К.Б.
Сухомлін,І.М. Власюк
Волинський державний університет імені
Лесі Українки
Фауна булавовусих лускокрилих антропогенних ландшафтів (на прикладі
м.Луцька)
Імаго метеликів приносять користь в якості запилювачів рослин. Лускокрилі,
гусінь яких живиться виключно бур’янами використовуються час від часу для
біологічної боротьби з ними самими. Тобто в місця, заражені занесеними
бур’янами випускається гусінь цих видів. Серед булавовусих однак зустрічається
і немало шкідників. Їх гусінь наносить
значних збитків сільськогосподарським і лісовим культурам.
Матеріалами нашого дослідження були власні збори булавовусих метеликів
проведені протягом 2006 року у парку культури і відпочинку імені Лесі України, скверах і вулицях міста.
Таблиця 1
Відносна
чисельність булавовусих лускокрилих
антропогенних ландшафтів
Вид |
Індекс домінування (ІД) |
Індекс поширення (ІП) |
Родина Білянки – Pieridae |
||
Білан жилкуватий (Aporia crataegi) |
14,63 |
8,22 |
Білан капустяний (Pieris
brassicae) |
21,95 |
12,33 |
Білан ріпаковий (Pieris rapae) |
12,19 |
6,85 |
Білан бруквяний (Pieris napi) |
13,41 |
7,53 |
Біляночка гірчична (Leptidea daplidicae) |
8,54 |
4,79 |
Біляночка горошкова (Leptidea sinapsis) |
9,76 |
5,48 |
Зорька (Anthocharis cardamines) |
4,88 |
2,74 |
Лимонниця (Gonoptertyx rhamni) |
14,63 |
8,22 |
Родина Німфаліди – Numphalidae |
||
Перлівниця мала (Apatura ilia) |
9,76 |
2,74 |
Павичеве око денне (Inachis io) |
29,27 |
8,22 |
Кропив’янка (Aglais urticae) |
17,07 |
4,79 |
Адмірал (Vanessa atalanta) |
4,88 |
1,37 |
Перламутрівка велика лісова (Argynnis paphia) |
7,32 |
2,05 |
Ванесса будякова (Vanessa cardui) |
9,76 |
2,74 |
Рябокрилка мінлива (Araschnia levana) |
2,44 |
0,68 |
Стьожківка мала (Limenitis Camilla) |
2,44 |
0,68 |
Ванесса кропив’яна (Vanessa urticae) |
12,19 |
3,42 |
Щербатка С – біле (Poligonia C – album) |
4,88 |
1,37 |
Родина Голуб’янки - Lycaenidae |
||
Червонець непарний (Heodes dispar) |
2,31 |
2,05 |
Голуб’янка
– ікар (Lycaena icares) |
76,92 |
6,85 |
За нашими дослідженнями у фауні м.Луцька було виявлено представників
чотирьох родин. Родина білянки нараховує 8 видів, німфаліди – 10, оксамитниці –
3, голуб’янки – 2.
Серед родини біланів найбільш чисельний вид Pieris brassicae з ІД = 21,95, проте даний вид має найвищий ступінь
поширення у фауні булавовусих нашого міста загалом (ІП = 12,33).
Серед родини німфалід найбільш чисельний вид Inachis io (ІД =
29,27), серед оксамитниць – Hyponephele qurtina (ІД =
70), серед голуб’янок – Lycaena icares (ІД =
76,92).
Найменш чисельні види у фауні булавовусих: Araschnia levana, Limenitis Camilla, Coenonympha pamphilus з ІП =
0,68, Vanessa atalanta, Melanargia galathea, Poligonia C – album з ІП =
1,37.
Таблиця 2
Поширення
булавовусих метеликів м. Луцька
Вид |
У парку |
У скверах |
На вулицях |
Білан жилкуватий |
+ |
+ |
+ |
Білан капустяний |
+ |
+ |
+ |
Білан ріпаковий |
+ |
+ |
- |
Білан бруквяний |
+ |
- |
- |
Біляночка гірчична |
+ |
- |
- |
Біляночка горошкова |
+ |
+ |
- |
Зорька |
+ |
- |
- |
Лимонниця |
+ |
+ |
- |
Перлівниця мала |
+ |
- |
- |
Павичеве око денне |
+ |
- |
+ |
Кропив’янка |
- |
+ |
+ |
Адмірал |
+ |
- |
+ |
Перламутрівка велика |
+ |
- |
- |
Ванесса будякова |
- |
+ |
- |
Рябокрилка мінлива |
+ |
- |
- |
Стьожківка мала |
+ |
- |
- |
Ванесса кропив’яна |
- |
+ |
+ |
Щербатка С – біле |
+ |
- |
- |
Галатея |
+ |
- |
- |
Сінниця звичайна |
+ |
- |
- |
Волове око |
+ |
+ |
- |
Червонець непарний |
+ |
- |
- |
Голуб’янка
– ікар |
+ |
- |
- |
Більшість булавовусих метеликів дає два покоління на рік. Одне покоління
спостерігається лише у адмірала, перлівниці тополевої, ванесси кропив’яної. Три
покоління дає сінниця звичайна, білан бруквяний, а у білана ріпакового від 1 до
5 поколінь.
Деякі представники біланів, німфалід здійснюють перельоти. Головний
орієнтир для них – сонце. Світло для булавовусих метеликів – це простір, необхідний
для польоту і життя.