Овчиннікова Т.В.
Науковий
керівник – Лук’яненко К.С.
Донецький
національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Переваги та недоліки
недержавних пенсійних фондів як інстуційних інвесторів
Світова практика
використання активів недержавних пенсійних фондів свідчить про те, що дані
інститути
є надзвичайно перспективними у ситуації нестачі інвестиційних ресурсів. Це зумовлено тим, що дані фонди не лише виконують соціально-захисну
функцію, але й можуть виступати в ролі джерела довготермінових інвестиційних
ресурсів.
Зрозуміло,
що основною метою інвестування пенсійних активів є приріст пенсійних коштів для
забезпечення виконання поточних зобов’язань перед учасниками, а також
примноження пенсійних нагромаджень. Треба зазначити, що прибуток від інвестиційних операцій повинен покривати витрати компанії з управління активами, адміністратора, банку-зберігача та ін., і повинен враховувати інфляційні процеси в Україні. Саме у виборі напрямків інвестиційної політики важливе значення має розподіл пенсійних ресурсів між видами активів, із врахуванням визначених обмежень та рівнем ризику, що супроводжує процес інвестування.
Значний
внесок у дослідження проблем інвестиційного механізму
діяльності недержавних пенсійних фондів здійснили Ковальова Н.В., Лібанова
Е.М., Ткаченко Н.М., Макарова О.В. та ін..
Але
на сьогоднішній день досі не повністю досліджено усі аспекти діяльності
недержавних пенсійних фондів, через які доцільно визначити переваги та
недоліки, що властиві їм як інституційним інвесторам.
Таким
чином, метою даного дослідження є систематизація теоретичних положень сутності
організації та функціонування недержавних пенсійних фондів, а також визначення переваг та недоліків даних фондів
як іституційного інвестора на ринку України.
НПФ належать до третього рівня пенсійної системи, яка
на даний момент є недостатньо розвинутою в Україні, хоча й не можна заперечувати поступове реформування
та її розвиток. Діяльність НПФ полягає у акумулюванні активів учасників даного пенсійного
фонду та збереженні їх обсягів та вартості, через провадження інвестиційної
діяльності. Саме дохід від інвестиційної
діяльності дає можливість компенсувати рівень інфляційних процесів, а також
збільшувати загальний обсяг активів кожного окремого учасника НПФ.
З
метою зменшення ризиків зазнання збитків від інвестиційної діяльності,
українським законодавством визначені граничні межі вкладання коштів НПФ у різні
види цінних паперів, що відображено у табл. 1 [4]
Таблица 1
Обмеження фінансових
інвестицій НПФ в Україні
Фінансові інструменти
інвестиційної діяльності НПФ |
Обмеження відповідно до чинного законодавства України |
Цінні
папери одного емітента |
≤ 5% загальної вартості пенсійних
активів пенсійного фонду |
Інші
активи, не заборонені законодавством України |
|
Цінні
папери, емітентом яких є засновник НПФ |
|
Банківські
депозитні рахунки та ощадні сертифікати одного банку |
≤ 10% загальної вартості пенсійних
активів пенсійного фонду |
Об’єкти
нерухомості |
|
Банківські
метали |
|
Цінні
папери, емітентом яких є засновник даного фонду, протягом перших п’яти років
з початку заснування НПФ |
|
Цінні
папери, доходи за якими гарантовано Радою міністрів АРК, та облігації
місцевих позик |
≤ 20% загальної вартості пенсійних
активів пенсійного фонду |
Цінні
папери іноземних емітентів |
|
Банківські
депозитні рахунки та ощадні сертифікати банків |
≤ 40% загальної вартості пенсійних
активів пенсійного фонду |
Облігації
підприємств, емітентами яких є резиденти України |
|
Акції
українських емітентів |
|
Цінні
папери, доходи за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України |
≤ 50% загальної вартості пенсійних
активів |
Таким
чином, виходячи із загальної характеристики НПФ, стає
очевидним, що дані фонди є надзвичайно привабливими та перспективними
учасниками як системи пенсійного забезпечення, так
і інвестиційного ринку.
Переважними
напрямами інвестування пенсійних активів на вітчизняному ринку є депозити в
банках, облігації підприємств–резидентів України, цінні папери, дохід за якими
гарантовано Кабінетом Міністрів України, та акції українських емітентів
Однією
з ключових переваг діяльності НПФ є і система оподаткування даної діяльності. Так, відповідно до чинного законодавства, НПФ
звільнені від оподаткування вкладів учасників аж до моменту одержання пенсійних
виплат, що дає змогу вільно інвестувати пенсійні активи, не сплачуючи податки
після закінчення кожного інвестиційного циклу.
Таким
чином, можна виділити цілий перелік переваг діяльності НПФ як інституційних
інвесторів на вітчизняному інвестиційномк ринку, а саме:
1.
Здатність акумулювати значні інвестиційні активи, без жорсткої залежності
від того чи іншого учасника НПФ, адже виплата пенсійних зобов’язань одному
учаснику фонду суттєво не зменшить його інвестиційні можливості.
2.
Наявність суттєвих
податкових пільг для НПФ:
-
для роботодавців-вкладників
– відсутність оподаткування податком на прибуток пенсійних внесків і можливість
відносити суму таких внесків до валових витрат;
-
для адміністраторів та управляючих
активами НПФ – звільнення від оподаткування податком на додану вартість.
3.
Використання у якості об’єктів інвестування фінансових інструментів
переважно реальних ліквідних активів, дохід за якими гарантовано державою та
відомими компаніями, а також валютними цінностями та нерухомістю, що є
передумовою не тільки рентабельності, але й надійності вкладень [3].
4.
Вивільнення коштів, що раніше перебували у формі приватних заощаджень, і
трансформація їх у форму інвестиційних ресурсів, що збільшує можливості
інвестиційного ринку.
5. Нівелювання рівня ризиковості інвестиційної діяльності і, відповідно,
пенсійних активів вкладників, через визначені на законодавчому рівні обмеження,
щодо вкладання капіталу у фінансові інструменти [2].
Проте,
існують і об’єктивні чинники, які стають на перешкоді розбудови системи
недержавного пенсійного забезпечення, а саме: недостатня розвиненість
національного фондового ринку, що не дозволяє в повному обсязі реалізовувати
усі потенційні можливості використання заощаджень населення (втілених у формі
пенсійних активів) в інвестиційних процесах; недосконалість законодавчого
забезпечення інвестиційної діяльності НПФ, що відображається у дещо жорстких
обмеженнях вкладання активів фондів у різні фінансові інструменти інвестиційних
процесів; недостатня інформованість населення про саму сутність НПФ та переваг
участі у даних фондах; відсутність обмежень, щодо системи бонусних виплат
учасникам організаційного процесу НПФ, особливо адміністраторам та управляючим
активами фондів, що може стати причиною зловживать та недобросовісної поведінки
[2].
Отже,
для забезпечення ефективної та стабільної роботи НПФ, залучення більших обсягів
чистих активів, які є основною базою інвестиційних ресурсів ми пропонуємо такі
заходи: переглянути структурні обмеженням інвестування пенсійних активів; інформувати
населення про діяльність НПФ, величину залучених ними активів, а також розміри
отриманих доходів від здійснюваних інвестицій; зниження податкового
навантаження на інвестиційну діяльність недержавних пенсійних фондів; перегляд
та удосконалення нормативно-правових актів щодо врегулювання діяльності
недержавних пенсійних фондів у сфері інвестування; підвищення рівня
кваліфікації працівників компаній з управління активами та ін.
Перераховані заходи
допоможуть вдосконалити механізм недержавного пенсійного забезпечення.
Отже, що
НПФ є надзвичайно потужними учасниками національного інвестиційного ринку. Також було визначено переваги даних фондів та перешкоди
на шляху формування ефектвного використання активів недержавних пенсійних
фондів під час провадження ними інвестиційної діяльності. Для забезпечення ефективної та стабільної
інвестиційної діяльності НПФ визначено ряд заходів, що дозволять ліквідувати
недоліки недержавних пенсійних фондів, як інстуційних інвесторів. Саме використання пенсійних активів дасть змогу вивільнити раніше незадіяний капітал населення
та перенаправити його у реальний сектор економіки у формі інвестицій.
В подальших дослідженнях передбачається
зосередитись на розробці практичних механізмів вдосконалення інвестиційної діяльності
НПФ.
Література
1. Забарний
Г.Г., Баланюк Н.Ю. Розвиток недержавних
пенсійних фондів та їхня діяльність на інвестиційному ринку України/ Забарний Г.Г., Баланюк Н.Ю. // Фінанси України.
- 2011. -
№6. - С.62-72
2. Змієнко М.О.
Cутність недержавних пенсійних фондів як інституційних інвесторів / Проблеми
підвищення ефективності інфраструктури // Збірник наукових праць: Випуск 30. –
Київ: НАУ, 2011. – 260 с.
3. Кузнєцова А.Я. Місце і роль недержавних пенсійних фондів на фондовому ринку
України / А.Я. Кузнєцова // Вісник української академії банківської справи. –
2009. – № 2.
4. Про
господарські товариства : закон України від 09.07.2003 № 1057-IV зі змін. та доп. від
09.12.2012 на підставі 5462-17 // Законодавство України [Електронний ресурс] /
Верхов. Рада України. – Електрон. дані. – К. : Упр. компьютериз. систем Апарату
Верхов. Ради України, 1996-2013. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1057-15.
– Назва з екрану.