О.М.Дятлова

аспірантка ЛНПУ ім. Т.Шевченка.

Інтегративна освіта: сучасний стан та перспективи навчання соціогуманітарних дисциплін.

Інтеграція – є однією з найперспективніших інновацій, яка здатна вирішити чисельні проблеми освітянської системи. Звичайно, система інтегративного навчання ще недостатньо опрацьована, а тому неоднозначно сприймається багатьма педагогами. Її повне теоретичне обґрунтування та запровадження у практику навчання – справа майбутнього. Але вже сьогодні є очевидним, що інтегративне навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності вчителів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Інтеграція зобов'язує до використання різноманітних форм викладання, що має вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Вона стає для всіх її учасників – і вчителів, і учнів, і батьків, і адміністрації – школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети.

Сучасна педагогічна наука вважає інтеграцію одним із головних дидактичних принципів, який у цілому визначає організацію освітніх систем. Таке її розуміння дозволило науковцям висунути нову освітню парадигму. В трактовці О.Я.Данилюка вона звучить наступним чином: оскільки існуюча освіта предметоцентрична, тобто реалізується принцип внутріпредметної інтеграції, а інтеграція складає основу будь-якої освітньої системи, перехід освіти у сучасних умовах на якісно новий рівень, по суті, є рух від внутріпредметної до міжпредметної інтеграції. Такий перехід передбачає не зміну, а доповнення одного принципу іншим. Автор спрогнозував подальші перспективи використання інтегративної основи в навчанні, що дозволить у майбутньому сформувати якісно нову систему – інтегральний освітній простір, який надбудується над предметною системою і повністю збереже її у якості своєї функціональної основи [1,12].

Тому сьогодні ще з більшою актуальністю постала проблема вибору напряму побудови та розмежування навчального матеріалу. Серед їх різноманіття з вирішенням проблем інтегративного навчання пов’язані три основні напрями побудови навчання: педоцентричний, предметоцентричний, змішаний.

Педоцентричний напрям базується на ідеях ліквідації навчальних предметів та запровадженні комплексності як універсальної системи. На цій підоснові існують такі системи навчання як проблемно-комплексна та модульна. Другий напрям заснований на непохитному існуванні предметного принципу, де інтеграція є засобом розв’язання проблем у структурі змісту окремих предметів. Змішаний напрямок ґрунтується на положенні про діалектичну взаємопов’язаність предметоцентризму і інтеграції, які є взаємообумовленими. Предметоцентризм є зовнішня форма внутріпредметної інтеграції. Змішаний напрям передбачає поєднання предметного та інтегративного навчання, де інтеграція виступає як шлях модернізації освіти, посиленням її теоретичних основ на базі загальнонаукових ідей.

В останні роки, з розвитком теорії та практики використання інтегративного підходу, зусиллями науковців та педагогів-практиків запроваджується система інтегративно-предметного навчання. Її принципами є: орієнтація навчання на сьогоденні вимоги суспільного розвитку, формування цілісної системи знань, єдиної картини світу, наукового світогляду, поєднання інтегративного й диференційованого підходів до навчання, безперервність освіти та її вихід на рівень професійної освіти [2].

Перспективи розвитку інтегративно-предметного навчання закріплені у “Державному стандарті базової і повної загальної освіти”, де зазначені не окремі предмети, а освітні галузі. Це означає, що вперше за тривалий час нормативний документ орієнтує на інтеграцію змісту, на можливість гнучкої варіативної організації змісту. Освітня галузь “Суспільствознавство” складається з структурних компонент: історія рідного краю, історія України, всесвітня історія, право, мораль, економіка, філософія, громадянська освіта, тобто визначені елементи інтеграції знань про суспільство. Загальними змістовними наскрізними лініями освітньої галузі є людина-людина, людина-суспільство, людина-природа – стержневі ідеї можливої інтеграції. Зрештою освітня галузь “Суспільствознавство” в основній школі є логічним продовженням і поглибленням суспільствознавчого змісту освітньої галузі “Людина і світ” базової школи.

Сьогодні в школах України проходять апробацію декілька інтегрованих курсів, де компонентами інтеграції виступають соціогуманітарні знання. Для початкової школи складені інтегровані програми: “Я і Україна. Навколишній світ”, “Мистецтво”. В старшій школі вивчаються курси: “Практичне право”, “Ми – громадяни”, “Громадянська освіта”, “Основи філософії”, “Людина і світ”, “Людина і суспільство”. Опрацьовується інтегрований курс “Історія мистецтв як культурний текст”.

Творчість вчителів виявляється в створенні і проведені інтегрованих уроків, де поєднуються різнопредметні соціальногуманітарні знання з історії та права, філософії та права, громадянського права та релігії й знання з різних освітніх галузей: історії та літератури, історії та географії, історії та алгебри, історії та природознавства, економіка та математика.

Сучасна суспільствознавча освіта, у відповідності до загальнонаукових тенденцій та вимог часу, все активніше та більш впевнено рухається у напрямку інтеграції. Для цього існують усі необхідні підстави. В Україні існує декілька дослідних центрів з проблем інтеграції змісту. Даною проблематикою займаються в Академії педагогічних наук України, у Київському, Дніпропетровському, Харківському університетах, у Тернопільському, Чернігівському педагогічних інститутах. Центр з проблем інтеграції світоглядної освіти діє в Луцьку. В структурі інституту педагогіки АПН України на базі Полтавського інституту післядипломної освіти педагогічних працівників працює лабораторія “Інтеграція змісту шкільної освіти”.

В Україні сформувалася ціла низка наукових напрямків у вивченні теоретичних основ інтеграції. Провідними з них є: напрямок методологічного обґрунтування проблем інтеграції (С.У.Гончаренко, Ю.І.Мальований, О.В.Сергєєв); напрямок визначення структури інтегрованих знань (Т.М.Усатенко); дослідження системологічних аспектів інтеграції (О.І.Джулик, Є.Б.Яворський); проблеми інтегративних процесів в освіті (І.М.Богданова); розробка шляхів упровадження інтеграції в навчальний процес (Л.В.Вичорова, Т.О.Горзій, О.Т.Проказа, Є.М.Романенко); інтеграція елементів контролю в модульному навчанні (Л.І.Джулай); інтеграція теоретичних і виробничих аспектів навчання (Т.Д.Якимович); імовірнісно-статистичні аспекти інтеграції (В.Й.Якиляшек); інтеграція у ступеневій освіті (Ю.Ц.Жидецький); взаємозв’язки інтеграції та диференціації (В.Ф.Моргун); психологічні аспекти інтеграції (Т.Г.Яценко); формування системи знань - дидактична інтегрологія (І.М.Козловська)[2].

Теорія інтеграції знань опрацьовується на філософському, концептуальному рівнях та має вихід в практику навчання. Не можна не згадати, що Україна має більш ніж десятирічний досвід інтегрованого викладання соціогуманітарних знань в межах комплексної системи навчання поч. ХХ ст. В ці часи була сформована система комплексного вивчення знань. Соціогуманітарні знання опановувалися в межах інтегрованого курсу “Суспільствознавство”. Це був великим за змістом і насиченістю матеріалу курс, де інтегрувалися знання з громадянської, економічної та політичної історії, економіки, культури, знання з організації господарської діяльності, розвитку промисловості, політичні, ідеологічні знання тощо. З точки зору наукової актуальності, період комплексного інтегрованого навчання початку минулого століття повинен стати предметом подальших всебічних вивчень.

Література:

1. Данилюк А.Я. Учебний предмет как интегрированная система // Педагогика.- 1997. - №4. – с.24-28.

2. Козловська І.М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: дидактичні основи – Львів, 1999. – 302с.

Дятлова Олена Миколаївна

аспірантка кафедри педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Т.Шевченка

Спеціальність: 13.00.02. Теорія та методика навчання історії.

Домашня адреса: Дятлова О.М.

вул. Михайличенко 57

с. Сабівка

Слов’яносербський район

Луганська область

93735.

Телефон: 8-097-98-46-805.

Ml: den 2373 @ yandex. ru