Шляхи підвищення мотивації мовленнєвої діяльності студентів на заняттях англійської мови

Шендерук О.Б. та Пермінова В.А.

Чернігівський Державний інститут Економіки і Управління

« Мистецтво викладання є ніщо інше,як мистецтво збуджувати цікавість юних душ,а потім задовольнити її… »

Анатоль Франс

Викладання є мистецтво,а не ремесло – в цьому суть учительської справи. Перепробувати десятки методів і вибрати свій, переглянути десятки підручників і не додержуватися жодного з них неухильно – це єдиний можливий спосіб живого викладання.

Саме такий підхід ми рекомендуємо застосовувати в роботі, щоб уникнути штампів, стереотипів, повторів та одноманітності в навчанні. Великим досягнення сучасної системи освіти є право вчителя іноземної мови на вільний вибір засобів навчання. Не можна досягти головної мети в навчанні іноземних мов –оволодіти іншомовним міжкультурним спілкуванням через формування і розвиток міжкультурної компетенції, використовуючи один підручник. Потрібно відмовлятися від індивідуальної та фронтальної роботи під час занять на користь взаємодії у парах, групах, командах. Наблизити навчальну ситуацію на занятті до реального спілкування – таке завдання кожного викладача іноземної мови.

Викликати мотивацію можна тільки зацікавленим навчанням, де викладач і студент є партнерами в спілкуванні. Зацікавлене навчання має місце там, де враховуються вікові та психологічні особливості студентів, оскільки для кожної вікової групи характерний свій вид провідної діяльності.

Усі види діяльності тісно пов’язані с таким поняттям як « пізнавальний інтерес » – надійний і реальний чинник мотивації навчання. У своїй роботі ми приділяємо велику увагу формуванню і розвитку пізнавальних інтересів наших студентів. Для себе ми розробили шкалу ознак наявності пізнавальних інтересів кожного студента, сформованих в результаті індивідуального підходу до нього:

● Активність студента на конкретному занятті ;

● Точність і повнота відповідей ;

● Кількість доповнень до відповідей одногрупників з власної ініціативи ;

● Додаткові запитання викладачу на занятті ;

● Кількість звертань за консультацією до викладача ;

● Загальна ерудиція студента ;

Ця шкала допомагає нам досліджувати коливання мотивації кожного студента в позитивний чи негативний бік. Виходячи з цього ми добираємо відпорні тексти, вправи і завдання для того, щоб зацікавити студентів і підтримувати мотивацію на достатньо високому рівні.

При цьому ми завжди дотримуємось трьох принципів :

1. Формування завдань під час занять має імпонувати студентам, відкривати перед ними чітку мовленнєву перспективу. Викладач повинен вносити в заняття живу конкретику, привабливу для них.

2. З метою якісного засвоєння матеріалу потрібно не « відбувати » навчання, а « проживати » його, щоб воно мало життєвий зміст для студентів, тобто було особистісно значущим. Викладач повинен добре уявляти собі, чим живуть його студенти, які їхні хобі, смаки, ціннісні орієнтації.

3. На занятті повинна панувати атмосфера довіри й співпраці. Розпочинаючи заняття викладач перетворюється на партнера по спілкуванню, « першого серед рівних » і одночасно організатора, що перетворює живі дійсності у предмет спілкування на занятті.

Іншомовним спілкуванням на заняттях оволодівають через взаємодію всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання,говоріння,читання,письмо). Шляхи до нього можна відобразити у вигляді сходинок:

- Формування і розвиток пізнавальних інтересів;

- Формування позитивної мотивації;

- Формування і розвиток мовленнєвих навичок і вмінь;

- Активізація мовленнєвої діяльності;

- Підвищення позитивної мотивації на основі реального успіху;

- Володіння іншомовним міжкультурним спілкуванням;

Мотивація – це « запускний механізм » оволодіння іноземною мовою.

З першої хвилини заняття треба зацікавити студентів, поставити перед ними такі завдання, які їм хотілося б виконати. Мовленнєва зарядка на початку заняття – це фактично його комунікативний пролог. Від неї залежить наявність чи відсутність мовної атмосфери на занятті. Мовленнєва зарядка завжди будується на вивченому раніше матеріалу.