон та територіях пріоритетного розвитку [1].

Для врегулювання проблем адміністрування податку на прибуток Кабінетом міністрів України була зроблена спроба, а саме він прийняв Постанову від 26 серпня 2009 року № 895 «Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток», посилаючись на необхідність забезпечення планових надходжень податку на прибуток. Проте вказана Постанова містить ряд пунктів, що не відповідають нормам чинного законодавства України. Зокрема :

1. Заборона відносити до складу валових витрат збитки, пов’язані з перерахунком балансової вартості непогашеної частини заборгованості в іноземній валюті.

2. Необхідність здійснення уточнення у податковій звітності з податку на прибуток за 9 місяців сум збитків, пов’язаних з перерахунком балансової вартості заборгованості в іноземній валюті.

3. Проведення перевірки податковими органами достовірності визначення сум податку на прибуток у разі відмови платника податку на прибуток підприємств здійснити уточнення у податковій звітності за 9 місяців 2009 року.

Це означає, що не враховуючи частини витрат платників податку на прибуток, Кабмін збільшить показники прибутковості підприємств і одержить додаткові нарахування податку на прибуток.

Проте Указом Президента України від 8 вересня 2009 року дану постанову було відмінено, оскільки така зміна не відповідає Конституції України, за якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина перша статті 67); система оподаткування, податки і збори встановлюються законом (пункт 1 частини другої статті 92), а відтак - і конституційним приписам, за якими єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України, до повноважень якої і належить прийняття законів (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85, стаття 91 Конституції України) [2].

Таким чином, можна зробити висновок, що в Україні залишаються невирішеними велика низка питань стосовно адміністрування податку на прибуток, головним чином через некомпетентність існуючих законодавчих та виконавчих органів влади.

Податок на прибуток є найвагомішим із групи прямих податків у податковій системі України, оскільки цей податок становить вагому частину в обсязі фактичних надходжень зведеного бюджету України. Також слід відмітити, що податок, має широкі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької діяльності.

Список літератури:

1. Задорожний О. Оподаткування прибутку підприємств // Вісник ПСУ. – 2008. – №13. – С. 29–31.

2. Плугатар О.А., Кравченко Т.О. Проблеми та шляхи реформування податку на прибуток // Економічний простір. – 2009. - №12. - Ст. 138–143.