Плиско О.О.
Халілова-Чуваєва
Ю.А.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Феномен бюрократії у
трансформаційному суспільстві
Бюрократія є одним із найбільш суперечливих
соціально-політичних явищ, яке вимагає ретельного аналізу з метою подолання
тенденційності та спрощеності у своєму тлумаченні. Дослідження бюрократії, осмислення її природи,
сутності, функціональної спрямованості, ролі та значення у трансформаційному
суспільстві видається досить актуальним для розуміння політичної ситуації в
Україні та процесів, що відбуваються у її політичному просторі.
Значною мірою актуальність досліджуваної
теми обумовлюється й тим, що вітчизняна політична наука все ще не має цілісної
теорії, що пояснює еволюцію, роль та значення бюрократії на різних етапах
суспільного розвитку, специфіку української бюрократії. Це сприяло встановленню
догм, стереотипів у цій галузі наукового знання, які виявили надзвичайну
стійкість та життєвість.
Метою дослідження є розкриття характеру
спрямованості бюрократії в трансформаційному суспільстві.
Трансформаційне суспільство є особливим
типом суспільства, з притаманним для нього власною логікою, закономірностями
функціонування та наявністю специфічних рис. Таке суспільство вирізняється докорінною
зміною основ соціально-економічного та політичного життя, засвоєнням нових
політичних цінностей і норм. Як наслідок – порушується стан відносної рівноваги
і стабільності, при цьому, за умови відсутності об’єднуючої ідеї, існуванні
постійних коливань з приводу вибору моделей трансформаційних процесів,
поглиблюється хаотичний стан суспільства, збільшується ступінь його
дезінтеграції та дезорієнтації, наявна невизначеність як результатів
трансформаційних перетворень, так й історичних строків останніх.
Адміністративна реформа як невід’ємна
складова трансформаційних змін вносить момент невизначеності у бюрократичне
середовище. Варто наголосити на тому, що зміни у адміністративній системі,
здебільшого, відбуваються чи-то ситуативно, чи-то за принципом „перетягування
канату”, тобто на основі несумісності поглядів на розвиток адміністративної
системи. Безумовно, це впливає й на кадрову політику бюрократії, яка переважно
базується на боротьбі двох підходів – демократичного та корпоративного. У
зв’язку з цим, кадрова ситуація характеризується, з одного боку, так званим
процесом „вимивання кваліфікації” – втратою найбільш кваліфікованих кадрів, з
іншого – певною залежністю її від політичної кон’юнктури.
Наступний момент, що обумовлює особливості
функціонування бюрократії в трансформаційному суспільстві пов’язаний з тим, що
її діяльність має політичне спрямування та підпорядковується потребам і
завданням, які мають політичний характер. Бюрократія втягується у політичне
протистояння, до процесу боротьби за політичну владу. Найбільш поширеною формою
такого залучення бюрократичних структур є використання адміністративного
ресурсу під час виборчих перегонів, тобто бюрократизація виборчого процесу. В
результаті легітимність владних інститутів спирається на само легітимацію, яка
впроваджується у суспільстві адміністративним тиском, командним нав’язуванням. Чиновники отримують від політичного керівництва повноваження впливати
на розстановку політичних сил в суспільстві, а отже, опосередковано бюрократія
впливає на визначення політичного курсу та пріоритети державної політики.
З цим
пов’язана інша небезпека – політична раціональність загальнодержавних та
суспільних інтересів може бути усунена на другий план, при цьому функціонування
бюрократії перетворюється на самоціль. Можливим
наслідком цього може бути виникнення тенденції, яка обумовлює, з одного боку,
гальмування розвитку суспільства, з іншого – маніпуляцію цілями у власних,
вузько корпоративних інтересах.
Особливості
сучасної української бюрократії, переважно, обумовлені її зрощенням з бізнесом
та політикою. Лобіювання державними чиновниками корпоративних інтересів та
інтересів представників великого бізнесу, які у своїй більшості в сучасній
Україні належать до політичного керівництва, або мають істотний вплив на політику
в державі, стало однією з головних причин виникнення в країні потужних
фінансово-політичних кланів, створення корпоративно-кланового фундаменту
української влади і посилення політичної ролі бюрократії. В Україні набув свого
реального втілення корпоративний тип бюрократії, який характеризується
незалежністю бюрократії як від політичних лідерів, так і від інтересів
громадян. Головною турботою такої
бюрократії є забезпечення власних інтересів, розширення своєї зони впливу.
В цілому
можна стверджувати, що в Україні має місце феномен партії бюрократії – досить
впливової сили з певними політичними і економічними інтересами та могутніми
засобами захисту цих інтересів. Особливість
партії бюрократії полягає в її соціальній маневреності та здатності
адаптуватись до нових політичних та соціально-економічних умов.
Узагальнюючи вище викладене, можна зробити
висновок про те, що бюрократія в сучасному українському суспільстві є занадто
заполітизованою, фактично презентуючи інтереси не держави і суспільства, а
конкретних фінансово-політичних угруповань. Втім, це не є підставою для
спростовування важливої ролі бюрократії. Проблема полягає не у дебюрократизації
системи управління державою і суспільством, а у переорієнтації бюрократії у бік
забезпечення суспільно значимих інтересів, незалежно від політичної
кон’юнктури, підтримки соціальної стабільності, сталого розвитку і авторитету
держави як у внутрішній, так і зовнішній політиці.
Література
1. Кремінь В.
Феномен «зради» у відносинах народу і влади // Дзеркало тижня. - 2006, № 9