К.е.н., доцент,  Дорогань Л.О.

к.е.н., доцент,  Песцова-Світалка О.С.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

Сучасні тенденції розвитку регіонів України в контексті аналізу валового регіонального виробництва

 

 

Кожен регіон України має свої особливості і відмінності соціально-економічного розвитку, які пов’язані і з просторовим базисом, наявністю корисних копалин, забезпеченістю трудовими ресурсами тощо. Державна регіональна політика покликана забезпечити необхідний баланс між окремими регіонами шляхом стимулювання найрозвинутіших і запровадження вирівнювальних механізмів подолання економічних та соціальних проблем слабких регіонів. Така політика має стимулювати інтеграційні процеси в суспільстві, протистояти ризику посилення регіональних відмінностей.

    Розв’язанню проблем регіонального розвитку присвячені роботи вітчизняних науковців В. Гейця, Б. Данилишина,  А. Ревенка, З. Варналія та ін. Проте проблема регіонального розвитку є наскільки актуальною, що потребує подальшого аналізу макроекономічного розвитку регіонів України.

Метою дослідження є аналіз основних макроекономічних показників розвитку регіонів України.

На регіональному рівні узагальнюючим показником, який характеризує рівень розвитку економіки регіону є валовий регіональний продукт. До 2004р. таким показником була валова додана вартість. Валовий регіональний продукт (ВРП) – показник, який визначається як різниця між сумою випусків і сумою проміжного споживання в регіоні. За сутністю ідентичний прийнятому в Україні терміну „Валова додана вартість” [4].

Ефективність функціонування економіки на рівні регіонів можна прослідкувати за допомогою показників валового регіонального продукту (ВРП) та валового регіонального продукту в розрахунку на душу населення особу (табл. 1).

Таблиця 1

Валовий регіональний продукт (ВРП) та ВРП на одну особу в Україні

 

 

Валовий регіональний продукт млн. грн.

Частка регіону у ВРП, %

Валовий регіональний продукт в розрахунку на одну особу, грн.

1998 р.*

2008 р.**

1998 р.

2008 р.

1998 р.*

2008 р.**

Україна

103847

948056

100,0

100,0

1647

20495

Центральний регіон

Вінницька

2828

20094

2,7

2,1

1326

12061

Житомирська

2255

15008

2,2

1,6

1304

11545

Київська

4233

35687

4,1

3,8

1899

20593

Хмельницька

2383

16061

2,3

1,7

1371

11932

Черкаська

2546

19101

2,5

2,0

1526

14581

Чернігівська

2388

14918

2,3

1,6

1475

13213

м. Київ

11114

169564

10,7

17,9

3146

61592

Західний регіон

Волинська

1504

12784

1,4

1,3

1117

12340

Закарпатська

1563

13208

1,5

1,4

884

10626

Івано-Франківська

2309

17883

2,2

1,9

1216

12940

Львівська

4248

35534

4,1

3,7

1229

13902

Рівненська

1988

14074

1,9

1,5

1259

12217

Тернопільська

1473

10618

1,4

1,1

1066

9688

Чернівецька

1067

8833

1,0

0,9

978

9771

Причорноморський регіон

Миколаївська

2412

19410

2,3

2,0

1484

16175

Одеська

5381

46994

5,2

5,0

1651

19638

Херсонська

1856

13174

1,8

1,4

1271

11944

АР Крим

3350

27365

3,2

2,9

1205

13898

м. Севастополь

452

6305

0,4

0,7

951

16592

Придніпровський регіон

Дніпропетровська

9575

104687

9,2

11,0

2036

30918

Запорізька

5952

42445

5,7

4,5

2305

23232

Кіровоградська

1675

13961

1,6

1,5

1190

13515

Донецький регіон

Донецька

12711

117646

12,2

12,4

1952

26028

Луганська

5010

42985

4,8

4,5

1437

18338

Північно-Східний регіон

Полтавська

4543

34118

4,4

3,6

2149

22476

Сумська

2526

16210

2,4

1,7

1600

13622

Харківська

6505

59389

6,3

6,3

1763

21294

Джерело: *Статистичний щорічник України за 2001 рік. Державний комітет статистики України / за ред. О.Г.Осауленка, 2002. – с.46-47. **Валовий регіональний продукт 2005-2008 рр. // http:www.ukrstat.gov.ua – веб-сайт Державного комітету статистики України;  розрахунки автора.

 

В цілому  за десять років з 1998 р. по 2008 р. не відбулося значних відхилень щодо внеску областей у валовий регіональний продукт. У більшості випадків таке відхилення становить 0,1 – 0,4 %. Відбулося істотне зростання частки в регіональному виробництві у м. Київ із 10,7 % у 1998 р. до 17,9 % у 2009 р.

За період дослідження в усіх регіонах України відбулося збільшення валового регіонального виробництва у грошовому вираженні. Найбільший внесок у валове регіональне виробництво у 2008 р. зробили Донецька (12,4 %), Дніпропетровська (11,0 %), Харківська (6,3 %) та Одеська (5,0 %) області. Досить значною є частка Запорізької (4,5 %), Одеської (4,5 %), Луганської (3,8%), Київської (3,8 %), Львівської (3,7 %), Полтавської (3,6 %). Найменший внесок у валове регіональне виробництво роблять Тернопільська (1,1%) та Чернівецька (0,9 % ) області.

Галузеві особливості зростання промислового виробництва обумовили його регіональну диференціацію. Так, пріоритетною галуззю  для 16 регіонів є харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів; для Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей – металургія та оброблення металу; для Закарпатської та Сумської областей – машинобудування; для Луганської та Полтавської областей – виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного палива; для Івано-Франківської, Миколаївської, Рівненської областей та м. Севастополь – виробництво та розподілення електроенергії, газу, води [5].

Найбільш розвиненими промисловими регіонами є Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Полтавська, Харківська області та м. Київ.

Регіони-індустріальні лідери мають яскраво виражену сировинну спрямованість. У січні-лютому 2008 р. сировинна продукція в обсягах реалізованої промислової продукції України становила 67,4 %, тоді як інвестиційна – лише 16,2 %. При цьому в Дніпропетровській області це співвідношення становило 87,2 % і 6,6 %, Донецькій – 81,9 % та 12,6 %, Луганській – 90,2 % та 6,8 %. Полтавській – 64,7 % та 20,3 %. Серед регіонів-промислових лідерів виділяється Запорізька область, де на інвестиційну продукцію припадає 34,3%, тоді як на сировинну – 58,8 %, тобто менше, ніж у середньому по Україні [2].

Не менш важливим показником валового виробництва на регіональному рівні є виробництво ВРП в розрахунку на душу населення. За останні роки спостерігається тенденція зростання ВРП. Найбільша доля (у розрахунку на одну особу) приходиться на м. Київ (61592 грн.),  Дніпропетровську область (30918 грн.),  Донецьку (26028 грн.), Полтавську (22476 грн.) області, а найменша на Чернівецьку (9771 грн.) та Тернопільську (9688грн.) області [1].

Таблиця 2

Групування регіонів України за виробництвом ВРП на душу населення

за 2006 – 2008 рр.*

Групи

2006 р.

2007 р.

2008 р.

виробництво ВРП на душу населення по групам, 

тис. грн.

кількість областей  у групі

у % до підсумку

виробництво ВРП на душу населення по групам, 

тис. грн.

кількість областей  у групі

у % до підсумку

виробництво ВРП на душу населення по групам, 

тис. грн.

кількість областей  у групі

у % до підсумку

1.

5,65 – 7,67

8

32

7,36 – 10,1

11

44

9,69 – 13,93

15

60

2.

7,68 – 9,68

8

32

10,2 – 12,7

6

24

13,94 – 18,18

2

8

3.

9,69– 11,69

6

24

12,8 – 15,4

3

12

18,19 – 22,43

5

20

4.

11,70 – 13,71

1

4

15,5 – 18,1

2

8

22,44 – 26,68

2

8

5.

13,72 – 15,73

2

8

18,2 – 20,9

3

12

26,69 – 30,92

1

4

Всього

25

100

Всього

25

100

Всього

25

100

* Розрахунок проведених по областям України, без врахування  виробництва на душу населення по м. Києву та м. Севастополю.

 

Проведене групування областей України за виробництвом ВРП на душу населення за 2006–2008 рр., вказує на тенденцію до збільшення кількості областей, що відносяться до групи з найнижчим рівнем виробництва ВРП на одну особу (табл. 2). Так у 2006 р. до цієї групи входило 8 областей, у 2007 р. їх уже 11, а у 2008 р. – 15 областей. Більшість областей України входять до перших двох груп з найменшим рівнем виробництва. У 2006 р. – 16 (або 64 %), а у 2007 і 2008 роках – 17 областей (68%).

Таким чином, із 1998 р. по 2008 р. не відбулося значних відхилень щодо внеску областей у валовий регіональний продукт. Проте відбулося істотне зростання частки в регіональному виробництві у м. Київ із 10,7 % у 1998 р. до 17,9 % у 2008 р.

Найбільша доля ВРП у розрахунку на одну особу приходиться на м. Київ (61592 грн.),  Дніпропетровську область (30918 грн.),  Донецьку (26028 грн.), Полтавську (22476 грн.) області, а найменша на Тернопільську (9688 грн.) та Чернівецьку (9771 грн.) області.

Створення сприятливих умов для самодостатнього і рівномірного розвитку регіонів є одним з найважливіших завдань регіонального розвитку, який передбачає: структурні та технологічні зрушення в економіці; розвиток невеликих міст та зменшення міжрегіональних розривів у рівнях соціально-економічного розвитку;  розвиток таких видів економічної діяльності, які пов’язані з охороною здоров’я  та туризмом.

 

Література

1.     Державний комітет статистики України. Валовий регіональний продукт. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:www.ukrstat.gov.ua

2.     Основні суперечності та перспективи використання соціально-економічного потенціалу регіонів України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн.: http://www.niss.gov.ua/Monitor/august08/19.htm.

3.     Статистичний щорічник України за 2001 рік. Державний комітет статистики України / за ред. О.Г.Осауленка, 2002. – с. 645.

4.     Словник з регіональної політики. Інститут регіональних та євроінтеграційних досліджень «ЄвроРегіо Україна» – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн.: http://www.eru.org.ua/index.php?page=1194.

5.     Ревенко А. Асиметрія регіонального розвитку / Андрій Ревенко // Дзеркало тижня. – 2006. – №18. – 13-19 травня.