К.е.н. Бондаренко Л.А., Пічик А.В.
Криворізький економічний інститут ДВНЗ „КНЕУ ім. В. Гетьмана”
Сучасні проблеми банківського інвестиційного
бізнесу в Україні
Стратегічні пріоритети формування
дієвої та сучасної банківської системи в Україні пов’язані з посиленням ролі
інвестиційного ресурсу, який виступає одним із елементів створення певного
рівня доходу. Відомо, що здійснення банками інвестиційних операцій у сучасній
економіці зумовлене певною обмеженістю можливостей розміщення наявних коштів у
формі кредитів, неліквідністю значної частини кредитів, а також прив’язкою
банків до окремих регіонів. Зрештою інвестиційні операції відіграють важливу
роль у пошуку нових джерел доходів банків, що і обумовило актуальність обраної
теми.
Варто зауважити, що сучасний
банківський інвестиційний бізнес простежується через процес виконання важливих
макроекономічних функцій: мобілізація великих капіталів, необхідних
для інвестицій та розширення виробництва; інвестиційний перерозподіл вільних
ресурсів на грошових ринках і на ринках капіталів; забезпечення
безперервності процесу відтворення основних засобів і процесу суспільного
відтворення; підвищення загальної ефективності та конкурентоспроможності економіки. З
позиції мікроекономічної системи до складу функцій включено: джерело одержання
прибутку, підтримання необхідної ліквідності; збереження коштів до появи
можливостей вигіднішого їх розміщення та зменшення ризиків через диверсифікацію
вкладень коштів. Загалом інвестиційні операції відіграють важливу роль у
системі важелів управління сучасним банком, їх функції є взаємопов’язаними.
Нагадаємо, що структура банківських
інвестицій характеризується такими особливостями: переважання інвестиційних
вкладень в державні цінні папери, використання обмеженого кола фінансових
інструментів як об’єктів
інвестування, незадовільний стан інвестування реального сектора економіки. Разом з тим, банки у своїй більшості слабо інвестують у
реальний сектор економіки України, що головно зумовлено як їх неготовністю
надавати великі і довгострокові кредити, так і нестійкістю функціонування
виробничих підприємств, відсутністю реальних структурних перетворень у
вітчизняній економіці, а відтак – високими кредитними ризиками.
Важливо відзначити, що на відміну від корпоративного інвестування, специфіка
банківського інвестиційного бізнесу зумовлена значною мірою характером і
обсягом сформованої ресурсної бази. Вітчизняним банкам ще не вдалося залучити
значні обсяги довгострокових ресурсів, що, своєю чергою, гальмує їх
інвестиційну активність. Більшість інвестицій банку
сьогодні здійснюється у формі кредитів.
Дослідження показують, що причинами
низької ефективності діяльності банківської системи України та її
інвестиційного бізнесу є: недостатність ресурсів для проведення інвестиційних
операцій, бажання банків максимізувати віддачу збільшенням процентної ставки за
кредитами, високі вимоги банків до забезпеченості інвестиційних кредитів, а
також порівняно високий рівень інфляції у вітчизняній економіці, система
внутрішніх взаємних неплатежів, непрозорість ринку капіталу, недовіра до
банківської системи з боку клієнтів, недосконалість законодавства, низька ліквідність
вторинного ринку цінних паперів, недостатня кількість платоспроможних
позичальників.
На сучасному етапі розвитку економіки України
такі традиційні інструменти банківського інвестиційного бізнесу, як
довгострокові кредити вже не можуть задовольнити потреби реального сектора
економіки і виникає нагальна потреба використання альтернативних фінансових інструментів
інвестування, а саме фондові інструменти інвестування, мета яких стабілізувати
доходи банку через забезпечення грошових надходжень.
Слід зазначити, що державні регулятори
банківського інвестиційного бізнесу покликані сприяти розширенню сфери та
зростання динаміки банківського інвестування, підвищенню ефективності операцій
банків на фондовому ринку. Безумовно, інструментами державного регулювання
банківської інвестиційної діяльності є: правові та економічні важелі.
Очевидним є те, що слабкий наявний ресурсний потенціал
банківської системи України і його нестабільність
значно обмежує інвестиційні операції банків. Причинами невідповідності
ресурсної бази потребам банків щодо здійснення інвестицій є незадовільне
функціонування грошово-кредитної системи, низький рівень монетизації економіки,
що призводить до переміщення грошей у позабанківський тіньовий обіг та відпливу
капіталів за межі України.
Треба звернути увагу на те, що першорядними
завданнями розвитку банківського інвестиційного бізнесу в Україні має стати:
по-перше, нарощування власного капіталу
комерційних банків;
по-друге, підвищення рівня капіталізації
банківської системи;
по-третє, збільшення ресурсної бази
комерційних банків.
Крім того, реальними грошовими ресурсами для
банківських інвестицій нині є вклади населення в банках, які можуть бути
головним інвестиційним джерелом.
Підсумовуючи вищевикладене можна зробити
висновок, що на основі використання зарубіжного досвіду державного регулювання
банківського інвестиційного бізнесу, в Україні доцільно впроваджувати наступні
заходи: розробка моделі організації роботи комерційних банків на ринку цінних
паперів; надання інвестиційних послуг у рамках фінансових супермаркетів та
розвиток інвестиційних банків та інвестування банків у сектор малого і
середнього бізнесу. За сучасних умов, в Україні держава зобов’язана виконувати
роль повноправного партнера, який би розділив з банками ризик довгострокових
інвестицій та забезпечив би дієвість законодавчого блоку.
Література:
1.
Вовчак О.Д. Банківська інвестиційна діяльність в Україні [Текст] // О.Д. Вовчак.– Л.: Вид-во
Львів. комерційної академії, 2005. – 544 с.
2.
Банківський
капітал: історія, теорія, досвід [Текст] / за ред. проф. С.К. Реверчука. – Л.: ЛНУ ім. І. Франка, 2004. – 276 с.