Брутян К.С., к.е.н.

Трегуб Г.В.

Криворізький факультет

Запорізького національного університету

Формування кредитного потенціалу банку

В сучасних умовах економічного розвитку питання про кредитний потенціал комерційного банку стосується фінансово обґрунтованих меж використання мобілізованих у банку джерел коштів для надання кредиту й здійснення інших операцій.

Проблема полягає в тому, що не вся сукупність мобілізованих у банку коштів вільна для здійснення активних операцій банку, звідси виникає поняття кредитного потенціалу банку.

Потенціал банку можна визначити, як сукупність стратегічних ресурсів, які знаходяться в розпорядженні кредитного інституту і визначають межі фінансових можливостей при його функціонуванні за тих чи інших умов. Кредитний потенціал банку відбиває розмір мобілізованих у банку коштів за мінусом резерву ліквідності. Комерційний банк прагне створити мінімальний резерв ліквідних коштів і забезпечити максимальний кредитний потенціал, виходячи зі своєї ліквідності, надійності й прибутковості.

Велика кількість вчених-економістів, зокрема О.В. Васюренко [1], І.Н. Рикова, К.Р. Тагирбеков, Н.В. Фисенко, розглядають кредитний потенціал з одного боку як сукупність грошових коштів, якими володіє кредитна установа, а з іншого, як нематеріальні активи, якими він володіє.

 На загальний рівень кредитного потенціалу банку впливають такі фактори, як: загальна величина мобілізованих у банку джерел коштів; структура й стабільність джерел кредитного потенціалу; рівень обов'язкових резервів НБУ; режим використання обов'язкових резервів; загальна сума й структура зобов'язань банку.

Усі джерела кредитного потенціалу поділяються на власні і позикові. Виходячи з принципу ліквідності, позикові засоби Комерційного Банку складаються з короткострокових і довгострокових. Усі засоби кредитного потенціалу поділяються за ступенем їхньої стабільності на: цілком стабільні засоби, стабільні засоби і не стабільні засоби. Іноді Комерційний Банк надає визначену суму кредиту на більш тривалі терміни, чим соковитість засобів кредитного потенціалу, тому, що опоненти використовують їх з різкою динамікою, цей процес називають трансформацією кредитного потенціалу. Вона є однією з основних причин загострення проблеми ліквідності Комерційних Банків [2].

Серед зовнішніх чинників формування та реалізації кредитного потенціалу слід виділити: політичні (ступінь відкритості економіки, структура економіки регіону, макроекономічні показники); валютні (пріоритет валюти); ринкові (рівень інфляції, конкуренція, рівень попиту і пропозиції на банківські продукти, кредитна історія позичальника); якісні (рівень кваліфікованих кадрів, система управління); виробничі (рівень технологічного оснащення, потужності).

На загальний рівень кредитного потенціалу банку суттєвий вплив здійснює наступна низка внутрішніх факторів: розмір власного капіталу банку; загальна величина та структура залучених коштів; рівень обов’язкових резервів, установлених Національним банком; режим користування обов’язковими резервами для підтримки поточної ліквідності банку; структура активів та зобов’язань банку; вид кредитного продукту; імідж банківської установи; можливість надання пільг клієнтам банку.

Виділення вищенаведених груп факторів дозволить кредитним установам враховувати відтік грошових коштів, їх неочікуване подорожчання, а також ефективне розміщення цих ресурсів серед своїх позичальників.

Кредитний потенціал насамперед визначає кількісні межі кредитної політики банку (ліміти, контрольні цифри кредитування), таким чином обмежує можливість банку проводити кредитні операції [3].

Таким чином, банківський сектор динамічно розвивається, розширюється спектр послуг, і, особливо це характерно для кредитних операцій. В кожний наступний момент часу можливості банку змінюються. Тому кредитний потенціал повинен визначатися як динамічне поняття, яке характеризує готовність банківської системи мобілізувати в будь-який момент свої можливості для досягнення певних цілей з максимальною ефективністю. Формування кредитного потенціалу необхідно для того, щоб вся сукупність мобілізованих у банку коштів була вільна для здійснення активних операцій банку.

Література:

1. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. посіб. – 3-тє вид., стер. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2002.- 255с. – (Вища освіта ХХІ століття).

2. Вовк В.Я., Хмеленко О. В. Кредитування і контроль: Навч. посіб. – К.:Знання, 2008. – 463с.

3. Енциклопедія банківської справи України / За ред. В.С. Стельмаха. – К.: Молодь: Ін Юре, 2001. – 680с.