к.т.н., доцент Олійченко І.М.

Чернігівський державний технологічний університет

СИСТЕМНИЙ І СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХОДИ ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

Сучасне управління в органах державної влади з застосуванням інформаційних технологій засновано на принципах системного підходу таких як: розімкненого, або програмного управління, компенсації, або управління по збуреннях та принципі зворотного зв’язку. Управління передбачає утримання системи у рівноважному стані. Програмне управління, яке реалізується через застосування державних цільових програм, значною мірою відображає принцип розімкненого управління з деякими припущеннями. Припущення стосуються інформації, що надходить в органи державного управління про хід виконання цільової програми. Розімкнення контуру відбувається при відсутності цієї інформації. Система не може ефективно функціонувати, якщо немає контролю як функції управління цією системою. Однак враховуючи структуру виконання програми в часі, звітування відбувається у певні періоди, які визначені виходячи з процесу досягнення цілей. Як показує досвід, інтенсивність роботи над виконанням програми найменша на початковій стадії і найбільша на заключній. Тому важливо організувати працю виконавців у ті періоди, коли контур систем управління розімкнутий, в періоди між звітами. Досягнення цих вимог може здійснюватися за рахунок використання підсистем забезпечення ділової діяльності в інформаційних системах органів державного управління. Такі системи зможуть забезпечити самоконтроль виконавців, які мають працювати за чітким графіком роботи, крім того керівний склад забезпечується інструментом оперативного контролю і відповідно оперативного управління ходом виконання програм. При досягненні такого результату становиться актуальним синергетичний принцип руху системи до атрактора, який уособлює цілі еволюції.

Принцип компенсації, або управління по збуреннях враховує не тільки завдання, які покладені у хід виконання програми, а і зовнішні чинники, що впливають на роботу системи. Система державного управління повинна також мати контур відслідковування процесів, що відбуваються у суспільстві. Для цього створюються відділи, або управління зв’язків з громадськістю, використовуються засоби масової інформації, зв’язки з інформаційними центрами і т. ін. Існує проблема правильного відбору саме тієї інформації, яку можна застосовувати для прийняття ефективних рішень. Принципу компенсації може бути протиставлений синергетичний принцип виходу малих флуктуацій на макрорівень. Це означає що невелика помилка в процесі прийняття рішень в цих умовах може мати катастрофічні наслідки, і навпаки, вдале рішення може привести до значного ефекту. В цьому випадку інформація по контуру відслідковування зовнішніх впливів стає визначальною у роботі системи державного управління.

Принцип зворотного зв’язку, або управління по відхиленням забезпечує надійний контроль за процесами, що відбуваються в керованій системі. Але ця схема має недолік, який зв’язаний з затримкою в часі, тому що інформація для контуру зворотного зв’язку збирається наприкінці керованого процесу, а також є недолік великих втрат ресурсів, що означає низьку ефективність. Для ліквідації цього недоліку необхідно зменшити інтервал часу проведення контрольованого процесу і його обсяг. Застосування принципу зворотного зв’язку призводить до необхідності декомпозиції процесів на малі компоненти, що переводить їх функціонування у розряд флуктуацій. Ці флуктуації виводять систему у точки біфуркації, що означає для системи управління здійснення процесу прийняття рішень. Ці рішення з незначних питань для всієї системи у певний час становляться для неї визначальними. Інтегровані системи, що здатні до самоорганізації дозволяють виявити точки біфуркації і забезпечити процес прийняття правильних рішень в умовах нелінійного середовища.

В результаті застосування таких підходів виходимо на необхідність застосування принципу самоорганізації, який має місце як в управлінні з позицій кібернетики, так і синергетики. Однак самоорганізація в цих підходах досягається різними шляхами. У кібернетичному підході це застосування системи управління, яка має два контури зворотного зв'язку і орган пам'яті. У синергетиці самоорганізація це процес упорядкування в просторі, часі у відкритій системі за рахунок узгодженої взаємодії множини елементів, які її складають. Принцип самоорганізації у синергетичному підході виводить на ідеї створення електронного урядування і розвитку інформаційного суспільства.

Порівняльний аналіз системного підходу і синергетики в дослідженнях інформаційних систем доводить, що принципи синергетичного підходу до управління і застосування інформаційних систем в органах державної влади є найбільш науково обґрунтованим в сучасних умовах розвитку українського суспільства і несе важливий науковий потенціал для реалізації досягнень науки синергетики в системі державного управління.

Література

1. Олійченко І.М. Інформація та самоорганізація в органах державного управління / І.М. Олійченко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету.- 2007. - №31. С 162-170

2. Решетило В.П. Экономическая синергетика институциональных изменений / Валентина Петровна Решетило. — Х.: ХНУ, 2006. — 288с.

3. Черленяк І. І. Концепція оптимізації в державному управлінні [Електронний ресурс] / І.І. Черленяк // Теоретичні та прикладні питання державотоворення. – 2008. – Вип. 2. - Режим доступу до журналу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2008-2/08ciiodu.htm/odyframe.htm