Економіка
10.
Економіка підприємства
Пєрєвєрзєв В. І.
провідний фахівець
НДЦ
«Кіровоградагропромпродуктивність»
УДОСКОНАЛЕННЯ
РИНКУ ПРОДОВОЛЬСТВА ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
До числа
проблем, які потребують нових підходів щодо їх вивчення і вирішення, належить
удосконалення механізму поєднання державного регулювання агробізнесу та його
ринкового саморегулювання, формування нового типу організаційно-економічних
відносин агропромислової інтеграції і створення на цій основі нових форм агробізнесу,
а також питання інформаційно-консультаційного забезпечення виробників
продовольства, планування і прогнозування кон’юнктури продовольчих ринків [1].
Метою роботи є обґрунтування науково-методичних
основ і концептуальних підходів стосовно суті агробізнесу, змісту й завдань
його організаційно-економічного механізму, а також розробка практичних
рекомендацій розвитку агробізнесу та забезпечення сталого і збалансованого
функціонування продовольчого ринку України.
Ринок
продовольства є важливим структурним елементом ринкової економіки. Його
роль та функції полягають у сприянні формуванню диверсифікованої інфраструктури
аграрного ринку, що своєю чергою спонукає підприємства різних сфер агробізнесу
до поглиблення інтеграційних процесів зі збереженням і примноженням
агропромислового капіталу та зміцненням продовольчої безпеки країни. Важливим
завданням ефективного розвитку ринку продовольства є прогнозування реальної
місткості ринків сільськогосподарської сировини і продовольчих товарів,
оскільки завдяки стимулюванню розвитку вітчизняного агробізнесу великий
аграрний потенціал, який на сьогодні використовується лише частково, може
призвести до надвиробництва. Основне завдання державного регулювання розвитку
ринку продовольства полягає у реалізації соціально-економічної політики держави
в сфері виробництва, розподілу і реалізації продовольства у контексті
забезпечення продовольчої безпеки країни та збереження екологічної рівноваги
навколишнього середовища [2]. Регіональне регулювання ефективного
функціонування суб’єктів ринку передбачає: оцінку інвестиційної привабливості
регіонального АПК; розробку цільових регіональних програм розвитку агробізнесу
з урахуванням природо-ресурсного потенціалу та інтересів території; місцеве
фінансово-бюджетне, податкове і цінове регулювання; соціальний захист
малозабезпечених верств населення. На основі теоретико-методологічного
обґрунтування особливостей становлення аграрного бізнесу України та формування
його організаційно-економічного механізму розвитку виділено групи проблем дослідження
які:
-
існують традиційно (проблеми реалізації продовольчих товарів,
недосконалість взаємовідносин сільського господарства з переробними,
заготівельними підприємствами та торговельними закладами);
-
виникли в процесі реформування АПК (подрібненість земельних масивів,
порушення територіальної спеціалізації і концентрації аграрного виробництва,
високий рівень концентрації власності у сфері переробки продукції);
-
викликані загальноекономічною кризою (інфляція, дефіцит державного бюджету,
відсутність сприятливого ринкового середовища, недосконалість інвестиційного та
кредитного забезпечення, спад виробництва, негативна демографічна ситуація,
низький рівень реальних доходів і недостатня соціальна захищеність населення);
-
зумовлені регіональними особливостями (обмеженість можливостей виробництва
певних видів аграрної продукції, географічне розташування) [1].
В сьогоднішніх умовах
прогнозування місткості регіональних продовольчих ринків України необхідно
здійснювати з урахуванням впливу платоспроможного попиту населення.
Література
1. Бугіль С.Я., Дудяк Р.П.
Становлення і функціонування біржового ринку в системі агробізнесу. // Наук. вісн. ДАВМ ім. С.З.
Гжицького. – 2002. – № 2. – С. 165.
2. Липчук В.В., Дудяк Р.П.,
Бугіль С.Я. Маркетинг: основи теорії і практики: Навч. посібник / За заг. ред.
В.В. Липчука. – Львів: Новий світ – 2000; Магнолія-плюс, 2003. – С. 288.