Моісєєва Ф.А.

Донецький державний університет економіки та торгівлі ім. М.Туган-Барановського

РОЛЬ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ в ЗАГАЛЬНІЙ КОНЦЕПЦІЇ ПІДГОТОВКИ сучасного ФАХІВЦЯ

Завдяки останнім досягненням у процесі об'єднання Європи створено реальні умови для подальшого соціального та людського розвитку, що дедалі більш стає конкретною та доречною реальністю не тільки для Європейського Союзу та його громадян, але й для усіх європейських країн.

Сорбонська (Париж, 1998) та Болонська (Болонья, 1999) Декларації проголосили створення єдиного Європейського освітнього простору, в якому національні ідентичності та спільні інтереси можуть взаємодіяти та зміцнюватись на користь Європи, її студентів та громадян взагалі. Європейська Комісія визначила головні напрямки дій щодо мовної освіти (Брюссель, 2002):

• покращення і поширення практики вивчення мов упродовж усього життя людини;

• підвищення ефективності мовної освіти;

• створення сприятливих умов для вивчення сучасних мов.

Україна не може нехтувати політичним і культурним значенням цих подій та стояти осторонь від загальних інтеграційних тенденцій у європейській системі освіти. Вища освіта зазнає змін відповідно до процесів європейської інтеграції, що підтримуються урядом України та Міністерством освіти й науки. Національна політика в галузі викладання/вивчення іноземних мов зазнала значних позитивних змін.

Навчання іноземній мові було й залишається невід'ємною складовою процесу формування сучасного фахівця. Щодо значимості виконання соціального замовлення свідчить той факт, що показник рівня володіння іноземною мовою включений у кваліфікаційну характеристику випускника вузу.

Більш того, новітня європейська мовна політика орієнтує громадян Європи на багатомовність. Без цього успішна інтеграція в сучасному світі просто неможлива. Вивчення в навчальних закладах більш ніж однієї іноземної мови, безумовно, знаходиться в інтересах загальної національної політики України. Уже сьогодні в нашому вузі студентам пропонується вивчення однієї основної іноземної мови, а також другої мови на вибір. Це свідчить про те, що знання майбутніми фахівцями декількох мов є надійною інвестицією в умовах ринкової економіки.

Однак, викладанню англійської мови спеціального вжитку надається недостатньо уваги. Відсутність до 2005 року в Україні Національної типової програми з англійської мови спеціального вжитку призводило до недостатньої узгодженості між робочими програмами вищих навчальних закладів з точки зору їх структури і змісту.

У грудні 2002 року Британська Рада в Україні запросила викладачів англійської мови з вищих учбових закладів для обговорення поточного стану справ з викладанням англійської мови. Ініціативу Міністерства освіти та науки України і Британської Ради було підтримано. Було також прийнято рішення розпочати дослідження. Особливу увагу було зосереджено на виявленні зацікавлених сторін, аналізу їх поглядів та сподівань, щоб потім їх можна було належним чином представити у даних дослідження. На засіданнях у січні та березні 2003 року основну увагу було зосереджено на методологічних та науково-дослідних засадах до проектного дослідження.

Для проведення допроектного дослідження була сформована група викладачів англійської мови спеціального вжитку вищих навчальних закладів України. Питання викладання англійської мови спеціального вжитку розглядалися під час проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції" Англійська мова спеціального вжитку: нові обрії” (ДонДУЕТ, 6-7 лютого 2004 року), та 11-ї Міжнародної науково-практичної конференції Асоціації викладачів англійської мови IATEFL Ukraine “Крокуючи з Європою” (ДонДУЕТ, 26-27 січня 2006 року). Викладачі кафедри іноземних мов ДонДУЕТ прийняли безпосередню участь у підготовці та проведені науково-практичної конференції, виступили з доповідями, обмінялися досвідом роботи із своїми колегами, прийняли активну участь в обговоренні важливих проблем.

Робоча група разом з британськими консультантами визначила такі головні завдання допроектного дослідження:

• описати поточний стан англійської мови спеціального вжитку в Україні, державні стандарти освіти та нормативну базу;

• проаналізувати викладання та вивчення англійської мови спеціального вжитку, робочі програми, методи та засоби навчання, навчальні матеріали та критерії оцінювання і визначити їх сильні та слабкі місця;

• визначити академічні та професійні потреби студентів та ступінь відповідності цим потребам існуючих курсів з англійської мови спеціального вжитку;

• з'ясувати та проаналізувати бачення основних зацікавлених сторін, їх готовність та бажання сприймати і втілювати зміни у навчанні й оцінюванні англійської мови спеціального вжитку, розробці робочих програм та матеріалів, а також наданню оцінки стану справ;

• підготувати основні напрямки для розробки Національної програми з англійської мови спеціального вжитку та визначити потенційні переваги, можливості, ризики й загрози у контексті введення цієї програми.

В 2005 році Програма була розроблена. Ії основою стало навчання іноземній мові з формуванням комунікативної компетенції (КК), під якою ми розуміємо комплекс знань, умінь і навичок, що забезпечують готовність і здатність до спілкування іноземною мовою. Комунікативна компетенція - явище складне, багатокомпонентне, основними складовими якого є мовна і соціокультурна компетенція. Для немовних вузів представляється доцільним виділити також професійну компетенцію, що включає базові знання за фахом, без яких не можливо реально користуватися іноземною мовою в професійних цілях. Формування компетенції - безумовно, прерогатива профілюючих кафедр. У той же час свій внесок у процес професійної підготовки майбутнього фахівця вносить і кафедра іноземних мов, формуючи у студентів, навички: а) роботи із іноземною літературою за фахом, б) використання отриманої інформації, як додатковий матеріал, на семінарських заняттях, та в науково-дослідній роботі на профілюючих кафедрах. У процесі досягнення цих цілей реалізуються також освітні й виховні задачі, що входять складовою частиною у вузівську програму гуманітаризації вищої освіти.

Відповідно до курсу навчання в немовному вузі доцільно виділити три основних рівня комунікативної компетенції:

1. Достатній рівень КК - рівень сформованості базових умінь і навичок у всіх видах мовної діяльності на основі мовних, соціокультурних і професійних знань.

2. Просунутий рівень КК - рівень активного й рецептивного володіння професійною лексикою й основними граматичними конструкціями досліджуваної мови, що забезпечує подальший розвиток умінь і навичок у всіх видах мовної діяльності з активним залученням соціокультурних і професійних знань.

3. Професійно-достатній рівень КК - рівень КК, що забезпечує практичне використання іноземної мови у сфері професійного спілкування.

В умовах обмеженої кількості годин, що відводиться на вивчення іноземної мови в немовному вузі досягнення рівня професійно достатньої КК реально тільки для дуже незначного числа студентів. Основний контингент студентів досягає, як правило, просунутого рівня КК у читанні. В аудіюванні, говорінні та написанні ділової документації – достатнього.

Виконання поставлених у Програмі цілей може забезпечити баланс традиційних та інноваційних методів навчання. Особливе значення в даний час здобуває індивідуально-орієнтоване навчання, що сприяє максимальної активізації творчих можливостей індивідуумів. Невід'ємним інструментом інноваційного підходу є методика викладання іноземних мов з використанням новітніх інформаційних технологій. Комп'ютерні програми, мультимедійні продукти, електронні підручники і т.д. поступово відвойовують простір у морі не інтерактивних методичних матеріалів. Інтерес у студентів до подібного роду навчальних матеріалів дуже великий, що, безсумнівно, значно підвищує мотивацію до вивчення іноземної мови.

Все це свідчить про потребу безперервного вивчення іноземних мов у вузі. Курс вивчення іноземної мови повинний завершуватися кваліфікаційним іспитом, що дає право на одержання сертифіката з записом типу «здав державний екзамен з іноземній мові з оцінкою «__» і може працювати за спеціальністю з використанням даної іноземної мови».

Подібна політика стосовно іноземної мови дає також необхідну базову підготовку для майбутніх магістрів аспірантів, вчених - фахівців сучасного суспільства.