ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ АПК

Гончарук Т.П.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Мазур К.В

У статті визначено основи формування мотивації на сільськогосподарському підприємстві, та стимули, які повинні застосовуватись для трудових успіхів колективу та підвищення заробітної плати.

Ключові слова: моральне стимулювання, матеріальні мотиви, мотивація.

Постановка проблеми. Сільське господарство України на сучасному етапі ринкових перетворень перебуває на шляху докорінних змін трудових, економічних, соціальних для підвищення мотивації аграрної праці, її продуктивності та привабливості. Мотивація праці працівників сільського господарства посідає одне з провідних місць і є складовою ефективної діяльності господарства.

Особливо слід зазначити ситуацію з формуванням кадрового потенціалу аграрних підприємств. Тут головним на наш погляд є відсутність заходів щодо підвищення рівня освіти та професійної підготовки, мотивації трудової діяльності в аграрній сфері, тобто заохочення людей працювати в цій галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми мотивації трудової діяльності розглядаються багатьма науковцями. В свою чергу рівень ефективності праці залежить від повноти використання фактора мотивації до неї. Вивчення цього питання присвячені праці багатьох провідних вчених України: Д.П.Богині, О.А.Бугуцького, В.В.Вітвіцького, Петренко Н.О, А.М.Колота, Шкурін Г.Т, П.Т.Саблука [1].

Мета роботи — дослідити проблеми мотивації трудової діяльності в аграрній сфері, визначити мотиваційні чинники аграрної праці, обґрунтування значення мотиваційного фактора у відроджені українського села, виявити мотиваційні важелі що впливають на виробничу діяльність працівників аграрного сектору економіки, розглянути шляхи розвитку мотиваційного механізму трудової діяльності в аграрній сфері.

Виклад основного матеріалу. Мотивація — це найважливіший фактор підвищення ефективності діяльності усієї організації, адже процес діяльності організації можна добре спланувати і організувати, але якщо працівники цієї організації не відповідально ставляться до своїх обов’язків і не зацікавлені особисто у розв'язанні проблем і задач, що постали перед організацією, то результати контролю і підбиття підсумків не будуть втішними. Відомо, що діяльність людини зумовлюється реально існуючими у неї потребами, які повинні задовольнятися. Прагнення працівника отримати певні блага за допомогою трудової діяльності і складає сутність мотивації праці. До структури мотивів праці входять: потреба, яку хоче задовольнити працівник, благо, що здатне задовольнити цю потребу, трудова дія, що необхідна для задоволення та отримання блага

В останні роки в сільському господарстві України з різних причин спостерігається значний відплив із села робочої сили, особливо молоді. Значна частина працездатного сільського населення змушена шукати роботу в містах чи в зарубіжних країнах (Таблиця 1).

Таблиця 1.

Рух робочої сили по території Вінницької області та закордон за 2008 рік.

	У межах регіону			Зовнішня міграція
	число прибулих	число вибулих	приріст	число прибулих	число вибулих	приріст
Вінницька область	19077	19077	х	10191	11856	-1665

Для того щоб молодь залишалась в сільській місцевості і ефективно працювала потрібно впроваджувати відповідні заходи. Отже, основними шляхами мотивації зайнятості в сільському господарстві молоді є:

– розробка і впровадження фінансового механізму закріплення молодих спеціалістів на селі;

– виділення земельних ділянок та надання пільгових кредитів молодим людям;

– надання можливості молоді для проходження альтернативної служби на підприємстві, установах, організаціях сільської місцевості;

– ініціювання створення в регіонах спеціальних навчально-методичних курсів з підготовки сільської молоді у сфері малого бізнесу;

– державна підтримка розвитку молодіжного фермерства та молодіжного несільськогосподарського підприємництва в сільській місцевості.

Основними мотивами зайнятості для працівників сільськогосподарських підприємств є: оплата праці, дохід від власності, умови праці, професійний та кар’єрний ріст, право участі у вирішенні господарських питань, отримання від підприємства соціально-культурних послуг.

Головним напрямом підвищення трудової мотивації є удосконалення форм і систем організації та оплати праці. Адже існуюча нині організація оплати праці робітникам аграрної сфери майже не відповідає ринковій економіці, тому її необхідно удосконалювати щоб вона відповідала сучасним умовам які склалися у сільському господарстві.

Тому, для заохочення в сільському господарстві застосовуються як моральні, так і матеріальні стимули.

Моральне стимулювання - це визначення трудових успіхів колективу або працівника сільськогосподарського підприємства. Воно передбачає: винесення подяки, нагородження грамотами, надання інформації про передовиків підприємства, підтримання високої трудової активності, створення сприятливих умов праці, нормального психологічного клімату, переконання, сила прикладу, моральні заохочення.

Як засвідчує практика, основними видами морального заохочення є: оголошення подяки, нагородження Почесною грамотою, занесення прізвища працівника до Книги пошани, поміщення фотографії працівника на Дошку пошани, до Галереї Трудової Слави, присвоєння почесних звань тощо. Локальні акти підприємств передбачають, наприклад, такі моральні заохочення, як присвоєння почесного звання "Відмінник якості" з врученням власного тавра і переведенням на самоконтроль, присвоєння почесного звання "Кращий за професією", "Майстер — золоті руки", вручення листів подяки сім'ям працівників — відмінників якості праці, присвоєння звання "Кращий цех за якістю" [2].

Матеріальна зацікавленість сільськогосподарських працівників незалежно від форми господарювання та галузі визначається рівнем оплати праці, що задовольняє працівника. Основою матеріальної мотивації є заробітна плата, яка ґрунтується на її раціональній організації. Дана система стимулювання повинна спонукати працівника до високоякісного виконання завдання у визначений термін, а також стимулювання зростання продуктивності праці.

Першочергового значення в умовах невизначеності ринкового середовища набуває співвідношення між основною заробітною платою, яку працівники отримують згідно з укладеною трудовою угодою і додатковими виплатами у вигляді грошових премій. Із метою подолання проблеми плинності персоналу, викликаної незадоволенням системою оплати праці, слід додержуватися пропорції, тобто у нормальних умовах розширеного виробництва сума додаткових виплат має становити не більш як ½ заробітної плати. Перевищення цього показника призведе до втрати мотивуючої функції, а додаткові грошові надходження стануть часткою обов'язкового заробітку. Матеріальні мотиви відіграють сьогодні велике значення, адже рівень заробітної плати низький, а частіше вона взагалі не виплачується. Поступово недостатній рівень оплати праці знижує мотиваційну функцію, що призводить до погіршення якості робіт та спаду показників продуктивності праці [3].

Система оплати праці має сприяти як інтересам роботодавця, так і працівника. Однак роботодавець повинен дбати щоб доходи працівника не були нижчими прожиткового мінімуму та могли забезпечити гідний рівень життя робітника. Порівняємо динаміку заробітної плати у сільському господарстві та промисловості на фоні змін прожиткового мінімуму (Рис. 1).

Рис1. Динаміка зміни заробітної плати у сільському господарстві та промисловості на фоні змін прожиткового мінімуму

Проаналізувавши статистичні дані можна дійти висновку, що доходи працівників промисловості можуть забезпечити кращий рівень життя, оскільки рівень заробітної плати є набагато вищий ніж у сільському господарстві. Рівень заробітної плати в сільському господарстві можна сказати є критичним, оскільки до 2006 року він був навіть нижчим прожиткового мінімуму.

Для ефективного формування мотивації на підприємстві повинні створюватись відповідні умови: надання провідним фахівцям права власності, впровадження демократичних засад управління, пріоритетне забезпечення робочими місцями перспективних, молодих і висококваліфікованих фахівців, забезпечення сприятливого внутрішнього і зовнішнього середовища для професійного зростання та самореалізації. В результаті підвищення мотивації праці зростає ефективність виробництва, в трудовому колективі утверджується соціально-психологічний клімат, що сприяє зміцненню не тільки морального, а й фізичного здоров’я працюючих. А головне - соціальний наслідок: зростає матеріальний добробут селянина, формується база розширеного відтворення трудового потенціалу села [4].

Висновки. Основою матеріальної мотивації при суспільному розподілі матеріальних благ є заробітна плата, яка ґрунтується на її раціональній організації. Усе це охоплює широке коло відносин людини у процесі її трудової поведінки на виробництві та соціальному житті. Оскільки мотиваційний механізм праці в сільському господарстві має значні резерви та потенціал розвитку й при створенні сприятливих умов дає можливість його реалізувати й забезпечити життєво необхідні інтереси та потреби людини. Отже, в майбутньому потрібно підвищувати заробітну плату для заохочення населення, скорочення міграції в міста та закордон, а також мотивації праці.

Література:

1.Горобець Н.М. Матеріальні аспекти мотивації праці сільськогосподарських працівників.// Економіка АПК.-2008.-№11.-С.41- 44.

2.Петренко Н.О. Формування ефективної системи мотивації праці в аграрних підприємствах.// Економіка АПК.-2008.-№2.-С.129- 131.

3.Шкурін Г.Т, Юдіна В.А. Мотивація аграрної праці: стан і перспективи.//Економіка АПК.-2006.-№9.-С.139-144.

4.Шляхтянко А.М. Мотивація до праці як джерело господарського поступу держави.//Формування ринкових відносин в Україні.-2007.-№12.-С.141.