Аспірант Плинокос Дмитро Дмитрович,

Кіровоградський національний технічний університет

Особливості державного регулювання процесу надання освітніх послуг іноземним громадянам

В Україні, як і в інших розвинутих країнах, вища освіта визнана однією з головних складових загальнолюдських цінностей. Проблеми вищої освіти на державному й регіональному рівнях повинні бути у центрі політичного бачення й прийняття адекватних рішень.

Одним з напрямів трансформації системи державного управління в галузі вищої освіти повинна стати діяльність з надання освітніх послуг іноземним громадянам в Україні.

Україна має багаторічний досвід здійснення такого виду діяльності, та розгалужену систему вищих навчальних закладів, що мають відповідні ліцензії на здійснення такого виду діяльності.

Незважаючи на те, що економічний ефект від надання освітніх послуг іноземним громадянам вдвічі більше ніж від надання освітніх послуг місцевим студентам, та в багатьох країнах світу перетворився на високоприбуткову, експортноорієнтовану галузь, в Україні не сформований державний механізм здійснення відповідної діяльності.

Слід зазначити, що при провадженні діяльності з надання освітніх послуг іноземним громадянам в тісній взаємодії знаходяться різні органи виконавчої влади та підпорядковані їм структурні підрозділи. Їх взаємодія відбувається в даному випадку послідовно від початку – запрошення іноземного студента на навчання до завершення навчання та виїзду іноземного громадянина на батьківщину. На сьогоднішній день така взаємодія не має чітко окресленого механізму взаємодії, встановлених повноважень та важелів впливу при виникненні проблемних ситуацій. При цьому на деяких етапах потрібна тісна взаємодія і чітке розмежування функцій відповідних міністерств і відомств задля ефективної роботи. На різних етапах запрошення на навчання і навчання іноземного студента відбувається взаємодія таких міністерств і відомств як: Міністерства освіти і науки України, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України.

Так запрошення на навчання іноземний студент може отримати особисто, або у фірми посередника, що зареєстрована в Україні. При цьому запрошення на навчання видає ВНЗ, а інформацію про видане запрошення направляє в державний центр підпорядкований МОН України, з метою подальшої передачі до МЗС, які в свою чергу передають інформацію посольствам в країні отримання іноземним студентом візи. При цьому інформація надходить з затримками та викривленнями і при цьому відсутні засоби контролю за стадіями проходження інформації від ВНЗ до МОН від МОН до МЗС від МЗС до посольств. Без наявності підтвердження від МЗС консульські відділи не починають оформлення візи іноземному студенту. Така схема передачі інформації є громіздкою та незручною, і потребує перегляду.

Після отримання візи іноземний студент, маючи повний пакет документів, відповідно до вимог законодавства нашої країни прибуває до України, але тут маючи відкриту візу він може не потрапити на територію України на підставі співбесіди, яку проводять працівники Державної прикордонної служби, що є певним нонсенсом.

При проходженні навчання іноземні студенти знаходяться під контролем різних державних структур, а саме підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, Міністерству внутрішніх справ України, Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби, прокуратури України. Під час виконання своїх обов’язків відбувається багаторазове повторення запитів та контролюючих дій, що ускладнює роботу з іноземними студентами в цілому. При цьому у ВНЗ, що запросив студента немає достовірної інформації про факт в’їзду студента, його перебування на території України, якщо студент не прибув до університету, а поїхав в інше місто, або в інший ВНЗ. При цьому, сторона що запросила, тобто ВНЗ відповідає за перебування іноземного студента в Україні.

Неузгодженість в діях органів державної влади призводить до дублювання певних функцій різними органами державної влади при недостатньому контролі за виконанням інших. Що в свою чергу формує підґрунтя для корупційних дій з боку державних службовців при виконанні своїх функціональних обов’язків, при реєстрації студентів на навчання, його своєчасного виїзду, та законного перебування на території України. При цьому нормативно-правова база, що регламентує діяльність органів державного управління є застарілою та потребує переробки та доопрацювання.

Тому на нашу думку необхідно провести наступні кроки по реформуванню системи державного управління процесом надання освітніх послуг іноземним громадянам:

1 Розробка та впровадження єдиної державної програми по залученню на навчання в Україну іноземних студентів.

2 Створення та затвердження на державному рівні узгодженого механізму запрошення, в’їзду, перебування та навчання іноземних громадян в Україні.

3 Спрощення механізму отримання візи на навчання.

4 Створення єдиної інформаційної бази іноземних студентів, що в’їхали на навчання, з вікном доступу до інформації з боку різних структур в межах їх повноважень.

5 Створення постійно діючих робочих міжвідомчих груп по координації діяльності між органами МОН, МЗС, МВС, СБУ, Державної прикордонної служби України, з метою реального посилення контролю за перебуванням студента в Україні.

6 Оновлення нормативно-правової бази з питань організації та підготовки іноземних фахівців.

7 Гармонізація освітнього законодавства з загальноєвропейським.