Морозова
І.А.
ст.
викладач кафедри журналістики,
СНУ ім. В. Даля, м. Луганськ
Секция: Соціальна психологія
Особливості
впливу інтернет-журналістики на аудиторію
Дана наукова стаття присвячена
дослідженню понять «інтернет- журналістика», її розвитку та особливостям її
впливу на аудиторію з урахуванням зацікавленості і зростання аудиторії, а також
появі нових інтернет-видань та інформаційних агенцій.
Ключові слова:
інтернет-журналістика, аудиторія, інтернет-видання, інформаційні агентства,
користувачі.
Актуальність теми пояснюється
розвитком постійним інтернет- журналістики в Україні, її значенням для
формування громадської думки про події, в державі, а також появою нових
інтернет-видань як на регіональному, так і на всеукраїнському рівні.
Об'єктом дослідження виступає
вплив інтернет-журналістики, зокрема новин, на аудиторію.
Матеріалом дослідження стали
журналістські матеріали, опубліковані в таких інтернет-виданнях, як «Українська
правда», «Коментарі», інформаційній агенції «ЛігаБізнесІнформ». Крім цього, розглядається
на регіональному рівні новини інформагенції «Схід.інфо», інтернет-видань
«Ірта-факс», «Луганськ. Коментарі», «Східний варіант».
Завдання дослідження полягає в
тому, щоб розкрити поняття «інтернет- журналістика», з'ясувати специфіку впливу
інтернет-журналістики, окремих новин на аудиторію.
Теоретичною основою роботи
послужили дослідження в галузі інтернет-видань, друкованих засобів масової
інформації таких авторів, як Р. Крейга, В. Іванова,
І. Куляса, О. Макаренко, С. Машкової, М. Чабаненка.
Наприкінці 1990-х – початку 2000 рр.
інтернет із спеціального засобу, що використовувався науковцями, перетворився
на справжній засіб масової комунікації [2, с. 20]. Доступ до інтернет-новин
був лише після 1990-х років, коли у браузері Netscape вперше появився графічний
інтерфейс. Новині сайти стали найбільш популярними у мережі. Це призвело до
того, що друковані ЗМІ та інформаційні агентства, користуючись новітніми
технологіями, почали створювати власні сайти, щоб збільшити кількість своїх
користувачів.
Як зазначає Р. Крейг, перші
сайти мало чим відрізнялись від друкованих засобів масової інформації. На них
оприлюднювалась та ж інформація, новини, що і в друкованих виданнях, на
телебаченні та радіо. Такі сайти були переважно інтернет-версіями існуючих засобів
масової інформації.
Враховуючи технічні можливості, журналісти
мали можливість працювати в кращих умовах, мати більше переваг над друкованими
ЗМІ, оперативніше подавати новини, тим самим, ставили центром отримання,
перевірки і передачі інформаційних повідомлень, новин, певних важливих фактів,
ТОП-тем.
За даними різних дослідників,
інтернет-видання з’являються переважно з 1990-х років., а саме науковець Р.
Крейг згадує такі інтернет-журнали «Feed», «Slate», «Salon».
В
свою чергу, дослідниця С. Машкова стверджує, що початок мережевим
виданням, які не мають друкованих версій, поклала американська інтерактивна
газета «The Electronic Trib» [7, с. 70].
Такі видання – попередники
інтернет-ЗМІ.
Але, якщо брати ці видання за
основу попередників, то можна говорити ще про такі: «Cult of the Dead Cow»,
створене в 1984 р. групою американських хакерів (містило технічну інформацію,
статті, присвячені анархізму тощо), веб-сайти газет різних країн: «The New York
Times», «The Washington Post», «The Jerysalem Post», «Le Monde» та багато
інших.
Щодо історії українських
інтернет-видань, то можна говорити про те, що вагомим внеском було створення українського
домену у грудні 1992 р. «За даними Державного комітету зв’язку та інформатизації, станом на січень 2005 р. в Україні користуються
послугами Інтернет 8,4% жителів, проти 8% у 2003 році. За іншими оцінками,
ринок Інтернет за 2004 рік становив 48,7 мільйона доларів. Сьогодні в Україні
працюють 280 інтернет-провайдерів, які забезпечують доступ в Інтернет» [1, с. 34].
Сьогодні в Україні функціонує
багато інтернет-видань, багато й таких, що лише копіюють електронні видання,
насправді ж вони є електронними версіями друкованих ЗМІ. Серед електронних
видань, що в яких нема друкованої версії , але є український домен, можна назвати,
наприклад, «Дзеркало тижня», «ХайВей», сайт агентства «Укрінформ»; серед
інтернет-ЗМІ: «КореспонденТ.net», «ТСН.ua», «ZAXID.NET», «Газета.ua»,
«СЕГОДНЯ», «Українська правда».
Безумовно, їхня робота стосується
саме інтернет-журналістики. Як зазначають дослідники О. Калмиков і Л. Коханова,
«інтернет-журналістика – це якісно новий культурний і цивілізаційний феномен,
що являє собою діяльність з формування й подання інформаційних образів
актуальності, причому носіями цих образів може бути не тільки слово, а й
картинка, фотографія, кіно, відео, звук, веб-сторінка – будь-який об'єкт, здатний
виступати в ролі носія інформації або тексту в широкому сенсі цього слова» [5,
с. 6].
Науковець М. Чабаненко [10,
с. 94] подає такі характеристики інтернет-видань:
1.
Наявність редакції, подібної до редакції традиційних
мас-медіа.
2.
Медіа-інформація на сайті організована професійно,
відчувається рівняння на кращі зразки світової веб-журналістики.
3.
Повідомлення на сайті мають соціально значущий характер і
здатні зацікавити масову аудиторію.
4.
Більша частина повідомлень (або усі) є власними матеріалами.
5.
Републікації з інших інтернет-видань, оформлені належним
чином.
6.
Окрім новин, веб-сайт пропонує матеріали в інших класичних
журналістських жанрах (репортажі, огляди, нариси, аналітичні статті,
кореспонденції, рецензії тощо).
7.
Помітні партнерські зв’язки сайту з іншими інтернет-ЗМІ.
8.
Медіа-контент сайту оновлюється не рідше, ніж раз на тиждень,
що говорить про наявність функції інформування про поточні події.
9.
Достатній рівень відвідуваності.
На нашу думку,
саме різний рівень відвідуваності можна побачити в таких реггіональних інтернет-виданнях, як наприклад,
«Схід-інфо», «Ірта-факс», «Луганськ. Коментарі», «Східний варіант» за допомогою
статистики i.ua
Треба додати, что саме
інтернет-журналістика, за
визначенням О. Калмикова [5, с. 12]:
• інтерактивна;
• персонально орієнтована;
• інфоцентрічна;
• оперативна;
• масштабована;
• гнучка;
• взаємозалежна;
• економічна.
Інтерактивність
Діалог, інтерактивність закладена
в технологію WWW.
Нове завдання буде вносити істотні
зміни в стильові особливості журналістської роботи, в організаційні аспекти
видавничої діяльності тощо. Тобто журналіст може для досягнення результату
використовувати різні підходи, наприклад, фото- і відеоматеріали з метою більшого
привертання уваги користувачів.
Персональний підхід
З'явилася можливість враховувати
потреби і звички конкретного користовуча і / або групи читачів.
Інфоцентричність
Можливість як ієрархічності
інформації допускає за участі читача практично будь-якого ступеня деталізації
викладу, не завантажуючи непотрібними деталями.
Це говорить про можливості
залучати користувачів до обговорення найбільш цікавих тем.
Оперативність
Схематично мережу інтернет можна
уявити собі як центральну частину, швидкість передачі інформації в якій
постійно зростає і здешевлюється, і периферійну частину від провайдера до
клієнта. Швидкість передачі інформації в центральній частині робить найбезпосереднішим
засобом мас-медіа.
Масштабована
Мережа має інструменти (наприклад,
лічильники відвідувань), що дозволяють швидко оцінити популярність тієї чи
іншої публікації. Елементи медіамаркетингу, таким чином, виявляються
автоматично вбудованими в саму систему з усіма наслідками, що звідси витікають.
Простий підрахунок клацань користувачів на рекламних матеріалах дозволяє (приблизно
і навіть з певною точністю) визначити, який матеріал викликав інтерес, а який –
ні.
Гнучкість
Дозволяє викладати матеріал найхитромудрішим
чином і швидко його оновлювати, дає можливість відвідувачам самим брати участь
у побудові сторінки, підтримуючи таким чином у них постійний інтерес.
Взаємопов'язаність
Коріння гіпертекстової мови
пов'язують з текстами ченців XVIII ст. У комп'ютерну еру гіпертекстову мову
пов'язують з есе В. Буша (1945 р) «As We May Think». Есе містить не тільки
опис гіпертекстового мови, але і передбачає мікрофільмування, цифрові
фотографії, персональні комп'ютери і інші сучасні технології.
Економічність
Невелика веб-сторінка –
безкоштовна послуга провайдера при підключенні до інтернету. Розгорнуте веб-видання
– складна конструкція, забезпечена безліччю інструментів – системою
авторизації, банерами, пошуковими засобами, системою безпеки. Це вимагає залучення високопрофесійних фахівців, а отже,
і чималих витрат. І все ж веб-видання за інших рівних умов набагато дешевше паперового
.
Треба також зазначити, що саме
електронні ЗМІ, до яких відносяться інформаційні агенції та інтернет-видання,
представляють в режимі on-line різного роду інформацію в таких жанрах, як
новини, статті, коментарі, інтерв'ю. Такі матеріали можна зустріти в інтернет-виданнях
«Українська правда», «Коментарі», інформагентствах «ЛігаБізнесІнформ», «УНІАН»,
«Інтерфакс-Україна».
Інтернет-журналістика відрізняється
від традиційної журналістики тим, що в більшості випадків вона висловлює
позицію окремого журналіста, який може писати під псевдонімом свої матеріали і
коментувати під так званим «ніком».
Про резонанс деяких матеріалів,
опублікованих в названих ЗМІ, можна судити, переглянувши статистику новин і
прочитавши коментарі, що залишають користувачі під різними «ніками».
Відзначимо, що нікнейм (нік, nickname ) – у перекладі з англійської означає «кличка,
прізвисько». Поняття позначає мережеве ім'я, псевдонім, який використовується користувачем
в інтернеті, зазвичай у місцях спілкування (в блогах, форумах, чатах,
інтернет-виданнях, інформагентствах).
Більшість провідних інформаційних
агентств мають можливість обговорення новин і матеріалів, що є також показником
впливу на аудиторію. Найчастіше саме топ-новина дня стає найбільш обговорюваною
в інтернет-просторі. Для прикладу інформацію
про ухвалення бюджету та прийняті закони 16 січня, що спричинила певний
резонанс: «Незважаючи на заклики керівництва Євросоюзу та української опозиції
не підписувати скандальні закони, президент Віктор Янукович завізував 10
документів, які передбачають посилення репресій проти громадян країни,
учасників мирних акцій протесту і журналістів. Найбільш небезпечні для
громадянських активістів та ЗМІ норми про криміналізацію наклепу і екстремізм
набудуть чинності на наступний день після публікації в офіційній пресі», – пише
«ЛігаБізнесІнформ» [4].
Ця новина на «Українській правді»
під назвою «Більше п'яти без відома міліції не їздити – Рада обмежила права
протестуючих» викликала відповідний резонанс, оскільки під її розміщенням – 127
коментарів. [8]
Новина на ту ж тему на «Коментарях»
«Президент підписав усі закони, прийняті 16 січня» зібрала 104 коментарі. [6].
Необхідно також додати, що на всіх
зазначених вище інтернет-ресурсах є можливість «просування» та «обговорення»
новин у соцмережах Facebook, Вконтакте. Також у Facebook представлена сторінка
«Української правди», «Коментарів». Що свідчить про ступінь впливу інтернет-журналістики
на аудиторію.
Дослідник Г. Почепцов пише: «„Фейсбук”»,
як і будь-яка інша медіасистема, утримує учасника в полі колективних інтересів.
„Я знаю те, що знають інші”, – так можна висловити словами цю функцію. Така
інформаційна соціалізація веде до Уніформізм мислення та поведінки. А це
повинна вітати будь соціосистеми, яка більше любить однорідність, ніж
різноманітність. Згадаймо, до речі, ломку мультикультуралізму, яку визнали
європейські країни» [9].
Підсумовуючи вищесказане,
зазначимо, що усі ці фактори ще раз підтверджують, що вплив інтернет-журналістики
з урахуванням нових технологій на аудиторію зростає, крім цього будь-яка людина
може за наявності інтернету висловити свою «позицію» в коментарях і
обговореннях матеріалів. Соцмережі допомагають просувати матеріали, тим самим
розширюючи аудиторію інтернет-видань.
Аудиторія інтернет-новин
відзначається зацікавленістю інформацією. Дослідження свідчать про те, що
постійні відвідувачі сайтів – це люди, які, так би мовити, сидять «на
інформаційній голці» [2, с. 26].
Література
1.
Іванов В. Ф.
Короткий огляд ситуації в українському медіа-полі [Електронний ресурс] /
В.Ф.Іванов // Академія української преси : [сайт]. – Режим доступу :
http://www.aup.com.ua/upload/1134038407strid.pdf.
2.
Крейг, Річард Інтернет-журналістика :
робота журналіста та редактора у новинах ЗМІ / Р. Крейг ; пер. з англ. А.
Іщенко. – К. : Києво-Могилянська академія, 2007. – 324с.
3.
Куляс І. Ефективне виробництво теленовин : стандарти
інформаційного мовлення; професійна етика журналіста-інформативника /
Практичний посібник для журналістів / І. Куляс, О. Макаренко. – К. :
ХББ, 2006. – 120 с.
4.
ЛігаБізнесІнформ.//Режим доступу:
http://file.liga.net/person/271-viktor-yanykovich.html
5.
Калмыков А. А.
Интерактивная гипертекстовая журналистика в системе отечественных СМИ / А. А. Калмыков. – М. : Ин-т повышения
квалификации работников телевидения и радиовещания,
2009. – 284 с.
6.
Комментарии
//Режим доступу: http://comments.ua/politics/447212-prezident-podpisal-zakoni-prinyatie.html
7.
Машкова С.
Г. Интернет-журналистика : учебное пособие / С.Г. Машкова. – Тамбов
: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2006. – 80 с.
8.
Украинская
правда. //Режим доступу: Режим
доступу http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/01/16/7009721
9.
Телекритика. //Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/avtor/1695
10.
Чабаненко М. В.
Інтернет-ЗМІ як складова частина системи засобів масової інформації України :
монографія / Мирослава Вікторівна Чабаненко. – Запоріжжя : ЗНУ, 2011. – 183с.