Економічні науки /6. Маркетинг и менеджмент

Миронова О.О.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Виділення бізнес-процесів

Згідно з процесним підходом до управління діяльність організації представляється як потік процесів. Кожен процес повинен мати тільки одного відповідального, наділеного необхідними ресурсами, правом приймати рішення й відповідати за результат. Це приводить до формування горизонтальної структури управління й підвищує оперативність прийняття й реалізації рішень. Вона підвищує ефективність діяльності менеджерів середньої і вищої ланки, тому що вони не відволікаються на вирішення дрібних поточних питань, а зайняті завданнями свого рівня.

При цьому положення процесної моделі організації справедливі й для внутрішніх процесів – діяльність кожного працівника повинна бути спрямована на те, щоб більшою мірою задовольнити вимоги споживача результатів процесу при менших витратах. У першу чергу це стосується діяльності персоналу управління – апарату управління підприємства.

Стан підприємств України в існуючих умовах вимагає переходу до аналізу їхнього функціонування з позицій процесного підходу, а це, в свою чергу, вимагає виділення наскрізних бізнес-процесів підприємства й управління ними. Наскрізний бізнес-процес відображає всі стадії формування готової продукції на підприємстві. Причому на відміну від основного бізнес-процес наскрізний включає також управлінські й забезпечувальні бізнес-процес, що є необхідним при розгляді всього комплексу внутрішніх факторів, які впливають на формування вартості готової продукції. Наскрізний бізнес-процес – бізнес-процес, що містить у собі сукупність основних, забезпечувальних та управлінських бізнес-процес, спрямованих на повний цикл перетворення вхідних ресурсів у вихід (результат) і взаємозалежний із зовнішніми постачальниками й клієнтами. Як вхідні ресурси виступають: сировина, матеріали, напівфабрикати тощо. У якості вихідних (результатів) – готова продукція, інформація про продукцію і підприємство тощо.

Ефективність процесів підприємства на макрорівні містить у собі конкретне уявлення про потреби кінцевого споживача й про їх обґрунтованість. На мікрорівні поняття ефективності стосується всіх точок дотику з проміжними споживачами, забезпечуючи всебічний і ретельний аналіз цих потреб з урахуванням можливостей їхнього задоволення іншим, кращим способом.

Продуктивність – це насамперед обов'язок керівника підрозділу, але власник процесу зацікавлений у ньому й відповідає за продуктивність роботи на стику між різними підрозділами, де часто виникає багато проблем. Одне з основних його завдань, щоб на різних стадіях розглянутого процесу – усередині підрозділів або на стику між ними – використовувалися відповідні показники оцінки роботи.

Коли робота розглядається як закінчений процес, вона може бути організована й керована ефективніше, ніж сума виконання окремих операцій і функцій.

Однією з характеристик якості бізнес-процесу є своєчасність їхнього виконання. Результати аналізу своєчасності повинні показати наявність затримок у їхньому виконанні. У цьому основну роль відіграє аналіз маршрутизації відповідних процесів.

У випадках, коли в бізнес-процес, у якому виявлені затримки, входить багато підрозділів, варто провести аналіз тривалості циклу в кожному підрозділі, особливо якщо в бізнес-процес залучена велика кількість працівників. Аналіз повинен проводитися у формі цілеспрямованого вивчення тривалості циклу в окремих підрозділах і між ними. Час, що документи проводять у різних підрозділах, і час, необхідний для проведення різних операцій, повинні бути задокументовані (у термінах запізнювання й часу обробки) також як час, необхідний для переміщення продукту.

Для того щоб здійснити аналіз ефективності, продуктивності, адаптивності, бізнес-процес необхідно визначити склад показників, які будуть характеризувати бізнес-процес. З цією метою потрібно проводити аналіз основних етапів наскрізного бізнес-процес: постачання, виробництва, реалізації. Для кожного з етапів повинна бути виділена сукупність показників, що характеризують:

1) вхід бізнес-процесу;

2) вихід бізнес-процесу;

3) протікання бізнес-процесу як сукупність операцій, дій, що визначають зміст бізнес-процесу.

Прийняття управлінських рішень в організації що використовує процесний підхід до управління характеризується такими параметрами бізнес-процесу, як витрати, прибуток, середня заробітна плата тощо. Формування й управління величиною доданої вартості на всіх етапах наскрізного бізнес-процесу, повинне бути обмеженим деякою абсолютною величиною для даного процесу, внаслідок того, що вона повинна бути приведена у відповідність зі споживною (ринковою) вартістю продукту, з одного боку, і величиною одержуваного прибутку – з іншого. Прибуток є залежною величиною від ціни й доданої вартості продукту.

Розглянемо зміну величин витрат, ціни продукту й прибутку. На збільшення прибутку впливає:

- збільшення ціни продукції, якщо витрати при цьму не зростають меншими темпами ніж збільшення ціни;

- зменшення витрат.

На якість продукту позитивно впливає збільшення ціни, оскільки підприємство зможе дозволити собі додаткові витрати на покращення якості продукту. Зменшення витрат, якщо це не пов’язане з їх оптмізацією, веде до зниження якості продукції.