Економічні науки/ 10. Економіка підприємства

Байдак І.І.

Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна

Значення, сучасний стан та перспективи розвитку

малого підприємництва в України

Україна розбудовує національну економіку на ринкових засадах, впроваджуючи сучасний європейський досвід сприяння розвитку підприємництва як цілісної системи. Невід’ємною складовою сучасного підприємництва є малий бізнес, на який покладаються функції прискорення структурної перебудови економіки, підвищення організаційної ефективності використання національних ресурсів. За умови виваженої державної політики вітчизняний малий бізнес здатний сприяти становленню України економічно розвиненою державою.

В європейських країнах мале підприємництво є основою соціально-економічної моделі. Воно займає переважну частку в таких галузях економіки, як оптова та роздрібна торгівля, харчова промисловість, стимулює розвиток конкуренції в європейській економіці.

Становлення і розвиток малого підприємництва неможливі без відповідного організаційно-правового забезпечення. Законодавство в сфері підприємництва повинно становити єдину систему регулювання підприємницької діяльності. І саме з малим підприємництвом держава пов’язує надію на швидкі позитивні структурні зміни в економіці, вихід з економічної кризи і створення умов для розширення впровадження ринкових реформ. Як зазначено в прийнятому Верховною Радою законі ”Про державну підтримку малого підприємництва”, воно розглядається як основна сила для подоланні негативних процесів в економіці, як одна із сфер створення нових робочих місць, подолання безробіття.

Мале підприємництво, до якого, крім малих підприємств та малих фермерських господарств, належать фізичні особи-підприємці, на сьогодні є локомотивом підприємницького сектора, тому в першу чергу, вирішуються питання кількісного росту суб’єктів малого підприємництва, зменшення рівня адміністративних бар’єрів та державного втручання у підприємницьку діяльність.

В Україні малі підприємства займають – 85,1% структурі підприємств, на середні припадає 14,7%, а на великі – лише 0,2%. Загальна кількість суб’єктів малого підприємництва на початок 2008 року складала 2576,5 тис. одиниць, що на 74% більше у порівнянні з відповідним показником 2001 року (см. таблицю).

Динаміка кількості суб'єктів малого підприємництва України 2001-2007 р.

Показники	2001	2001	2003	2004	2005	2006	2007
Кількість суб’єктів підприємництва, тис. одиниць	1480,7	1736,3	1983,1	2077,1	2253,7	2319,1	2576,5
Кількість фізичних осіб-підприємців, тис. осіб	1205,5	1439,9	1667,7	1751,6	1916,6	1976,7	2218,0
Кількість малих підприємств, тис.одиниць	233,6	253,8	272,7	283,4	295,1	307,4	324,0
Кількість селянських (фермерських) господарств, тис.одиниць	41,6	43,0	42,0	42,5	42,5	43,2	43,4

Кількість фермерських (селянських) господарств за період з 2001 року зросла на 4%, а кількість фізичних осіб - підприємців - на 84 %. Особливо виділяються темпи зростання кількості фізичних осіб-підприємців, які суттєво випереджали динаміку утворення малих підприємств.

Розподіл питомої ваги малих підприємств за основними видами економічної діяльності у 2007 році виглядав таким чином: 32% малих підприємств від їхньої загальної кількості працювали у сфері торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів. Операціями з нерухомим майном, інжинірингом та наданням послуг підприємцям займалися 23,3% малих підприємств, 5,1% підприємств функціонували у сфері транспорту і зв'язку, 3,2% - займались готельним та ресторанним бізнесом; 3,2% - надавали комунальні послуги, здійснювали діяльність у сфері культури; 1,4% - фінансову діяльність. У сфері охорони здоров’я і надання соціальної допомоги - 1,3% малих підприємств, у сфері освіти - 0,6%.

Вагому соціальну роль підприємництва визначає його здатність до швидкого і масштабного створення нових робочих місць. Хоча впродовж останніх років спостерігається незначний спад кількості зайнятих осіб на малих підприємствах, а у фізичних осіб-підприємців навпаки, помітно зростає.

Узагальнюючи позитивні і негативні сторони розвитку малого бізнесу в Україні, можна зазначити, що за кількісними оцінками розвиток цього сектору економіки практично відповідає європейським показникам. Це підтверджує показник кількості суб’єктів малого та середнього підприємництва на тисячу населення, який у 2007 році досяг 56,6 одиниць (у Великій Британії - 59, Німеччині - 43, Франції - 42, Португалії - 66, Італії - 72).

Разом з тим, за якісними показниками вітчизняне підприємництво значно відстає від європейського стандарту і не лише за показником якості продукції, але й за його внеском у розвиток економіки, за рівнем продуктивності праці, наявністю економічно доцільних створюваних робочих місць і соціальних гарантій тощо. У 2007 році за темпами зростання продуктивності праці малі підприємства відставали від середніх та великих. Великі підприємства збільшили рівень продуктивності на 9,3%, середні – на 4,1%, а малі – лише на 0,6%.

Розвиток підприємництва в Україні характеризується низьким рівнем процесів капіталізації, інвестування та інноваційних технологій, які відбуваються як в сегменті малого, так і загального підприємницького середовища.

Негативна секторальна дивергенція малого підприємництва має чіткий прояв у показниках його фінансово-господарської діяльності. Стабільне щорічне зростання позитивного фінансового результату від звичайної діяльності, що досягається всіма підприємствами має викривлене віддзеркалення щодо фінансових результатів діяльності серед малих підприємств. Якщо у 2007 році позитивне сальдо від діяльності всіх підприємств - суб'єктів підприємницької діяльності збільшилось майже у 1,8 рази та склало більше 135 млрд. грн., то малі підприємства по цьому показнику «вийшли» на рекордний від’ємний рівень за останні роки. Їхнє від’ємне сальдо склало майже 2 млрд. грн.

Такий стан малого підприємництва свідчить про те, що його економічні агенти не мають у сучасній економіці України ні матеріально-технічних, ні фінансових чинників для активізації інвестиційної і, особливо, інноваційної організації власного підприємства відповідно до світових стандартів. Це підтверджується даними про ситуацію щодо інвестиційно-інноваційних рухів.

Неухильне впровадження у повній мірі засад державної регуляторної політики, встановлення прозорих „правил гри”, усунення бар’єрів для ведення бізнесу та заохочення конкуренції – це оновлений шлях розвитку вітчизняного бізнесу як невід’ємного елементу української економіки. В той же час, подальший розвиток вітчизняного підприємництва на основі інноваційної моделі можливий лише за умов стабілізації політичної і економічної ситуації в державі.

В умовах адаптації до ринкових відносин, в яких має домінувати соціальна орієнтація, об’єктивно необхідним є створення трансформаційних механізмів, які б стимулювали суб’єктів господарювання нарощувати обсяги та підвищувати ефективність виробництва, оновлювати виробничу матеріально-технічну базу. Але реалії формування підприємницького ресурсу в українській економіці свідчать, що цей процес натрапляє на ряд істотних перешкод: по-перше, реформи, що проводяться, не завжди відповідають рівневі розвитку підприємництва; по-друге, унаслідок домінування умов трансформаційних процесів в економіці відбувається надмірне збільшення невизначеності підприємницької діяльності; по-третє, недосконалість інституційного середовища підприємництва призводить до негативного обмеження свободи підприємницької діяльності. Всі ці перешкоди стосуються як загального підприємницького середовища, так і сектора малого підприємництва.

Кардинально змінити такий підприємницький клімат у сучасній Україні можливо лише при негайному вдосконаленні державної інноваційної промислової політики в напрямку розвитку локомотивних галузей української економіки. Це дасть змогу створити принципово нові умови й для розвитку малого підприємництва, які будуть орієнтувати діяльність цих підприємств у контексті сформованого великим підприємництвом технічного, технологічного, управлінського іміджу нової національної економіки, адекватної світовим конкурентним товарним викликом, що створить необхідні підстави для економіки України зробити прогресивний крок у національному еволюційному розвитку.