Чепульченко Т.О.

Національний технічний університет України “КПІ”

Шляхи формування соціальної правової держави в Україні

З часу проголошення Декларації про державний суверенітет тенденція концепції демократичної, соціальної, правової держави стала постійною складовою частиною української державної ідеології. Проголошення в Конституції України як соціальної, правової держави визначає необхідність розвитку її конституційної моделі. Ця модель, її зміст, які визначається системою властивій соціальній правовій державі рис і принципів, стала постійним предметом більш пристальної уваги не тільки з боку вітчизняних науковців, але й суспільства в цілому. Прикладом цього є формування в середовищі українських правознавців двох підходів щодо назви такої держави, що відображають визначені відмінності в баченні її сутності.

Так, В. Копейчиков і М. Козюбра відстоювали постійну, властиву Європі формулу “демократична, соціальна, правова держава”, що згодом було втілено в Конституції, тоді як П. Рабинович пропонував назву “держава соціально-демократичної орієнтації”. Поняття “соціальна, правова держава” можна розглядати як теоретичне і як практичне поняття, тобто таке, яке спирається на конституційне проголошення держави соціальною і правовою. Конституція, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, закріпила не стільки реальний, скільки бажаний стан держави, що констатується в її преамбулі. Таким чином, в Україні на сьогодні створені лише правові передумови для ставлення і подальшого розвитку цієї концепції.

У зв’язку з чим, вважається, що соціальна держава – це правова держава розвитого громадянського суспільства, що з’єднуючи у своїй діяльності принципи свободи і рівності, соціальної справедливості, надкласовості, реально забезпечує соціально-економічні права людини.

Соціальна держава і правова держава – єдине ціле в тім змісті, що соціальна держава це сторона правової держави, тобто держава реальних прав людини, серед яких є соціально-економічні права (право на працю, справедливі умови праці, соціальне забезпечення, гідну людину прожитковий мінімум і ін. ), забезпечення реальності яких – задача соціальної держави.

Соціальна держава – надкласова, у тім змісті, що вона спрямована на організацію нормативного життя і розвитку всього суспільства в цілому, але захищає права, волі, законні інтереси всіх своїх громадян, народів, є знаряддям злиття соціальної напруженості в країні.

Формування соціальної, правової держави – це складний і тривалий процес. Для того щоб побудувати в Україні правову державу, треба насамперед, щоб ті вимоги, які складають її зміст, а це: забезпечення панування права, захист гарантування основних прав і свобод людини і громадянина, поділ влади та інші, були реально втілені в життя, що, у свою чергу, вимагає завершення правової, політичної, економічної і соціальної реформ. Не менш важливим для формування правової держави в Україні, є підвищення рівня правової культури і правосвідомості громадян, посадових осіб і суспільства в цілому, виховання почуття поваги до права, забезпечення знанням своїх прав і свобод, юридичних обов’язків, уміння їх правильно реалізувати і виконувати. Високий рівень правової культури і правової свідомості необхідний для утвердження в суспільстві законності, справедливості, установленням такої атмосфери, у якій людина може вільно жити і розвиватися як особистість. Таким чином, знання права, повага до нього, переконаність в обов’язковості його виконання – необхідна умова соціального державотворення.

У той же час слід зазначити: значна частина суспільства дотепер ще досить скептично відноситься до думки, що закріплені в Конституції цінності можуть прижитися в наших умовах і позитивно впливати на процес рішення існуючих проблем. Подолання цієї ситуації можна досягти лише за умови, що ідея розвитку України як соціально-правової держави стане цільовою настановою діяльності не тільки політиків і державних діячів, але і суспільства в цілому.