Науковий керівник: Головінов О.М. д.е.н., доцент.
Донецький
національний університет економіки та торгівлі
Ім. М.
Туган-Барановського
Важливою
складовою державних фінансів країни з ринковою економікою є державний борг.
Актуальність вивчення державного боргу обумовлюється багатостороннім впливом на
економіку, розрахунку його гранично допустимого рівня для країни з урахуванням,
забезпечення стійкого економічного зростання, узгодження фіскальної та монетарної
політики тощо.
Державний борг – це важлива складова
державних фінансів. Під державним боргом розуміють всю суму випущених і
непогашених боргових зобов’язань держави (як внутрішніх, так і зовнішніх)
включаючи видані гарантії за кредитами, що надаються іноземним позичальникам,
місцевим органам влади, державним підприємствам. До появи державного боргу
призводить існування державного кредиту.
Призначенням державного кредиту є мобілізація державою коштів для
фінансування державних видатків, особливо коли державний бюджет є дефіцитним.
Державний борг є характеристикою результативності всіх зроблених держкредитних
операцій. Його абсолютна величина, динаміка і темпи зміни відобржають стан
економіки і фінансів країни, ефективність функціонування державних структур. На
стан державного боргу істотно впливають щорічні операції в сфері державного
кредиту: одержання нових позик і умови їхнього надання, з одного боку, і
розміри погашення й виплачуваних відсотків, з іншої. Державний борг
підрозділяється на внутрішній і зовнішній.
Державний
внутрішній борг - це економічна категорія, що відображає підсистему економічних
відносин між державою (включаючи місцеві
органи влади) та кредиторами з числа юридичних та фізичних осіб.
Державний зовнішній борг разом з приватним
негарантованим державою зовнішнім боргом створюють валовий зовнішній борг
країни.
За
даними Мінфіну, на 31 грудня 2009 року державний і гарантований державою
зовнішній борг становив 196 млрд. 295 млн. 489,41 тис. грн. (65,12% загальної
суми державного і гарантованого державою боргу), або 24,58 млрд. дол.; державний і гарантований державою внутрішній борг – 105,13 млрд. грн. (34,88%), або 13,17 млрд. дол.
Згідно з даними, збільшення суми держборгу відбулося здебільшого за
рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики для збільшення статутних
капіталів банків і НАК «Нафтогаз України» (на суму 44 млрд. грн., або 39,3%
зростання обсягу боргу) і для поповнення Стабілізаційного фонду (на суму 4,7
млрд. грн., або 4,2%), отримання другого траншу кредиту Міжнародного валютного
фонду (на суму 36,9 млрд. грн., або 32,9%), отримання першої програмної позики
Світового банку на реабілітацію фінансового сектору (на суму 3,2 млрд. грн.,
або 2,9%) і зростання курсів іноземних валют до гривні (на суму 5,8 млрд. грн.,
або 5,2%).
Зараз
загальноприйнятим методом скорочення зовнішнього боргу є конверсія боргу
(борговий своп), яка може набирати таких форм:
1.
Викуп боргу – надання країні-боржниці можливості викупити власні боргові
зобов’язання на вторинному ринку боргів. Викуп боргів здійснюється за грошові
кошти зі знижкою з їх нормальної ціни.
2.
Капітальзація боргу, тобто обмін зовнішнього боргу на власність
(акціонерний капітал) зі знижкою. Капіталізація боргу передбачає надання
іноземним банкам можливості обмінювати боргові зобов’язання даної країни на
акції її промислових, торговельних та ін. корпорацій. Іноземні небанківські
організації отримують можливість купувати ці боргові зобов’язання на вторинному
ринку цінних паперів зі знижкою для фінансування прямих інвестицій чи купівлі
вітчизняних фінансових активів.
3.
Конверсія “борг - борг”, тобто заміна існуючих боргових зобов’язань новими борговими зобов’язаннями. У даному випадку змінюються умови боргових зобов’язань: відсоток
доходу за новими цінними паперами може бути нижчим, ніж за старим, при
збережені номінальної вартості облігацій; номінальна вартість нових зобов’язань
може бути встановлена з дисконтом до номіналу старих боргових зобов’язань; може
змінитися валюта боргу і т. ін.
Капіталізація
боргу і заміна існуючих боргових зобов’язань новими є інструментами оптимізації
структури зовнішньої заборгованості держави. Викуп боргу країною-боржником
означає останнє погашення її зобов’язань перед
кредиторами. Втім, зазначені методи
зменшення боргового тягара мають певні недоліки, що пов’язані насамперед зі
скороченням валютних резервів країни-боржника та з інфляційним тиском
конверсійних операцій.
1. Амбарцумов А.А. Экономика: учебное пособие для вузов.
– М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2007.
2.
Заблоцький
Б.Ф. Економіка України. – Львів: Львівський банківський коледж Національного
банку України, 1997.
3. Отрошко О. В. «Фіскальна політика як засіб стабілізації економіки». «Фінанси України ». - 2005, № 6. - 69-75 с.
4.
Шнипко О. Курсова
політика як інструмент впливу на конкурентоспроможність економіки // Вісник
Наці
онального банку України. — 2002.