К.Б. Сухомлін,І.М. Власюк

 

Волинський державний університет імені Лесі Українки

 

Фауна булавовусих лускокрилих антропогенних ландшафтів (на прикладі м.Луцька)

 

Імаго метеликів приносять користь в якості запилювачів рослин. Лускокрилі, гусінь яких живиться виключно бур’янами використовуються час від часу для біологічної боротьби з ними самими. Тобто в місця, заражені занесеними бур’янами випускається гусінь цих видів. Серед булавовусих однак зустрічається і немало  шкідників. Їх гусінь наносить значних збитків сільськогосподарським і лісовим культурам.

Матеріалами нашого дослідження були власні збори булавовусих метеликів проведені протягом 2006 року у парку культури і відпочинку імені  Лесі України, скверах і вулицях міста.

Таблиця 1

Відносна чисельність булавовусих лускокрилих

 антропогенних ландшафтів

 

Вид

Індекс домінування (ІД)

Індекс поширення (ІП)

Родина Білянки – Pieridae

Білан жилкуватий

(Aporia crataegi)

14,63

8,22

Білан капустяний

(Pieris brassicae)

21,95

12,33

Білан ріпаковий

(Pieris rapae)

12,19

6,85

Білан бруквяний

(Pieris napi)

13,41

7,53

Біляночка гірчична

(Leptidea daplidicae)

8,54

4,79

Біляночка горошкова

(Leptidea sinapsis)

9,76

5,48

Зорька

(Anthocharis cardamines)

4,88

2,74

Лимонниця

(Gonoptertyx rhamni)

14,63

8,22

Родина Німфаліди – Numphalidae

Перлівниця мала

(Apatura ilia)

9,76

2,74

Павичеве око денне

(Inachis io)

29,27

8,22

Кропив’янка

(Aglais urticae)

17,07

4,79

Адмірал

(Vanessa atalanta)

4,88

1,37

Перламутрівка велика лісова (Argynnis paphia)

7,32

2,05

Ванесса будякова

(Vanessa cardui)

9,76

2,74

Рябокрилка мінлива

(Araschnia levana)

2,44

0,68

Стьожківка мала

(Limenitis Camilla)

2,44

0,68

Ванесса кропив’яна

(Vanessa urticae)

12,19

3,42

Щербатка С – біле

(Poligonia Calbum)

4,88

1,37

Родина Голубянки - Lycaenidae

Червонець непарний

(Heodes dispar)

2,31

2,05

Голубянка – ікар

(Lycaena icares)

76,92

6,85

 

За нашими дослідженнями у фауні м.Луцька було виявлено представників чотирьох родин. Родина білянки нараховує 8 видів, німфаліди – 10, оксамитниці – 3, голуб’янки – 2.

Серед родини біланів найбільш чисельний вид Pieris brassicae  з ІД = 21,95, проте даний вид має найвищий ступінь поширення у фауні булавовусих нашого міста загалом (ІП = 12,33).

Серед родини німфалід найбільш чисельний вид Inachis io (ІД = 29,27), серед оксамитниць – Hyponephele qurtina (ІД = 70), серед голуб’янок – Lycaena icares (ІД = 76,92).

Найменш чисельні види у фауні булавовусих: Araschnia levana, Limenitis Camilla, Coenonympha pamphilus з ІП = 0,68, Vanessa atalanta, Melanargia galathea, Poligonia Calbum з ІП = 1,37.

Таблиця 2

Поширення булавовусих метеликів м. Луцька

 

Вид

У парку

У скверах

На вулицях

Білан жилкуватий

+

+

+

Білан капустяний

+

+

+

Білан ріпаковий

+

+

-

Білан бруквяний

+

-

-

Біляночка гірчична

+

-

-

Біляночка горошкова

+

+

-

Зорька

+

-

-

Лимонниця

+

+

-

Перлівниця мала

+

-

-

Павичеве око денне

+

-

+

Кропив’янка

-

+

+

Адмірал

+

-

+

Перламутрівка велика

+

-

-

Ванесса будякова

-

+

-

Рябокрилка мінлива 

+

-

-

Стьожківка мала

+

-

-

Ванесса кропив’яна

-

+

+

Щербатка С – біле

+

-

-

Галатея

+

-

-

Сінниця звичайна

+

-

-

Волове око

+

+

-

Червонець непарний

+

-

-

Голубянка – ікар

+

-

-

 

Більшість булавовусих метеликів дає два покоління на рік. Одне покоління спостерігається лише у адмірала, перлівниці тополевої, ванесси кропив’яної. Три покоління дає сінниця звичайна, білан бруквяний, а у білана ріпакового від 1 до 5 поколінь.

Деякі представники біланів, німфалід здійснюють перельоти. Головний орієнтир для них – сонце. Світло для булавовусих метеликів – це простір, необхідний для польоту і життя.