Экономические науки/7.Учет и аудит

Коваль Л.В., Єльцова К.Д.

Вінницький національний агарний університет, Україна

РИЗИКИ В ЗОВНІШЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Щоб вижити в умовах ринкових відносин, потрібно зважуватися на впровадження технічних нововведень і на сміливі, нетривіальні дії, а це підсилює ризик. Для будь-якого виду бізнесу важливим є не запобігання ризику взагалі, а передбачення й зниження його до припустимого рівня.

Проблемам ризиків у зовнішньоекономічній діяльності присвячені наукові праці багатьох вітчизняних вчених, зокрема Гутка Л., Дем’яненка С., Кваші С., Могильного О., Саблука П., Терещенка С., Тибіня А., Шевчика Б. та інших. З виникненням нових технологій, розвитком ринкових відносин, політичною ситуацією щоразу виникають нові ризики, тому тема дослідження залишається актуальною.

Комерційна, підприємницька діяльність на зовнішньому ринку неминуче пов’язана з ризиками, що загрожують різним майновим інтересам учасників зовнішньоекономічної діяльності. Ризики – це можливі несприятливі події, що можуть відбутися, і в результаті яких можуть виникнути збитки, майнові втрати учасників ЗЕД.

Структура ризиків у зовнішньоекономічній діяльності доволі змістовна і нараховує сотні різновидів, які можна класифікувати за певними ознаками. Ризики, зовнішні щодо контракту, поділяються на політичні, юридичні, макроекономічні, маркетингові. Політичні ризики — це можливість виникнення збитків чи скорочення розмірів прибутку внаслідок державної політики регулювання зовнішньоекономічних відносин. При проведенні зовнішньоекономічних операцій слід врахувати фактори ризиків, пов’язані з платіжним потенціалом країни-дебітора, тому потрібно здійснювати аналіз її макроеко-номічних показників та ринкового потенціалу [2, с.138].

Найпоширенішим видом діяльності при здійсненні ЗЕД є реалізація товару на ринку збуту, при чому виникають маркетингові ризики, що є однією з найбільших груп ризиків в ЗЕД. Маркетингові ризики включають в себе інноваційні, інформаційні та кон’юнктурні ризики. Для проведення успішної збутової діяльності на зовнішніх ринках потрібно проводити їх ретельний ситуаційний аналіз, який ґрунтується на розробці таких експертних чи маркетингових систем, які дають змогу враховувати невизначеність інформації про ринок.

Інформацію про ризики по конкретній країні можна отримати, використавши періодичні публікації консалтингових фірм, що спеціалізуються на оцінках ризиків. Підприємство, зазвичай, цікавить політична стабільність у країні, ризики поточної економічної ситуації, можливості для переказу капіталу та прибутків, можливості отримання прибутків. Ймовірність виникнення ризиків залежить від країни, з якою передбачається укладення зовнішньоекономічного контракту [2, с.140]. Заздалегідь слід передбачити, що сума збитків може досягти розміру, який перевищить загальну суму контракту.

При укладанні зовнішньоекономічного договору слід визначитись з потенційним партнером, попередньо зібравши про нього інформацію. Це призведе до зменшення ризиків в майбутньому задля досягнення такої цілі необхідно провести аналіз його діяльності на ринку, що надають інформацію про платоспроможність та надійність майбутнього партнера. Якщо підприємство задоволене потенційним партнером, то перед ним стоїть питання укладення зовнішньоекономічної угоди з мінімізацією можливих ризиків, використовуючи всі можливі застереження.

Попри всі зусилля підприємства, некерованими залишається група ризиків, що настають не залежно від діяльності та стану підприємства. Це є головною проблемою при їх управлінні у ЗЕД. Можна виділити такі групи методів, спрямованих на зменшення можливих збитків, що викликані цими ризиками:

1. Страхування, тобто використання різних видів полісів, договорів страхування.

2. Хеджування як метод використання біржових ф’ючерсних контрактів і опціонів.

3. Застосування різних форм і методів розрахунково-кредитних відносин, що зводять до мінімуму ризик неплатежу за поставлені товари, або неотримання товарів проти їх сплати.

4. Аналіз і прогнозування кон’юнктури (попиту, пропозиції, ціни) на зовнішньому ринку, планування і своєчасна розробка заходів з метою уникнути можливих збитків, викликаних несприятливими кон’юнктурними змінами.

5. Інші методи [1, с. 149].

Серед методів управління ризиками у зовнішньоекономічній діяльності значна увага приділяється страхуванню [1, с.150]. Причиною цього є можливість покриття збитків при умові неможливості попередження ризику.

Хеджування дозволяє мінімізувати фінансові витрати учасників біржової торгівлі шляхом одночасного укладання форвардної та ф’ючерсної угоди на однаковий обсяг однакового товару.

Застосування різних форм і методів розрахунково-кредитних відносин у ЗЕД впливає на діяльність підприємства при отриманні та сплаті кредитів, позик. Від правильності застосування форм і методів залежить діяльність підприємств без ризиків.

Аналіз і прогнозування кон’юнктури на зовнішньому ринку відіграє важливу роль у ЗЕД, тому що від правильного планування і своєчасної розробки заходів уникають від можливих збитків, викликаних несприятливими кон’юнктурними змінами.

Таким чином, державну політику слід направляти на розвиток методів мінімізації наслідків ризиків та їх попередження.

Література:

1.Гутко Л.М. Досвід державної підтримки страхування ризиків/ Гутко Л.М.// Економіка АПК. —2009. —№10. —С.147-152

2.Тибінь А.М. Суть і класифікація економічного ризику в ЗЕД підприємств/ Тибінь А.М.//Економіка АПК. —2010. —№1. —С.138-142