УДК 368.032.5(477)

Марценюк-Розарьонова О.В.

асистент кафедри фінансів та кредиту, ВНАУ

Кулик Л.С.

студентка ВНАУ

СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ: СТАН, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Формування в Україні ринкової економіки, розбудова її інфраструктури, створення дієвих механізмів господарювання для усіх суб’єктів ринку передбачає необхідність теоретичного з’ясування суті страхової діяльності, пошук адекватних новим умовам методів захисту та відшкодування втрат як фізичним, так і юридичним особам.

Страхування відповідальності є відносно молодою галуззю страхування, її зародження та розвиток відбувались у країнах Західної Європи. Для України страхування відповідальності є новим видом діяльності.

В умовах ринку, що супроводжується різноманітними ризиками, зростає значення страхування як важливого засобу захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб. У сферу страхування утягуються нові суб'єкти як з боку осіб, які пропонують страхові послуги, так і з боку одержувачів цих послуг. [1]

Безпосередньою метою страхування відповідальності є страховий захист економічних інтересів потенційних носіїв шкоди іншим особам.

Страхування відповідальності включає в себе страхування цивільної відповідальності та страхування заборгованості.

Завдання страхування цивільної відповідальності полягає в тому, що страхова організація (страховик) бере на себе обов'язки по відшкодуванню збитків, причинених страхувальником третім особам, які відповідно до законодавства мають право вимагати відшкодування.

Можна виділити декілька основних видів страхування цивільної відповідальності:

- страхування відповідальності власників транспортних засобів;

- страхування відповідальності перевізників;

- страхування професійної відповідальності;

- страхування відповідальності за забруднення навколишнього середовища;

- страхування цивільної відповідальності підприємства за шкоду, причинену третім особам.[2]

Попри високу надійність різних форм забезпечення кредитів їх застосування часто буває незручним, важкодоступним і невигідним для учасників кредитних відносин. За цих умов найбільш доступною та надійною формою фінансового забезпечення інтересів кредиторів стає страхування.

Страхування кредитів базується на визнанні ризику неплатежу чи неплатоспроможності позичальників, який формується у процесі кредитування.

Страхування фінансової заборгованості включає в себе такі види страхування:

- страхування кредитів;

- страхування депозитів;

- страхування від втрати прибутку.

В умовах економічної і фінансової кризи знижується активність на страховому ринку. Для її активізації необхідною умовою є стабільність гривні, завершення процесів приватизації в основних галузях народного господарства. В умовах стабілізації економіки, зміни форм власності та механізму управління в державному секторі економіки потреба суб'єктів господарської діяльності у захисті своїх майнових інтересів та інтересів працівників від різноманітних ризиків зростає.[4]

Розвиток страхового ринку України потребує розв'язання проблем зі страхування життя, пенсійного медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

Негативний вплив на розвиток страхового ринку в Україні справляють:

- відсутність економічної стабільності, сталого зростання виробництва, неплатоспроможність населення та дефіцит фінансових ресурсів;

- значна взаємна заборгованість, накопичення неплатежів і збитковість більшості підприємств;

- неповна і фрагментарна законодавча база, відсутність державних преференцій на страховому ринку, неефективний контроль з боку держави, прояви монополізму;

- високий рівень інфляції (понад 10 відсотків), внаслідок чого здійснення довгострокових (накопичувальних) видів страхування в національній валюті неможливе;

- слабкий розвиток фондового ринку, що не дає змоги використовувати цінні папери як категорію активів для захищеного розміщення страхових резервів;

- відсутність вторинного ринку страхових послуг, механізмів ефективної взаємодії банківського та страхового сектору економіки, низький рівень розвитку допоміжної інфраструктури страхового ринку;

- неналежний рівень інформації про стан і можливості страхового ринку, довіри населення до страхування.

Перспективи розвитку страхової галузі вимагають докорінних змін у системі підготовки та забезпечення кадрами учасників страхового ринку. Збільшення обсягу страхових платежів вимагає додаткового збільшення чисельності працюючих на ринку страхування, залучення до роботи висококваліфікованих спеціалістів (менеджерів, актуаріїв, брокерів, страхових експертів, фінансових аналітиків, бухгалтерів, юристів та інших), добре обізнаних з теорією та передовою технологією страхування.

У разі позитивної тенденції розвитку економіки обсяги надходження страхових платежів збільшуватимуться. Буде забезпечено зростання частки добровільного страхування з одночасним збільшенням масштабів обов'язкового страхування. Найбільш швидкі темпи прогнозуються для розвитку майнового страхування та страхування відповідальності. Зростання попиту на страхові послуги, активна державна підтримка страхування, розвиток інфраструктури ринку страхування сприятиме підвищенню інвестиційного потенціалу страхового ринку за рахунок збільшення розміру страхових резервів.

Розвиток українського страхового ринку об’єктивно супроводжува-тиметься хворобами росту, які на різних етапах були характерні для провідних страхових ринків зарубіжних країн. Це в першу чергу недостатній фінансовий потенціал українських страховиків, низька технологічність здійснення страхових операцій, відсутність нормального конкурентного середовища як фактора постійного підвищення якості страхових послуг.[3]

Одним з найважливіших напрямів розвитку і ефективного функціонування страхового ринку є забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності страховиків і страхувальників.

Важливим напрямом залишається впровадження зарубіжного досвіду організації страхування і ефективного функціонування страхового ринку.

Таким чином, основні напрями розвитку і ефективного функціонування національного страхового ринку нерозривно пов’язані зі створенням конкурентного середовища і вдосконаленням його організаційної структури.

література:

1. Базидевич В.Д. Страхова справа – 6-те вид., стер.-К.: Знання, 2008. – 315с.

2. Горбач Л.М. Страхова справа: Навч.посібн.-2-ге вид., виправлене.-К.: Кондор, 2003.-252с.

3. Мних М.В «Страхування в Україні в умовах глобальної економічної кризи». – Інвестиції: практика та досвід.-2009.-№4.-с.33-35

4.Плис В.Й. Страхування: Навчальний посібник - К.: Каравела, 2006.-392с.