Економічні науки/ 4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Галай І.Є.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Ефективність інвестицій в освіту

Концепція людського капіталу передбачає, що витрати людиною коштів на освіту відбуваються на раціональній основі – заради отримання великих доходів у майбутньому. Тут, як і у випадку з іншими інвестиціями, людині необхідно визначити економічну ефективність вкладень у себе самого, у свій людський капітал. Під економічною ефективністю прийнято розуміти співвідношення між величиною корисного ефекту і витратами на його досягнення. Економічний ефект освіти для працівника – це, перш за все, приріст його доходу в майбутньому. Тому сумарні додаткові доходи у майбутньому, пов’язані з наявністю вищої освіти, повинні суттєво перевищувати сумарні витрати на отримання цієї освти. На основі цього можна прорахувати термін окупності інвестицій в освіту. Зробимо це на прикладі випускника середньої школи, який збирається отримати вищу освіту в інституті економіки ДДАУ на умовах повної оплати за навчання. Треба зазначити, що ми будемо враховувати зростання доходів магістра-економіста АПК із зростанням його виробничого досвіду.

Сумарні витрати на одержання вищої освіти включають прямі витрати потенційного працівника у вигляді плати за навчання; втрачений заробіток, який є ще одним джерелом витрат і який з’явився у зв’язку з тим, що в процесі інвестицій у людський капітал працівнику не вдається працювати взагалі або він працює в режимі неповного робочого дня. За 5 років навчання в університеті (за умови, що плата за навчання не підвищиться), сума витрат дорівнюватиме 67,0 тис. грн. Сумарні витрати на одержання вищої освіти студента ННІЕ ДДАУ складуть 112,8 тис. грн.

Сумарні додаткові доходи від вищої освіти у спрощеному вигляді можна розглядати як різницю у заробітку між категоріями працівників, які мають різний рівень освіти. Так, магістр з менеджменту організацій, після одержання диплому про вищу освіту ДДАУ, не маючи стажу роботи, у відповідності з тарифно-кваліфікаційним довідником професій, може займати на підприємстві АПК за штатним розписом посаду „Економіст І категорії” з окладом у 1721 грн. За два роки роботи на цій посаді він одержить 41,3 тис. грн. основної зарплати. Після цього економіст вищої категорії може займати посаду „Провідний економіст ”, на якій з окладом у 1827 грн. він повинен пропрацювати 3 роки. За цей період його основна зарплата складе 65,8 тис. грн. Разом за 5 років – 107,1 тис. грн. Якщо врахувати, що це тільки 70% від усієї зарплати, решта – додаткова зарплата, премії, заохочувальні та компенсаційні виплати, сума заробітку може зрости до 139,1 тис. грн. Суммарний додатковий дохід виключає витрати, які беремо на рівні прожиткового мінімуму – 93,1 тис. грн. і дорівнює 46,0 тис. грн.

Розрахуємо термін окупності інвестицій людини у саму себе, у свою освіту, тобто у розвиток людського капіталу. Для цього поділемо загальні сумарні витрати на освіту у ВНЗ (112,8 тис. грн.) на сумарний додатковий дохід працівника з вищою освітою (46,0 тис. грн.) і отримаємо кількість років, за які витрачені кошти повністю повернуться. Це і є термін окупності інвестицій в освіту в ННІЕ ДДАУ, який в середньому дорівнює 2-3 роки.

Таким чином, про ефективність вкладень коштів у самого себе, вищу освіту, тобто розвиток свого людського капіталу твердять наступні факти:

· термін окупності інвестицій на освіту складає приблизно 3 роки;

· враховучи, що стаж роботи випускника ВНЗ складає звичайно біля 35-40 років, ті роки, що залишилися (30-35 років) він буде працювати повністю „на себе”, отримуючи чистий дохід від своїх інвестицій;

· загальні сумарні доходи набагато перевищують сумарні витрати на отримання спеціальності.

Треба відзначити, що дії держави Україна щодо інвестицій в людський капітал протирічні і непослідовні, оскільки, по-перше, темпи зростання соціальних витрат відстають від темпів росту потреб населення в освіті, охороні здоров’я і інших соціальних послугах, а також від темпів збільшення інфляції і темпів зменшення реальної заробітної плати; по-друге, соціальні витрати несправедливо розподіляються між членами суспільства.

У всіх розвинених країнах інвестиції в освіту – один з найбільш ефективних заходів як з точки зору самої людини, так і суспільства взагалі. В Україні освіта довгий час була безоплатною для тих, хто навчався. Сьогодні, коли і комерційні, і державні ВНЗ надають можливість вчитися на платній основі, людина може приймати активну участь у формуванні свого людського капіталу, у який вона вкладає гроші, оплачуючи одержувану освіту. Окрім зазначеного матеріального виграшу, підвищення рівня освіти людини, дає їй важливі переваги у вигляді поліпшення умов праці, відпочинку, споживацького вибору. Також людина отримує більш широкий доступ до цікавої та перспективної роботи, підвищення престижу у суспільстві і можливість отримання задоволення від самореалізації. У всьому світі зарплата розглядається в якості співвимірника поваги, з яким суспільство відноситься до конкретної праці. Дослідження свідчать, що 60% різниці у доходах людей припадає на освіту, а 40% – на всі інші фактори (здоров’я, природні здібності, соціальне походження). Тому, вкладаючи кошти у вищу освіту, людина у першу чергу, визначає своє майбутнє.