Кубішина О.І.

Науковий керівник: Семерунь Л.В., ст. викладач

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВА

У сучасних умовах одним з найважливіших завдань діяльності підприємства є забезпечення високого рівня конкурентоспроможності продукції та отримання стабільного прибутку. Для його вирішення підприємству необхідно вчасно виконати об’єктивну оцінку та аналіз ефективності використання людського фактора виробництва. Вирішення цих питань є складним і тривалим процесом, тому що, досліджуючи наявні та потенційні можливості персоналу підприємства, треба враховувати не лише реалізовані в процесі праці знання, вміння, здібності, тобто всі ті характеристики, які працівник зумів проявити, але й ті внутрішні, приховані резерви, які не були реалізовані в процесі трудової діяльності через відсутність певних об’єктивних чи суб’єктивних умов.

Щодо вимірювання трудового потенціалу, то у науковців склалися різні підходи, та однозначного способу вирішення цієї проблеми поки що не запропоновано. Різні трактування трудового потенціалу пропонують А. Кінах, А. Борисов, І. Курило, Н. Шаталова, М. Долішній, А. Кібанов, Л. Фролова, Г. Лич, Н. Ващенко, А. Данілюк, О. Бевз та інші вчені. На думку О.В. Коваленко «трудовий потенціал» - це існуючі нині та передбачувані трудові можливості, які визначаються чисельністю, віковою структурою, професійними, кваліфікаційними та іншими характеристиками працівників підприємства. [3]. Своєю чергою, Ю.Г. Одегов, К.Л. Андреєв і В.Б. Бичін розуміють трудовий потенціал як інтегральну характеристику сукупної здатності до праці [1].

Оцінка трудового потенціалу – це завдання надзвичайно складне, пов’язане з необхідністю врахування багатьох факторів, які мають різноманітний характер прояву. Тому об’єктивно виміряти трудовий потенціал підприємства можна, лише використовуючи систему показників, до якої увійшли б не тільки кількісні та якісні показники, але й умови їхньої реалізації.

Система показників представляє собою комплекс взаємозалежних показників, що відображає істотні аспекти трудового потенціалу підприємства, який як об’єкт оцінки характеризується набором різнорідних параметрів, що відбивають його кількісні та якісні аспекти. Тому показники повинні бути: аналізованими, коректними, прогностичними і динамічними, однозначними, вимірними, документальними, ефективними.

Система показників трудового потенціалу повинна виключати суб’єктивізм під час оцінювання або принаймні зменшувати його ризик.

Метою розроблення системи показників, що характеризують трудовий потенціал, є необхідність оцінювання його рівня для прийняття рішень, спрямованих на раціоналізацію трудової складової в діяльності підприємства. Ця мета повинна узгоджуватись з цілями управління трудовим потенціалом, а результати оцінки повинні сприяти формуванню ефективної кадрової політики на всіх фазах відтворення трудового потенціалу.

Для кожного підприємства повинна формуватися своя система показників трудового потенціалу враховуючи специфіку діяльності, але головним елементом системи повинен виступати інтегральний показник, що характеризує трудовий потенціал підприємства.

Обґрунтування системи показників трудового потенціалу працівників підприємства було проведено на основі підприємства ВП «Шахта «Північна».

Пропонована система показників трудового потенціалу підприємства ВП «Шахта «Північна» відображає взаємозв’язок категорій, що визначають наявність та рівень розвитку особистих якостей працівників, які чинять безпосередній вплив на успішність виконання виробничих завдань та якість отриманих результатів (рис. 1).

За допомогою наведеної системи показників можна одержати інформацію про стан трудового потенціалу колективу підприємства загалом, однак неможливо досліджувати трудовий потенціал підприємства без оцінки трудового потенціалу кожного працівника.

Рисунок 1. Система показників, які характеризують трудовий потенціал підприємства ВП «Шахта «Північна»

Діагностика трудового потенціалу працівника дасть змогу виявити шкідливі та небезпечні виробничі фактори; оцінити технічний рівень робочого місця, його відповідність стандартам безпеки; здійснити оцінку умов праці.

Під соціальним потенціалом розуміємо рівень громадянської свідомості та соціальної зрілості, ставлення до праці, ціннісні орієнтації та потреби у сфері праці, на підставі ієрархії потреб, а також ступінь розвитку причетності та інтеграції працівника у сферу корпоративної культури.

У системі показників трудового потенціалу, як і у кожній системі, є вхід і вихід. Входом у даній системі виступає потенціал окремого працівника, а виходом – результати діяльності підприємства.

Практичний вимір трудового потенціалу є надзвичайно важливим завданням. І в цьому сенсі набуває значення підхід виміру з урахуванням умов реалізації трудового потенціалу, адже на практиці його недовикористання виявляється у невідповідності між потребами виробництва і професійною структурою кадрів, між наявним і фактично необхідним рівнем кваліфікації працівників; у нераціональному розподілі трудових функцій; у роботі не за спеціальністю; у незадоволенні працею, її організацією й умовами [2].

Потенціал підприємства визначається не тільки наявними можливостями, але й навичками різних категорій персоналу до його використання. Тому завдання визначення трудового потенціалу підприємства набирає особливої ваги в нинішніх умовах господарювання для прийняття ефективних управлінських рішень з метою подолання кризових явищ та підвищення економічної безпеки підприємства.

Наведена система показників трудового потенціалу підприємства є основою для розрахунку інтегрального показника, який здатний відображати поточні та майбутні можливості персоналу, що можуть трансформуватись у певні економічні блага, які відповідають цілям підприємства. Такий показник дасть змогу об’єднати кількісні та якісні компоненти з характеристиками умов реалізації трудового потенціалу.

Література:

1. Одегов Ю.Г., Бычин В.Б., Андреев К.Л. Трудовой потенциал предприятия: пути эффективного использования. – Саратов, изд-во Саратовск. ун-та, 1991. – 172 с.

2. Полякова Е. І. Управління посиленням економічної безпеки підприємства за функціональною складовою – соціальний потенціал // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: економічна. Вип. 333–1. – Донецьк, ДонТУ, 2008.

3. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_gum/Vzhdtu_econ/2010_2/52.pdf