Бутенко Л.М.

Київський національний економічний університет

Роль диверсифікації в діяльності підприємства

У ринковій економіці, яка характеризується різноманітними змінами умов зовнішнього та внутрішнього середовища, підприємства не зможуть досягти успіху, якщо не будуть намагатися вчасно адаптуватися до тих чи інших коливань конкурентного ринку, а отже, будуть вимушені його покинути. Тому, щоб вижити та зберегти свій бізнес важливо здійснювати гнучку політику та створювати умови для росту. Джерелом якісного зростання підприємства може бути диверсифікація його діяльності.

Аналізом диверсифікації займалися такі іноземні дослідники як І.Ансофф, М. Портер, Б. Карлофф, Ф. Котлер, Р. Румельт, Р. Кох, А.А. Томпсон, А.Дж.Стрікленд, Пітер Дойль, Ендрю Кемпбел, Д. Аакер, Марциал Паск’є, Ральф Леман, Рогер. М. Кунц та інші. В останні роки з’явився ряд наукових праць вітчизняних вчених, в яких описуються питання даної проблематики, зокрема І.Бланка, В. Вітлінського, А. П. Наливайка, В. Г. Андрійчука, О.Л.Устенка, В.Д.Нємцова, Л. Є. Довганя, С. Наконечного, А. Пересади та інших.

Узагальнюючи теоретичні та практичні результати досліджень зарубіжних і вітчизняних авторів, присвячених питанням диверсифікації, можемо зробити висновок про важливість цього процесу для стратегічного управління діяльністю підприємства. Адже за сучасних умов ринкової економіки диверсифікація відіграє значну роль і займає першочергове місце в підтримці рівня ефективної діяльності підприємств різних форм власності та сфер господарювання.

Варто зазначити, що перш за все диверсифікація є перспективною стратегією бізнесу, а не простим механічним процесом. Саме тому їй властиві певні переваги. Так, за допомогою диверсифікації може здійснюватися:

- зниження підприємницького ризику за рахунок отримання прибутків і розміщення капіталу в різних галузях, що по-різному потерпають від кон’юнктурних змін на ринку;

- досягнення синергічного ефекту в різних сферах діяльності, що, в свою чергу, є передумовою зменшення витрат на ведення бізнесу і, в кінцевому результаті, підвищення споживчого попиту на продукцію;

- створення передумов для стабілізації потоку доходів, оскільки диверсифікація є вигідною як працівникам підприємства, так і постачальникам, і споживачам;

- збільшення прибутковості підприємства в довгостроковій перспективі;

- ефективна політика управлінського персоналу, що дає змогу покращити діяльність підприємства;

- залучення інвестицій, тобто довгострокових вкладень капіталу для можливості забезпечення ефективної діяльності підприємства, а саме отримання прибутку;

- підвищення конкурентноздатності підприємства в результаті задоволення потреб споживачів за рахунок розширення номенклатури та асортименту продукції (видів робіт, надання послуг);

- більш повне завантаження виробничих потужностей;

- ефективніше використання сировини, матеріалів, технології;

- збереження виробничого потенціалу.

Необхідно підкреслити, що, крім зазначених переваг, на жаль, диверсифікація діяльності підприємства має певні недоліки:

- при входженні в нову галузь підсилюються потенційні проблеми управління диверсифікованим підприємством;

- суттєвим є необхідність перепідготовки, перепрофілювання і навчання спеціалістів;

- у випадку неспорідненої диверсифікації виникає неможливість використання стратегічної відповідності в якості додаткового джерела створення конкурентних переваг;

- проблемою є висока вартість входження на нові ринки;

- в результаті здійснення диверсифікації можливим є зростання собівартості продукції та ризик недоотримання запланованого прибутку;

- важливим є те, що будь-яке збільшення різноманітності видів діяльності призводить до ускладнення ведення бухгалтерського обліку, аналізу фінансових результатів тощо.

Беручи до уваги вищезгадані недоліки, необхідно відзначити, що перед початком диверсифікації керівництву підприємства необхідно ретельно розглянути та зважити всі свої потенційні можливості, щоб не допустити появи негативних сторін даного явища.

Загалом, диверсифікація є важливою складовою частиною структури сучасної ринкової економіки. Вона стимулює прагнення господарюючого суб’єкта в умовах конкуренції зміцнити своє положення на ринку, своєчасно реагувати на зміни економічної кон’юнктури, забезпечити ефективність своєї діяльності. Здійснення диверсифікації направлене на підвищення динамічності ринкової економіки, швидку зміну попиту, виникнення великої кількості нових галузей та ринків продукції.

Таким чином, вищеописане дає можливість ще раз переконатися в доцільності однієї із головних заповідей бізнесу – “don’t put all eggs in one basket” (пер. з англ. - «не класти яйця в одну корзину»), що означає не вкладати всі кошти в один вид діяльності для уникнення можливих катастрофічних збитків. Адже диверсифікація діяльності в першу чергу є захисною (утримуючою) стратегією бізнесу, яка дозволяє підприємствам «не потопати» в динамічному ринковому середовищі складної економічної кон’юнктури за рахунок розширення своєї діяльності.