м. Тернопіль, Тернопільський
національний педагогічний університет
ім. В. Гнатюка
Мас-медіа – це простір, в якому останнім часом утверджується українська мова. Зазначимо, що мовна система особливо чутлива до всіх зрушень у житті людини. “Мовлення у сфері ЗМІ, – як зауважує О.Сербенська, – зазнає дії всіх чинників, які є породженням суспільно-політичної формації, зумовлені характером державних інституцій, взаємодією контактуючих мов, системою освіти, способом інтерпретації явищ природи і суспільного життя” [1, 135]. Культуру мови преси, теле- та радіоефіру досліджували О.Сербенська, М.Яцимірська, С.Єрмоленко та інші науковці. Проте мовна палітра ЗМІ настільки динамічна і різноманітна, що і далі привертає увагу науковців.
Мета нашого дослідження –
схарактеризувати мову журналістів в радіоефірі. Розглянемо чинники, які
впливають на культуру мови радіоведучих, і проаналізуємо типові огріхи у мові
ЗМІ.
Для розв’язання поставлених завдань
скористались різними методами: часткового відбору радіопередач, лінгвістичного
аналізу та описовим методом. Матеріалом дослідження послужила мова мережевих
радіо (зокрема “Нашого радіо”, радіо “П’ять”, радіо “Тернопіль”) та
Національного радіо.
Загалом радіоефірний час складається із
прямого та непрямого ефіру, так званого “заготовленого”. Тому мова журналіста
може бути спонтанною, неспонтанною і синтезованою (коли поєднується спонтанна і
неспонтанна мовна діяльність). За нашими спостереженнями, ведучі найчастіше
допускають огріхи під час спонтанної мови. Тому виділимо детермінатори мовної
діяльності радіожурналістів.
Більша частина ефірного часу
репрезентується піснями, які є одним із чинників вибору мови в ефірі до чи
після виконання пісні. Цю тезу ілюструють зафіксовані нами фрази, як-от: сподіваюся,
у вас (українською мовою) дела (російською мовою) просто супер (Наше
радіо, 27.01.2006, 13:33); это Гайтана, которая (російською мовою)
відшукала (українською мовою) (Наше радіо, 9.02.2006, 19:34). У першому
випадку звучала пісня Ю.Савічевої “Как твои дела”, у другому – пісня Гайтани
“Відшукай”.
У дослідженні розрізняємо заздалегідь
підготовлені програми і програми в прямому ефірі (хоча, звичайно, у них теж є
завчасу сформульовані фрагменти). Як не прикро, усе ж мовні огріхи частотні у
всіх видах програм. У непрямому ефірі зафіксували неправильне вживання
наголосів: в результаті прóриву (замість прорúву)
труби (Наше радіо, 27.01.2006, 13:00), врóжаю
(замість врожáю) цього року у Криму не буде (Наше радіо, 27.01.2006, 13:02), захворювáння (замість захвóрювання) (радіо “П’ять”, 1.02.2006, 17:31), судéн (замість
сýден) (Наше радіо, 13.01.2006, 11:04); порушення
лексичних норм: русизми (ВІЧ (замість
ВІЛ) (Національне радіо, 24.01.2006, 9:15); огріхи на
граматичному рівні: збірна Україна (замість України)
на відбірному турнірі до чемпіонату Європі (замість Європи) 2008 року (Наше радіо, 27.01.2006, 13:00), приміщення
київської міської онкологічної лікарні по вулиці (замість на
вулиці) Верховинній (Наше радіо, 27.01.2006, 13:01).
Під час аналізу радіопередачі у прямому
ефірі звертаємо увагу на їх мовне оформлення у двох ракурсах: коли у студію
телефонують слухачі і коли ведучий телефонує до слухача. Усвідомлюємо, що у
прямому ефірі журналістові важче контролювати свою мовну діяльність (оскільки
треба думати і про змістове наповнення висловлювання). Знову ж констатуємо, що
мова журналіста не є зразковою. Нами зафіксовано порушення лексичних норм,
як-от: так вірно (замість правильно),
радіо “Тернопіль”, 8.02.2006, 19:15; ви прáві (замість
правí) в даному випадку, Наше радіо, 27.01.2006,
13:23; да, да, да (замість так), кажіть, Наше
радіо, 27.01.2006, 13:12; до речі, Анічка, гадати (замість
ворожити) будете сьогодні? (Наше радіо, 13.01.2006,
11:04). Частотною вадою є неправильне утворення ступенів порівняння
прикметників. Наприклад, Танічка, бажаємо всього самого найкращого
(замість найкращого), радіо “Тернопіль”, 31.01.2006,
21:41;
– ... И хотела бы послушать песню Керкорова.
–
Дякуємо. Зараз поставимо обов’язково. Бажаємо вам всього самого
найкращого (замість найкращого).
Вашому другові Олегу так само всього самого найкращого (замість найкращого),
Наше радіо, 27.01.2006, 13:49;
–
... Послухаємо
ТНМК “Гранули”.
–
Дякуємо за
дзвіночок. Всього вам самого найкращого (замість найкращого), Наше радіо, 27.01.2006, 13:56.
Типовим недоліком вважаємо
ненормативні форми звертань: Валентин (замість Валентине),
де ви? Наше радіо, 27.01.2006, 13:56; скажіть от чесно, Насть (замість
Настю), Наше радіо, 27.01.2006, 13:34; отож, Орися
Антонівна (замість Орисю Антонівно), радіо
“Тернопіль”, 8.02.2006, 19:15.
Популярними є спілкування через sms-повідомлення. Огріхи у них аналогічні, що й у попередніх
ситуаціях. Наприклад, ... і ще один привіт. Спеціально полетить він в
магазин “Автомат” для Олега і Міші. Надіслав цей привіт до нас наш постійний
слухач Женя. Він також просить передати привіт своїй коханій дівчині Вікторії,
ніжно-ніжно її поцілувати (зміст sms). Цілую і бажаю вам всього самого найкращого (замість
найкращого), Наше радіо, 27.01.2006, 13:28; ... пише
(українською мовою) коварный (російською мовою) до нас із
міста Києва (коментар ведучої), Наше радіо, 27.01.2007, 13:14.
Мова в радіоефірі реалізується в умовах
негайної реакції на слова співрозмовників. За нашими спостереженнями,
спілкування із додзвонювачами характеризується найбільшою кількістю огріхів.
Детальний аналіз мови ЗМІ допомагає з’ясувати причини, які детермінують ті чи
інші особливості реального використання мови, дослідити типові порушення норм
літературної мови.
Зважаючи на роль ЗМІ в
утвердженні статусу державної української мови та розширення її функцій,
формування соціального престижу літературної мови, доцільно запровадити
моніторинг за кількістю та якістю україномовної продукції в радіопередачах на
різних каналах.
Література
1. Сербенська О. А. Культура
усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ
імені Івана Франка, 2003. – 121 с.