Економічні науки/ 14 Економічна теорія

К.і.н., доц. Вовк Ю.І., Трубнікова А.А.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Основні риси світової економічної кризи 1929-33 рр.та фінансової кризи сучасності і перспективи її

подолання в Україні

Доцільність розвитку стратегії поглибленої економічної співпраці між країнами, створення загальноєвропейського економічного простору, а також досягнення більшої інтеграції країн-партнерів у європейській площині після подій на світових фінансових ринках у 2008-2009 рр. видається доволі двозначною.

Багато економістів і фахівців фінансового сектору погоджуються у тому, що світова фінансова криза 2008-2009 років яскраво відображає циклічність світових криз у глобальній економіці. Часовий циклічний характер світових економічних криз заперечити важко, проте важливим постає питання синонімічності фінансової кризи 2008-2009рр. з економічними кризами попередніх десятиліть.

Увага до фінансової кризи 2008-2009 рр. є надзвичайно великою, проте глибоких досліджень по цій тематиці є не багато. Однак, серед існуючих науковців, оцінка природи виникнення та масштабності впливу існуючої кризи також неоднозначна. Серед авторів, які досліджували цю область варто відзначити Гальчинського А.С., Гурієва С.М., Дорошенко І.В., Михайлова Д.М., Пинзеника В.М., Рогач І.О.

Восени 1929 р. в капіталістичному світі розпочалася глибока економічна криза, яка справила величезний вплив на економіку багатьох країн і міжнародні відносини. По суті сталася економічна катастрофа в капіталістичному світі.

Економічна криза 1929–1933pp. виявилася світовою. Вона порушила всі міжнародні економічні зв’язки, призвівши до масового скорочення промислового виробництва, інших галузей економіки майже всіх держав. Почалася вона в США восени 1929 p., далі в Латинській Америці, Західній Європі, інших країнах Азії та Африки.

За причинами виникнення й характером це була типова криза відносного перевиробництва – результат загострення суперечності між суспільним характером виробництва і приватним способом присвоєння його прибутків. Але світова економічна криза 1929-1933 рр. не являла собою просте циклічне повторення попередніх. Вона мала свої характерні особливості.

Жахлива катастрофа вразила майже всі галузі виробництва, відкинула його назад на З0-35 рр., призвела до зростання масового безробіття – роботу втратили понад 40 млн. ч., у тому числі 17 млн. ч. – у США, 7,5 млн. ч. – у Німеччині, 4 млн. ч. – в Англії, 3 млн. ч. в Японії тощо.

Найсильніше криза 1929-1933 вразила США – найбагатшу країну світу. Там вона почалася з вересня 1929 р. й тривала 44 місяці; обсяги втраченої через неї продукції оцінюються в більш ніж 300 млрд. дол. Порівняно з 1929 р. промислове виробництво під час кризи зменшилося в США на 46,2% (майже вдвоє), в Німеччині – на 40,6%, у Японії – на 36,7%, у Франції – на 32,9%, в Англії – на 23,8%.

Промислова криза переплелася з кризою в сільському господарстві, особливо вразила тваринництво. Так, у США в 1933 р. з метою виходу з кризи було знищено 6,4 млн. свиней, 10,4 млн. акрів посівів, 10 тис. персикових дерев, зерно спалювали в топках локомотивів, молоко виливали в річки. Фрукти, свинину тощо обливали гасом. І все для того, щоб зберегти ціни на продукцію.

Криза не обмежилася сферою виробництва, вона вразила фінансову, кредитну систему, сферу грошового обігу, призвела до великої інфляції. Більшість країн відмовилася від золотого стандарту, проводила девальвацію своїх грошей – у тому числі США.

Криза розвивалася нерівномірно: в США почалася в 1929 р., у Франції – в 1930 р. і т.д. Найнижчою точка падіння в США була в липні 1932 р., коли їхня сталеливарна промисловість працювала на 15%, а автомобільна – на 5 % своєї потужності. В 1932 р. американська вугільна промисловість була відкинута до рівня 1904 р., виробництво сталі – до 1901 р., чавуну – до 1896 р. і т. п.

Економічна криза 1929-1933 рр. до краю загострила міжнародне становище. Вона справила значний вплив на розвиток міжнародних відносин, поглибила суперечності між великими державами, переможцями й переможеними країнами, метрополіями й колоніями. Посилилася боротьба за ринки збуту й джерела сировини. Загроза нової світової війни стала зловісне реальною.

Першою ознакою економічної кризи прийнято вважати різке падіння цін на акції Нью-Йоркської біржі 24 жовтня 1929 p. Якщо до 1 жовтня їх вартість становила майже 90 млрд. дол., то в березні 1933 p. – лише 19 млрд. дол., знизившись у 5 разів. Криза охопила насамперед важку індустрію. Випуск автомобілів, виплавка чавуну і сталі скоротилися на 80 %. Все промислове виробництво, національний доход, роздрібна торгівля знизилися вдвічі, імпорт і експорт – на 75%. За роки Великої депресії збанкрутували 130 тис. фірм, 19 залізничних компаній, 5760 банків. Внаслідок цього мільйони громадян, втративши своє майно, робочі місця, залишились без збережень, стали безробітними, жебраками. Таких у 1933 p. налічувалося понад 17 млн. ч. Промисловість США була відкинута назад на 17 років до рівня 1911 p.

Соціальне та економічне становище країни стало критичним. Правлячі кола США нарешті зрозуміли, що потрібна термінова ефективна антикризова програма, її здійснив новообраний у 1932 p. президент Ф. Д. Рузвельт. Вже в ході виборчої кампанії він пообіцяв вивести США з економічної кризи. Його "новий курс" на оздоровлення країни був підтриманий всіма верствами населення. У плані Рузвельта основна увага була приділена сфері торгівлі та кредиту. Для того щоб вирішити проблему реалізації товарів, президент постановив скоротити надмірне їх виробництво. Одночасно підвищили ціни на виготовлену промислову і сільськогосподарську продукцію. "Новий курс" передбачав ліквідувати безробіття за рахунок "повної зайнятості працездатного населення". За допомогою позик і державних субсидій були оздоровлені банківсько-фінансова система та ослаблені кризою підприємства.

Вперше в історії США було прийнято широкомасштабні акції державного контролю над економікою країни, зокрема Закон про відновлення національної промисловості та Закон про регулювання сільського господарства. Відповідно до цих документів на найвищому урядовому рівні відбувалося обов’язкове контролювання галузевих промислових підприємств, які погоджувалися на обмежений випуск своєї продукції.

У перші роки кризи 1929-1933 років Федеральна резервна система США скоротила пропозицію грошей на 35,2%, що істотно поглибило кризу неплатежів, тогочасна економіка стала перед тією самою проблемою, що і ми сьогодні – проблема «дорогих грошей».

У 1936 році вийшла робота відомого економіста Дж. Кейнса під назвою «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей». У своїй роботі він пропонує революційні на той час ідеї використання державою фіскальних інструментів для регулювання ринкових процесів. Втілення в життя ідеї не інфляційної емісії, яка визначається ефективним інвестиційним попитом, допомогла країнам Європи та Америки вийти з криз в 1929-1933 рр. Ідея запропонованої моделі полягала у подоланні головної проблеми криз, проблеми безробіття, шляхом емісії грошової маси під інвестиційні проекти на умовах низької облікової ставки.

Основними характерними рисою світових циклічних криз є їхня периферійна природа виникнення і лише опосередкований вплив на економічні центри світу. Очевидною і є природа економічних зрушень, яка стосується певного регіону, або ж окремої галузі. Ще однією рисою циклічних криз можна вважати пошук спекулятивними інвесторами надприбутків. Як наслідок, це відображається у концентрації капіталу у одній економічній зоні, яка через деякий період часу «перегрівається» і обвалюється. Світова криза 2008-2009рр., в першу чергу, вказує на обвал існуючої світової системи (грошово-кредитної). Дана криза є структурною і її причини не зовнішні, а внутрішні (ендогенні) шоки грошових відносин.

На основі вищезазначених теоретичних досліджень пропонуємо практичні рішення для України у формуванні подальшої економічної політики:

1. Економічна криза зразка 2008-2009рр. є глобальною структурною кризою фінансового сектору економіки. Наслідки в довгостроковому періоді виявлявся у трансформації грошово-кредитних відносин у короткостроковому – це стимулювання внутрішнього попиту. Етапність розвитку кризи в Україні можна окреслити наступним алгоритмом: зупинка кредитування банками реального сектору економіки створила дефіцит попиту. Це призвело до скорочення виробництва і до зниження доходів приватних підприємств. Як наслідок, зростання безробіття і скорочення сукупного попиту в країні. Україна, як і увесь світ постала перед гострим дефіцитом «сильних» грошей в економіці. Один із варіантів наповнення економіки грішми, заповнений екс-міністром фінансів України Віктором Пинзеником, звучить так: «..збільшення тарифів на газ, воду, тепло, каналізації, електричну енергію.» Запропонований варіант здається нелогічним, адже за існуючого дефіциту грошей, підвищення цін призведуть до кризи неплатоспроможності громадян, а не до зростання надходжень у бюджет.

2. Суть запропонованої моделі Дж. Кейнса полягає у не інфляційній

емісії під інвестиційні проекти. У США в 1930-х роках – це проекти дорожнього будівництва. Основну мережу доріг було введену в експлуатацію з допомогою відповідних механізмів саме в ці роки.

Сигнал для України – це чемпіонат Європи по футболу, яка прийматиме наша країна у 2012 році. Розвиток будівництва доріг, готельного сектору, туристичної інфраструктури обов’язково принесе дивіденди. Окрім того, варто продовжувати випереджаючими темпами інвестувати в сільське господарство. Рух здорового харчування в Європі робить сферу сільського харчування фундаментом для припливу валюти в Україну.

3. В контексті президентських виборів 2010 року докорінні зміни

видаються вкрай нелогічними. Сьогодні приховуються реальні цифри падіння ВВП (за окремими оцінками це вже 20-22% у І-му кварталі 2009 року у порівнянні до аналогічного показника 2008р), країна продовжує жити в борг, підтримуючи показники економіки за рахунок чергового траншу МВФ, приховуються показники безробіття, тіньовий капітал ховається в тіньовому секторі і т.д. Якщо сьогодні не прийняти кардинальних кроків у напрямку реформування структури економіки України, зупинка на косметичних змінах призведе до того, що наступні хвилі кризи економіка країни може не витримати.

4. Процес подолання кризи структури чи системи не може бути швидким, так як вимагає докорінної інформації глобальних фінансових відносин. Для подолання кризи 1929-1933рр. знадобилось 40 років, фактично вона була завершеною лише в серпні 1971 р. на Ямайській конференції, коли плаваючі (щодня змінювані) валютні курси офіційно вступили в дію. Для України сьогодні важливо розуміти, що реформування системи грошово-кредитних відносин це поетапний процес. Українській владі зараз важливо прийняти аполітичні короткострокові рішення задля того, щоб довгострокові перспективи для нашої країни були реальними.

Література:

1. Васильев В.С. Франклин Д.Рузвельт и Джон М. Кейнс: экономическая политика в годы "Великой депрессии"/ В.С.Васильев // США. Канада: экономика, политика, культура. –2001. –№ 11. – С. 96-112

2. Голубович В.И. Экономическая история зарубежных стран. – Минск: Экоперспектива,1998.- с.322-330

3. Гусморіно П. Основні причини великої депресії/ Пол Гусморіно // Пропозиція. –2002. –№ 2. – С. 108-110

4. Лановик Б., Матисякевич 3., Матейко Р. Історія держави: Україна і світ: Підручник. – К.: Вікар, 1995 – с. 194-207

5. Міжнародні економічні відносини: Підручник / За ред. А. Філіпенка. – К.: Наук, думка, 1992. – с. 309-315

6. Прескотт Э. Некоторые соображения по поводу Великой депрессии // Проблемы теории и практики управления. –2005. –№ 3. – С. 6-11

7. Экономическая история зарубежных стран: Курс лекций /Под ред. В. Голубовича. – Минск: Экоперспектива, 1998. – 434 c.

8. Гальчинський А.,Світова грошова криза: витоки, логіка трансформації. – Дзеркало тижня №42 (721) 8-14листопада 2008.

9. Електронне джерело: http://www.inf.org

10. Пинзеник В. З фальшивими грошима багатшим не станеш. – Дзеркало тижня №17 (745)16-25 травня 2009.

11. Шевчук В.О. Міжнародна економіка: теорія і практика. – Львів: Каменяр, 2003. – 322-357 с.