Янович Л.М., Патинська О.В.

Житомирський державний університет імені І.Франка

Екологія сірої чаплі на Корбутівському водосховищі м. Житомира

Будь-яка діяльність людини не може пройти безслідно для живих організмів, які населяють різні природні біотопи. Зміна в одній області біотопу неодмінно призведе до зміни всього середовища існування живих організмів. Кожна тварина має своє значення в тій екологічній ніші, в якій вона існує, і без неї неможливе існування інших організмів, які тісно взаємопов`язані. З цієї точки зору в природі відсутні організми, які не приносять користі. Саме для цього потрібно вивчати екологію різних тварин, їх розмноження, особливості харчування, поведінку, чисельність тощо.

Об`єктом дослідження нашої роботи є сіра чапля (Ardea cinerea). Досліджувана колонія птахів розташовується на правому березі р. Тетерів у районі Корбутівського водосховища. Було проведено близько 90 польових екскурсій в м. Житомирі в районі силікатного заводу, в с. Дениші (Житомирський р-н), в с. Рудня-Городище (Житомирський р-н), де протікає р.Гнилоп`ять – притока Тетерева. Польовий матеріал для наукової роботи збирався протягом трьох років (з 2003 по 2005рр.). Відвідування колонії відбувались у весняно-літній період, коли чаплі знаходяться на своїх гніздах.

Мета і завдання дослідження полягали у вивченні: 1) розмноження сірої чаплі і особливостей її поведінки в цей період; 2) встановленні строків прильоту птахів, початку відкладання яєць, вилуплення пташенят, вильоту їх із гнізд, відльоту птахів на зимівлю; 3) особливостей харчування сірих чапель; 4) змін чисельності птахів в колонії на р. Тетерів в районі Корбутівського водосховища м. Житомира; 4) значення сірої чаплі для господарської діяльності людини. У ході роботи вперше було досліджено успішність полювання сірих чапель на річках Гнилоп'ять та Тетерів.

Сіра чапля є типовим і досить поширеним птахом на Житомирщині, де вона постійно гніздиться. Колонія на правому березі р. Тетерів у 2003 р. нараховувала 222 гнізда, 2004 – 321, 2005 – 341. З даних показників видно, що колонія збільшує свою чисельність. Колонія розташована біля самого берега річки Тетерів. Ця річка входить до басейну Дніпра. На відстані приблизно 200м до колонії в Тетерів впадає р. Гнилоп`ять, а на відстані 350 м після колонії – р. Гуйва. Протяжність колонії близько 155 м вздовж берега, ширина – 50 м. Територія, на якій знаходиться колонія має площу 0,775га. Гнізда чаплі будують на верхівках дерев і на бічних гілках старих сосен на висоті до 25 м над землею.

Птахи досить рано прилітають на місця гніздування (10.03. – 20.03). Відразу після прильоту пари займають гнізда і розпочинають їх ремонт, чистку або будівництво нових. У цей період птахи активно захищають своє гніздо від інших чапель, які намагаються відібрати в них гніздо, або розібрати його на будівельний матеріал. У побудові гнізда беруть участь обидва птахи. Самець приносить більші і важчі гілки, ніж самка, яка у більшості випадків вкладає будівельний матеріал у гніздо. Будівельним матеріалом служать тонкі сухі лозини та гілки дерев. Для цього чаплі використовують такі види як сосна, граб, дуб, ліщина та ін. Довжина використаних гілок коливається в межах 15 – 45 см, діаметр 0,7 – 1,5 см. Також використовуються тонші гілочки, які разом з стеблами рогозу та осоки вистилають лоток гнізда. Готове гніздо має форму конуса, перевернутого донизу. Його діаметр 60 – 80 см, висота 50 – 60 см. Насиджування яєць починається в кінці квітня – на початку травня . У цьому процесі беруть участь обидва птахи, але самка проводить більше часу на гнізді, ніж самець. Пташенята вилуплюються 22.05. – 29.05. Таким чином, період насиджування триває 25 – 27 днів. Спочатку пташенята безпомічні і нерухомо лежать на дні лотка, але вони здатні бачити. Вони вкриті рідким пір`ям, яке погано захищає їх від коливань температури навколишнього середовища. Тому один з батьків постійно знаходиться в гнізді і захищає їх від негоди. Через 2 тижні після вилуплення пташенята починають підійматись на ноги. У цей час вони дуже активні і вилазять з гнізда на бічні гілки дерева, вичікуючи батьків з кормом. Вони часто падають на землю і гинуть. За весь період насиджування і розвитку пташенят їх смертність становить приблизно 50 %. В кінці червня на початку липня (27.06. – 7.07.) пташенята починають вилітати з колонії для самостійного пошуку кормів. Молоді птахи збираються у невеликі групи по декілька особин і таким чином відправляються на полювання. Відлітати на зимівлю птахи починають у вересні (12.09. – 30.09). Але деякі з них залишаються аж до кінця листопада. За роки дослідження зимуючих сірих чапель на території Житомирщини не було помічено.

Сіра чапля – поліфаг, харчовий раціон якої визначається наявністю доступних кормів і залежить від пори року та стану погодних умов. На весні основа раціону чапель – мишовидні гризуни, влітку, коли велика різноманітність кормів, сірі чаплі надають перевагу рибі довжиною 6 – 22 см (карась, короп, лин, щука, в`юн, плітка, окунь тощо), також земноводним і водним комахам та личинкам. Часи найвищої кормової активності сірих чапель спостерігаються зранку (7 – 11 години) та ввечері (16 – 20 години). Успішність полювання сірих чапель залежить від щільності здобичі: чим вища щільність, тим успішніше полювання. Успішність полювання сірих чапель на р. Тетерів нижча, ніж на р. Гнилоп`ять (відповідно 23 та 49%), де наявна більша кількість риби.

Сіра чапля не завдає великої шкоди риборозвідним господарствам Житомирщини своєю кормовою активністю. Вона є корисним птахом, санітаром річок, ставків, озер і боліт. Даний висновок зроблений на основі того, що чаплі поїдають, головним чином, рибу, яка не є важливим об`єктом промисловості, а також сміттєві види риб. Сіра чапля знищує рибу, вражену лігульозом, а це в свою чергу сприяє знезараженню водойм. У цьому випадку вона виступає своєрідним санітаром.