Кравчина Т.В.

Хмельницький національний університет

ГРУПОВА РОБОТА ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАННЯ

На зміну традиційному з'являються нові типи навчання, які спираються на гуманістичну парадигму освіти і дозволяють ефективніше розв'язати життєво важливі педагогічні завдання.

Інтерактивне, або взаємодіюче навчання будується з урахуванням психології людських взаємин. У процесі такого навчання студенти активно взаємодіють один з одним і з викладачем з метою спільного розв'язання поставленого завдання. При цьому вони мають можливість обмінюватись думками та пропозиціями. Викладач стає організатором дискусії, ділової співпраці. Навчання є цікавим і корисним, зростає мотивація студентів.

До інтерактивних методів навчання відносять: фронтальну, індивідуальну та групову роботу з студентами [1, с. 10].

Організовуючи фронтальну роботу викладач орієнтується, головним чином, на рівень середніх студентів. На них розраховані темп роботи, обсяг та рівень складності навчального матеріалу. Це негативно позначається на слабших і сильніших студентах. Спілкування студентів можливе лише за ініціативою викладача.

В індивідуальній роботі кожен студент працює самостійно, темп його роботи визначається ступенем цілеспрямованості, розвитком інтересів, нахилів. Темп роботи залежить від навчальних можливостей студентів. При індивідуальній навчальній діяльності студенти не взаємодіють між собою, контакти з викладачем є обмеженими і нетривалими. В індивідуальній навчальній роботі страждають слабкі студенти.

Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює студентів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці. Групова навчальна діяльність виконує ряд функцій. Вона створює умови для позитивної мотивації, адже під час групової роботи активізується діяльність всіх виконавців, а також створюються умови для оволодіння студентами формами взаємодопомоги. У груповій роботі студенти показують високі результати засвоєння знань, формування умінь. Слабкі студенти виконують більший обсяг завдань. Виховна функція групової діяльності формує колективізм, гуманні якості особистості. Організаційна функція навчання полягає в розвитку уміння розподіляти обов'язки, вміння спілкуватися.

Розглянемо переваги групової роботи: 1) за той самий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший; 2) висока результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь; 3) формується вміння співпрацювати; 4) формуються мотиви навчання; 4) розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).

Е.І. Федорчук виділяє дещо інші переваги групової роботи інтерактивними методами [1, с. 21]: 1) взаємозалежність членів групи; 2) особиста відповідальність кожного члена групи за власні успіхи та успіхи товаришів; 3)спільна творча навчально-пізнавальна діяльність; 4) можливість працювати в міру своїх сил і здібностей; 5) соціалізація особистості кожного члена групи у процесі діяльності; 6) формування таких рис, як терпимість, готовність визнавати думку інших, відстоювати власну думку точними, лаконічними аргументами; 5) загальна оцінка роботи групи.

Разом з тим, наводяться і недоліки групової роботи інтерактивними методами: 1) робота в малій групі, навпаки, може вимагати зайвих витрат часу, поки члени групи знаходять спільну мову; 2) роботою мікрогруп важче управляти, особливо при великій їх кількості; 3) у такій групі відсутній стимул особистих амбіцій, бо досягнуті окремим членом групи результати не ставляться йому в заслугу, а стають загальним надбанням; 4) свою низьку інтелектуальну здатність можна приховати за спинами інших учасників.

С.С. Вітвицька виділяє наступні елементи в технологічному процесі групової роботи [2, с. 166-167].

I. Підготовка до виконання групового завдання: а) постановка пізнавальної задачі; б) інструктаж про зміст і послідовність роботи; в) рекомендації щодо дидактичного матеріалу в групах;

II. Групова робота: г) знайомство з матеріалами, планування роботи в групі; д) розподіл завдань між членами групи; е) індивідуальне виконання завдань; є) обговорення індивідуальних результатів роботи в групі; ж) обговорення загальних завдань групи (зауваження, доповнення, уточнення, узагальнення); з) підведення підсумків групового завдання.

ПІ. Заключна частина: і) повідомлення про результати роботи в групі; й) аналіз пізнавальної задачі; к) загальний висновок про групову роботу і виконання поставленої задачі; л) висновки про робочу групу і її членів.

У процесі групової роботи викладач виконує такі функції: контролює хід роботи в групах; консультує, відповідає на запитання; координує діяльність, при необхідності допомагає окремому студенту чи групі в цілому.

Отже, зважаючи на сказане, робимо висновок, що групова робота у навчальній діяльності має посісти належне місце, так як вона надає можливості для стимулювання зацікавленості студентів, їхньої співпраці, а також може значно заощадити час та покращити навчальні досягнення окремих студентів. При цьому слід пам'ятати, що, якщо групова діяльність вийде з під контролю викладача, то вона вимагатиме зайвих витрат часу, призведе до конфліктів, або дозволить деяким студентам працювати неповною мірою.

Література

1. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / Під ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2003. - 255с.

2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: ЦНЛ, 2003. - 314с.