Економічні науки/2. Фінанси і
банківська справа
К.е.н. Козоріз Г.Г.
Львівський інститут банківської справи
Університету банківської справи Національного банку України Україна
Страховий ринок України за принципами побудови та географічним розташуванням належить до європейських страхових ринків. Однак суттєво відрізняється від них за цілою низкою параметрів, які характеризують результати його функціонування. Зокрема, дослідження показали, що частка українського страхового ринку складає лише 0,1% від загальноєвропейського, в той час як населення України становить 7% від його загальної чисельності в Європі. Лише 10-12% населення України користуються добровільними видами страхування, що значно нижче, ніж у розвинутих країнах світу. Це свідчить про те, що український страховий ринок є дрібний і не займає в європейському вимірі чільних позицій.
Разом з тим слід констатувати, що страховий ринок є молодим, здатним забезпечувати високі темпи розвитку.
Дослідження показали, що за темпами зростання страхових премій, страхових виплат, нагромадження страхових резервів український страховий ринок займає провідні позиції серед інших страхових ринків Європи. Так, за офіційними даними за період 2000-2008 рр. обсяги страхових премій вітчизняного страхового ринку зросли в 11,2 разу, страхових виплат – у 17,3 разу, страхових резервів майже у 10 разів. Кардинальні зміни за аналогічний період відбулись в напрямах збільшення частки перестрахування у валових страхових преміях, забезпечення прозорості операцій з перестрахування, що наблизило вітчизняний страховий ринок до європейських стандартів. Однак більшість вітчизняних страхових компаній залишаються дрібними, не здатними обслуговувати великий бізнес [1].
Ситуація значно погіршилася в результаті настання світової фінансової кризи, яка проявилась в Україні в напрямах наростання процесів інфляції, безробіття, скорочення обсягів виробництва, втрати позицій на міжнародних ринках з базових для держави конкурентоспроможних видів продукції і послуг. Зниження результатів функціонування реального сектора економіки негативно вплинуло на розвиток страхового ринку. Для вітчизняних страхових компаній підвищилась ризикованість стати банкрутами в результаті зниження попиту на страхові послуги. Починаючи з 2009 р. з вітчизняного страхового ринку почали зникати дрібні страховики, активізувались процеси продажу страхових компаній, об’єднання з більш потужними страховими компаніями, в тому числі і з зарубіжними.
В цілому можна констатувати, що світова фінансова криза та особливості її прояву в Україні, викривши слабкі місця у функціонуванні вітчизняного страхового ринку, сконцентрували увагу фахівців на необхідності пошуку нових шляхів розвитку страхової справи в країні. Якщо в докризовий період вітчизняний страховий ринок розвивався переважено за рахунок використання екстенсивних можливостей, таких як: ненасиченість ринку страховими послугами, низький рівень обізнаності населення із страхуванням, його можливостями в забезпеченні їх захисту від ризикових ситуацій, відсутність конкуренції між страховими компаніями за залучення клієнтів, то криза в основному вичерпала такі резерви. Прихід на український ринок зарубіжних страховиків теж знизив можливості екстенсивного розвитку страхового ринку у перспективі.
Враховуючи реальну ситуацію, яка склалась на вітчизняному страховому ринку, можна виділити такі перспективи його розвитку у посткризовий період.
1. Проведення поглиблених маркетингових досліджень змін, які відбувались в поведінці страхувальників (юридичних і фізичних осіб) з метою виявлення точок можливого зростання страхового ринку на основі надання нових високоефективних страхових послуг і продуктів, які користуються підвищеним попитом у споживачів.
2. Введення в дію режиму економії, зниження витрат на ведення страхової справи на основі використання сучасних досягнень менеджменту та зниження цін на страхові послуги.
3. Впровадження нових страхових технологій, продуктів і послуг, спрямованих на зниження негативних наслідків, які виникли в умовах фінансової кризи.
4. Підвищення ефективності використанні страховиками власного страхового капіталу, страхових запасів і активів у реальному секторі економіки.
5. Підвищення компетентності менеджерів страхових компаній стосовно визначення стратегічних напрямів страхової діяльності в ринковому оточенні та їх відповідальності за обґрунтованість прийнятих управлінських рішень.
6. Удосконалення чинного законодавства в напрямах розширення повноважень страховиків у розміщенні нагромаджених вільних страхових резервів у реальному секторі економіки.
7. Упровадження державою стимулюючих механізмів, спрямованих на розроблення та використання страховиками нових інноваційних технологій і надання ними нових страхових послуг соціального характеру, спрямованих на забезпечення стійкого і стабільного розвитку національної економіки.
Реалізація зазначених можливостей забезпечення розвитку страхового ринку України у посткризовий період передбачає необхідність поглибленого дослідження змін, які відбулись на міжнародних фінансових ринках. Слід враховувати, що до теперішнього часу в конкуренції за захоплення світових фінансових ринків переважали країни Західної Європи, США. Рух капіталів здійснювався із Заходу на Схід. Компанії розвинутих країн, вкладаючи мільярди доларів у нові ринки постсоціалістичних країн, активно використовували аутсорсинг і офшоринг багатьох виробничих продуктів і послуг [2]. Світова фінансова криза в значній мірі активізувала зворотній напрям руху грошових потоків із Сходу на Захід. Це означає, що на вітчизняний страховий ринок прийдуть нові країни, які здатні завоювати вже поділені фінансові ринки, нав’язуючи свої вимоги, політику і стратегію розвитку.
В такій ситуації для вітчизняних страховиків важливо враховувати зміни, які відбуваються не тільки на фінансових ринках Європи, а орієнтуватись на нових лідерів фінансового бізнесу. Проте, як показує міжнародний досвід, пріоритетність має належати пошуку можливостей підвищення ефективності функціонування страхових компаній за рахунок використання власних резервів [3]. Незадіяними на теперішній час в Україні є резерви збільшення обсягів страхових премій за рахунок:
- залучення нових клієнтів у страховий бізнес;
- розширення асортименту страхових послуг і продуктів для юридичних і фізичних осіб;
- зниження вартості страхових послуг і продуктів;
- впровадження сучасного інноваційного менеджменту та досягнень кращих страхових компаній у наданні страхових послуг.
1. Козоріз Г. Г. Капітал і капіталізація страхового ринку України : [монографія]./ Г. Г. Козоріз ; наук. ред.. д.е.н, проф.. Т. С. Смовженко. – К. : УБС НБУ, 2010. С. 240-249.
2. Бридун Є. В. Стратегічні орієнтири розвитку страхового ринку України на короткострокову перспективу [Електронний ресурс] / Є. В. Бридун. - Режим доступу : http://www. ukma.kiev.ua/ua/nauka/pratsi_vidan/nz/index.php?option=com_content&task=view&id=102&Itemid=31.
3.
Гордиенко И. Н.
Стратегия развития страхового рынка Украины в условиях интеграции в мировое
хозяйство / И. Н. Гордиенко, Т. Н. Рыжова, А. Н. Залетов //
Insurance TOP. – 2005. – №3(11). – С. 12-17.