Дебела Ж.М., Іригіна С.О., Осадча Т.В.

Південноукраїнський педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського (м.Одесса)

Активізація творчої діяльності майбутніх учителів музики в процесі педагогічної практики

Можна стверджувати, що виробнича педагогічна практика є найваж-ливішим предметом у підготовці учителя взагалі та учителя музики зокрема. Це обумовлено тим, що всі предмети навчального циклу працюють на особистість майбутнього учителя, його професійні якості, здібності, знання, вміння та навички. Але ж професія учителя спрямована на віддачу учням не тільки знань та вмінь, а і свого душевного тепла. Саме на педагогічній практиці студенти вчаться віддавати себе дітям і, при цьому, бачити якісні результати своєї праці, що потребує творчого відношення практикантів до навчального процесу. Ось чому проблема активізації творчої діяльності студентів в процесі педпрактики є надзвичайно актуальною.

Педагогічна практика є таким предметом, який найбільш складно систематизувати, розробити ії зміст, завдання та відповідні методи навчання. Це пов‘язано з надзвичайно різноманітними умовами праці в різних школах та класах. Особливо складною є організація педагогічної практики на музичному факультеті, оскільки урок музики є комплексним та багатокомпонентним. Кожен з компонентів уроку (співацька діяльність, слухання музики, музична грамотність та імпровізації) має свою логіку розвитку, свої завдання та методи, спрямовані на засвоєння учнями навчального матеріалу. Разом с тим усі ці компоненти необхідно пов‘язувати між собою, щоб забеспечити цілісність уроку музики. Все це робить оволодіння професією учителя музики загальгоосвітньої школи надзвичайно складним.

Метою нашого дослідження є виявлення умов, що сприяють активізації творчої діяльності майбутніх учителів музики.

При організації педагогічної практики ми виходили з того, що активізації творчої діяльності майбутніх учителів музики буде сприяти наступне:

- дотримання етапності та послідовності завдань педагогічної практики;

- створення атмосфери довіри та взаємопорозуміння;

- більш тісний взаємозв‘язок методики музичного виховання та педагогічної практики;

- внесення елементів змагання у навчальний процес;

- фіксація результатів педагогічної діяльності студентів (використання відеозапису).

В Інституті мистецтв Південноукраїнського державного педагогічного уні-верситету ім. К.Д.Ушинського виробнича педагогічна практика безвідривна від вузівського навчального процесу. Один день на тиждень студенти третього курсу оволодівають методикою музичного виховання учнів початкових класів, а студенти четвертого курсу - середніх класів. У досвідно-експериментальній роботі, що проводилась у 2004-2005 н.р., приймали участь 41 студент та 6 викладачів-методистів.

Однією з важливих умов активізації творчої діяльності студентів ми бачили структурізацію змісту педагогічної практики та побудову навчальних завдань від репродуктивних до творчих. В процесі педагогічної практиці, спрямованої як до підготовки студентів до роботи учителем музики в молодших класах, так і в середніх класах, ми пропонуємо виділити чотири етапи: адаптивний, репродуктивний, варіативний і творчий. Ці етапи взаємопов‘язані, взаємопроникливі, та розподіл між ними є умовним.

Адаптивний етап охоплює приблизно чотири тижні. Він включає наступні завдання: ознайомлення зі школою та роботою учителя музики; вибір "свого" класу та більш ретельне ознайомлення з ним на уроках з різних дисціплін; пер-ший вихід до класу в якості учителя, коли студент може провести не цілий урок, а лише його фрагмент; і, нарешті, проведення цілісного уроку, що включає різні його компоненти.

На репродуктивному етапі адаптація продовжується, але на перший план виходять завдання, пов‘язані з оволодінням методикою організації різних видів музичної діяльності учнів. Студенти в своїй практичній роботі шукають від-повідь на питання вокально-хорової роботи (як проводити розпівування, фор-мувати вокальні навички, розучувати пісню, працювати з "гудошниками"); як організувати слухання музики (роль установок до нього, особливості аналізу, повтору, впізнавання творів, їх наспівування); як оволодівати елементами му-зичної грамотності (основами нотної грамоти, поняттями засобів музичної виразності); як включати учнів в творчу імпровізаційну діяльність. На цьому етапі студенти оволодівають основами педагогічної умілості (І.Ф.Харламов). Умовно репродуктивний етап охоплює другу чверть навчального року, але завдання його продовжують вирішуватися на наступних етапах і протягом всього педагогічного життя.

Велику роль на перших двох етапах грають методист-педагог та учитель музики. Вони допомагають студентами планувати кожний урок, обирати методи засвоєння навчального матеріалу, контролю, створювати атмосферу довіри та взаємопорозуміння.

На початку другого півріччя майже всі студенти мають можливість перейти до третього етапу - варіативного. Він характеризується тим, що студенти воло-діють вже основами методики планування, побудови уроку, роботи над різними його розділами, що дає змогу практикантам в більшій мірі проявляти творчу ак-тивність та ініціативу на всіх етапах підготовки та проведення уроку. Голов-ним завданням цього етапу є пошук студентами найбільш влучних прийомів та засобів в рішеннях навчальних задач. Практиканти вчаться створювати про-блемні ситуації (наприклад, при оволодінням засобами музичної виразності); активізувати учнів у розкритті змісту музичного твору, у пошуках вико-навського плану пісні тощо.

На творчому етапі студенти орієнтуються на все більш самостійну роботу. Завдання цього етапу спрямовані на включення в урок музики суміжних видів мистецтв, використання ігрових форм, змагань, створення нестандартних уроків.

Наступна умова пов‘язана з більш тісним взаємозв‘язком методики музич-ного виховання та педагогічної практики, коли питання, що вивчаються на ме-тодиці музичного виховання актуалізуються на педагогічній практиці, знахо-дять там своє практичне втілення. В Інституті мистецтв цьому зв‘язку сприяє те, що методика та педпрактика йдуть майже паралельно.

Важливою умовою, що активізує творчу діяльність учнів, ми вважаємо внесення елементів змагання, а саме - проведення факультетської олімпіади. У першому турі (наприкінці варіативного етапу) учитель та методист аналізували педагогічні здобутки кожного з практикантів і кращим з них (17 осіб) було запропоновано взяти участь у другому турі. Цей тур співпадав з завершенням творчого етапу педпрактики, де всім студентам було запропоновано створити нестандартний урок відповідно наданим вимогам, а учасникам - зробити відеозапис своїх уроків.

Саме відеозапис ми бачимо як одну з важливих умов активізації творчої діяльності практикантів. Він сприяв підвищенню відповідальності студентів та учнів у підготовці уроку, проявленню винахідливості та вольових якостей. Відеозапис дав змогу компетентному журі проаналізувати результати олімпіади, зробити відеоряд фрагментів уроків всіх учасників другого туру для ознайомлення всіх студентів факультету з результатами педпрактики, та для відзнаки і нагороди кращих практикантів. Велика роль відеозапису і у створенні зворотнього зв‘язку педпрактики та методики музичного виховання. Саме на методиці йде більш ретельний аналіз кращих конкурсних уроків.

Проведена досвідно-експериментальна робота дає можливість зробити наступні висновки: неформальний підхід до педагогічної практики, додержання етапності в її проведенні, створення умов, що мотивують пошуки нових оригінальних побудов уроку, введення елементів змагання, фіксація творчих доробок студентів сприяють розвитку творчої активності майбутніх учителів музики.