Економіка / 7. Облік і аудит
Тиквій
Н.В., Гулько Є.М.
Вінницький
торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Необхідність аудиту в умовах ринкової
економіки
В Україні поняття аудит існує не так давно,
і про виникнення аудиту як цілісної
системи можна говорити лише з 1993 року з
прийняттям закону “Про аудиторську діяльність”. Тобто, аудиторські
послуги в нашій державі відносно молодий вид діяльності, але з розвитком
господарської діяльності і переходом України до ринкової економіки загалом,
виникає різка необхідність інтенсивного розвитку аудиту, адже саме він є
значним фактором в організації та контролю фінансової звітності на будь-якому
підприємстві.
Послуги аудитора на сьогоднішній день
виникають у зв’язку з такими
обставинами:
-
можливість необ’єктивної інформації з боку її адміністрації в разі
конфлікту між ними та користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами,
кредиторами);
-
залежність наслідків прийнятих рішень (а вони можуть бути дуже
важливими) від якості інформації;
-
необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;
- відсутність у
користувачів інформації доступу до неї для оцінки її якості.
Ці та ряд інших причин привели до виникнення
суспільної потреби в послугах незалежних експертів, які мають відповідну
підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання такого роду послуг.
Аудиторські послуги – це послуги посередників, які установлюють вірогідність фінансової інформації.
Наявність достовірної інформації дозволяє
підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати
і прогнозувати наслідки різних економічних рішень. Проведення аудиторської
перевірки навіть у тих випадках, коли вона не є обов'язковою, поза сумнівом,
має важливе значення, адже виявлення певних помилок у фінансовій звітності
дозволить керівництву вчасно усунути їх.
В умовах ринку підприємства, кредитні
установи, інші господарюючі суб'єкти вступають у договірні відносини по
використанню майна, коштів, проведення комерційних операцій та інвестицій. Довіра в таких відносинах
повинна підкріплюватися можливістю для всіх учасників угод одержувати і
використовувати фінансову інформацію.
Достовірність даних підтверджується незалежним аудитором, який в свою
чергу несе повну відповідальність в межах договору щодо надання інформації, що є позитивним чинником, адже
аудитору буде невигідно приховувати певні порушення чи помилки. Власники, і насамперед колективні власники -
акціонери, пайовики, - а також кредитори позбавлені можливості самостійно
переконатися в тому, що всі численні і часто дуже складні операції підприємства
законні і правильно відображені у звітності, тому що звичайно не мають ні
доступу до облікових записів, ні відповідного досвіду, і тому мають потребу в
послугах аудиторів.
Аудитор діє, як правило, від імені акціонерів,
адже в міру того, як керуючі-власники
залучають додаткове зовнішнє фінансування, вони поступово втрачають контроль
над деякими аспектами бізнесу, особливо над питаннями фінансової звітності та
подальшого залучення капіталу. У міру збільшення зовнішніх джерел капіталу зростає
і потреба в сучасній і надійній фінансовій інформації , наприклад, про те,
наскільки відповідає одержуваний власниками дохід ступеню ризику зроблених ними
інвестицій; чи повинні вони продавати, купувати або продовжувати зберігати свою
частку в активах підприємства; буде підприємство здатне
задовольнити їхні очікування щодо дивідендів. Більш
того, наступні власники акцій і кредитори, як правило, отримують менше, ніж
попередні, гарантій і прав на пріоритетне отримання виплат при можливе
банкрутство підприємства.
Для компенсації відповідного ризику акціонери
і кредитори вимагають від адміністрації підприємства надання регулярної
фінансової інформації, а також наполягають, щоб ця інформація була підтверджена
незалежною третьою особою (аудитором) таким чином, щоб її можна було вважати
досить надійною для прийняття управлінських рішень.
Правильні дані потрібні не тільки
безпосереднім інвесторам або акціонерам, але і кредиторам для оцінки надійності
погашення позик і виплати відсотків.
Постачальників цікавить інформація про
здатність підприємства вчасно погасити кредиторську заборгованість.
Працівників підприємства - стабільність і
рентабельність його діяльності для оцінки своїх перспектив зайнятості,
отримання фінансових та інших пільг і виплат.
Уряд зацікавлений в інформації, необхідної для
розробки економічної політики, включаючи податкові заходи.
Компанії,
в яких адміністрація і власники представлені одними і тими ж особами, тобто
коли відсутній традиційний для великих
компаній конфлікт інтересів, проводять аудит тому, що це забезпечує їм цілий
ряд переваг:
- можливість уникнути
суперечок між партнерами, особливо в ситуаціях зі складним угодою про розподіл
прибутку, завдяки тому, що рахунки піддаються об'єктивному аналізу з боку
незалежного аудитора;
- спрощення процедури
залучення нового партнера завдяки
можливості вивчити висновки
аудитора про фінансовий стан компанії;
- спрощення процедури
отримання фінансової допомоги завдяки поданням завірених аудитором документів
про фінансовий стан компанії;
- спрощення відносин з
податковими органами, так як перевірені аудитором рахунки викликають більшу
довіру;
- можливість отримати
кваліфіковану допомогу у вирішенні різноманітних проблем: аудитора часто
запрошують в якості арбітра при розборі специфічних спірних питань між
партнерами.
З вищесказаного, можна сформувати чіткий висновок, що саме аудиторські
послуги є важливою та необхідною ланкою у системі фінансового контролю
підприємств, які мають на меті ефективно та якісно розвиватись і працювати без
проблем.
Розвиток ринкової економіки дає поштовх
щодо необхідності даного виду діяльності, адже аудит, як один з
елементів контролю є саме тим чинником що дозволяє вчасно виправляти помилки і
запобігати шахрайству в будь-якій організації.
Література:
1. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. // Голос України. - 1993. - 29 травня.
2. Бутинецъ Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 608 с.
3. Зубілевич С. Аудиторська діяльність в Україні: Проблеми становлення і
перспективи розвитку // Бухгалтерський облік і аудит. 1995. - № 9. - С. 15-18.