Дорошенко Е.Ю., Кириченко Р.О., Хабарова М.О.

Сучасні способи оцінювання змагальної діяльності у баскетболі

У практиці змагальної діяльності тренеру досить складно об‘єктивно оцінити індивідуальну ефективність техніко-тактичної діяльності гравця, окремих ланок гри команди (захисники, нападаючі, центрові), команди в цілому. Існуючи на сьогодні способи оцінювання та аналізу техніко-тактичної діяльності у баскетболі визначають лише кількісні показники. В нашому дослідженні зроблено спробу об‘єктивізації даних індивідуального оцінювання техніко-тактичної діяльності у баскетболі на засадах використання математичного апарату сучасної науки.

Дослідження виконано згідно плану науково-дослідної роботи кафедри спортивних ігор факультету фізичного виховання Запорізького національного університету “Оптимізація навчально-тренувальної та змагальної діяльності зі спортивних ігор”. Напрям дослідження відповідає тематиці Зведеного плану науково-дослідних робіт Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту на 2001-2005 роки за наступними напрямами: 1.“Оптимізація учбово-тренувального процесу спортсменів різного віку і кваліфікації у спортивних іграх”, номер державної реєстрації 0101U006471; 2. “Підвищення ефективності змагальної діяльності у спортивних іграх”, номер державної реєстрації 0101400G307.

Фахівці в галузі баскетболу звичайно використовують для оцінювання індивідуальної ефективності змагальної діяльності спортсменок звичайний підрахунок кількості техніко-тактичних дій гравця, сумарні показники групових або командних взаємодій [1, С.274-276], [2, С.42-44].

Методи вирішення проблем стосовно оцінювання, аналізу і контролю змагальної діяльності у баскетболі можуть бути як аналітичними, так і синтетичними. Найбільш вдалим є застосування комплексу методів на засадах аналітико-синтетичних підходів. Концептуальний апарат педагогічних наук у поєднанні з теоретико-методичними засадами спортивного тренування сьогодні має лише один відносно ефективний інструмент вирішення завдань оптимального оцінювання, аналізу і контролю змагальної діяльності спортсменів - метод імітаційного моделювання. Під цим розуміють створення моделі реальної системи та її експериментальна апробація [3, С. 173].

Складність оптимального оцінювання індивідуальної ефективності техніко-тактичної діяльності окремого гравця або команди в цілому обумовлена необхідністю подальшої розробки концепції коаліційної стратегії спортивних ігор, основи якої викладено колективом авторів [4, С.3-4]. Для створення оптимальних та високоефективних способів управління змагальною діяльністю спортсменів з високим рівнем надійності їх реалізації необхідно створити якісні системи оцінювання індивідуальних і командних ігрових дій. Це положення знайшло своє відображення в дисертаційних дослідженнях, об‘єктом і предметом дослідження яких були різні аспекти планування, оцінювання і контролю змагальної діяльності в спортивних іграх [5],[6]. Це дозволяє вирішити сучасні проблеми якісного аналізу і наблизитися до вирішення проблем оптимального управління змагальною діяльністю спортсменів.

Вищенаведене дозволяє сформулювати наступні задачі дослідження:

1. Проаналізувати способи оптимального оцінювання індивідуальної ефективності техніко-тактичної діяльності у баскетболі.

2. Визначити алгоритм оптимального оцінювання індивідуальної ефективності змагальної діяльності гравців у баскетболі.

До найбільш поширених варіантів визначення індексу (коефіцієнту ефективності) змагальної діяльності гравця у баскетболі відносяться наступні способи:

1. За матеріалами сайту www.eurowomen2003.com [7] (англійською мовою):

INDEX = (POINTS – MISSED SHOTS + REBOUNDS + ASSISTS + STEALS + BLOCKS – T/OVERS) / TIME PLAYED (7 MINS MIN PLAY), де INDEX – індекс ефективності змагальної діяльності гравця; POINTS – очки; MISSED SHOTS – фоли; REBOUNDS – підбори м‘яча; ASSISTS – результативні передачі; STEALS – перехвати; BLOCKS – блок-шоти; T/OVERS – помилки (втрати м‘яча); TIME PLAYED – час перебування гравця на майданчику (мінімум – 7 хвилин).

Індекс ефективності змагальної діяльності гравця базується на основних показниках техніко-тактичної діяльності у баскетболі та відтворює досить об‘єктивну картину. Але, на наш погляд, не всі параметри змагальної діяльності мають однаковий вплив на об‘єктивізацію результатів аналізу змагальної діяльності. Логічно, побудувати, своєрідний рейтинг параметрів техніко-тактичної діяльності гравця у баскетболі. У цьому випадку окремі параметри техніко-тактичної діяльності гравців у баскетбол матимуть різні коефіцієнти. Визначення цих коефіцієнтів є найбільш складним завданням і потребує залучення фахівців вищої кваліфікації, застосування методу експертних оцінок. Суб‘єктивна оцінка експерта (тренера або фахівця з галузі баскетболу) покладена в основу цього метода робить можливим значні розбіжності стосовно оптимального оцінювання ігрових дій гравців

2. За матеріалами сайту www.infobasket.ua [8] (російською мовою):

КПИ=(О + АВ + 1,4хПХ + 1,2хБШ + 1,2х СЩ + 1,4хЧЩ + 0,5хФС – (2-очк. мимо) – 1,5х (3-очк. мимо) – 0,8х (штрафные мимо) – 1,4х ПП – ПТ - Ф) / СВ,

где КПИ – коэффициент «полезности» игрока; О – очки; АВ – атакующие передачи; ПХ – перехваты; БШ – блок-шоты; СЩ – подборы на своем щите; ЧЩ – подборы на щите соперника; ФС – фолы команды соперников; ПП – потери при передаче; ПТ – потери технические; Ф – фолы; СВ – сыгранное время.

Ця формула логічно вдображує оцінку ефективності техніко-тактичної діяльності гравців у баскетболі. Її структура логічно побудована: кількість очок набраних гравцем є одним з найбільш інформативних критеріїв оцінювання ефективності змагальної діяльності. До нею додаються позитивні, віднімаються негативні показники змагальної діяльності гравця з урахуванням коефіцієнтів, отриманий результат поділяється на час знаходження гравця на майданчику (в грі). На перший погляд просто і логічно. Але вона не враховує низку чинників які, на наш погляд, мають принципове значення:

1) Кількість набраних очок недостатньо об‘єктивно відображує вклад гравця у загальний результат. Наприклад: гравець набрав 12 очок, результат гри 60:56. Інший варіант - гравець набрав 12 очок, результат гри 90:88. Зрозуміло, що показник кількості набраних очок не є об‘єктивним показником вкладу гравця в загальний результат гри: у першому випадку 20%, в другому випадку 13,33% при рівній кількості набраних очок вклад гравців у сумарний доробок команди суттєво різниться. Очевидно, що відсоток набраних гравцем очок від загального показника команди є більш об‘єктивним критерієм оцінювання ефективності змагальної діяльності окремого гравця.

2) Позитивні або негативні показники змагальної діяльності окремого гравця додаються або віднімаються з урахуванням коефіцієнтів. Не враховує вищенаведена формула визначення ефективності змагальної діяляьності також статевих особливостей спортсменів, які також суттєво впливають на індивідуальні показники змагальної діяльності.

3. Т. Хуцинський [9, С. 17] пропонує попередньо оцінювати якості особистості баскетболісток за п¢ятьма найбільш значущими шкалами і застосувавши до них апарат багатомірного регресійного аналізу оцінювати ефективність змагальної діяльності баскетболісток за формулою (мовою оригіналу):

Эффективность = 0,29 + 0,06*ZM + 0,07*GP + 0,07 HET – 0,06*CD + 0,04*ZR.

4. Інформативними показниками в баскетболі є насамперед ті, що характеризують об¢єм, різносторонність і ефективність індивідуальних і командних техніко-тактичних взаємодій. О.О. Кравчук [10, С. 36] пропонує наступний спосіб оцінювання результатів техніко-тактичної діяльності у баскетболі:

Э = (РБ1*%Б1%Б1м + РБ2*%Б2%Б2м + РБ3*%Б3%Б3м + 2,5М + 1,5Ч + 1,3С)-ДО*Т/200 + 1,5*Пп / Т,

де,

Т – час участі в грі; РБ1 – результативність гравця, набрана 1-очковими кидками; Б1 – відсоток влучань 1-очкових кидків; БМ1 – відсоток влучань 1-очкових кидків за модельними даними; РБ2 – результативність гравця, набрана 2-очковими кидками; Б2 – відсоток влучань 2-очковими кидками; БМ2 – відсоток влучань 2-очковими кидками за модельними даними; РБ3 – результативність гравця, набрана 3-очковими кидками; Б3 – відсоток влучань 3-очковими кидками; БМ3 – відсоток влучань 3-очковими кидками за модельними даними; О – кількість оволодінь м¢яча; П – кількість перехоплень; С – кількість узятих відскоків біля свого щита; Ч – кількість узятих відскоків біля щита суперника; Рр. – кількість втрат м¢яча; Ф – кількість фолів; К – кількість очок, набраних командою в грі.

Вищенаведене дозволяє сформулювати наступні висновки:

- провідним чинником якісного аналізу ефективності змагальної діяльності гравців у баскетболі є індекс або коефіцієнт корисності гравця. В основу цього показника пропонуємо покласти відсоток набраних гравцем очок від сумарного доробку команди;

- інші показники змагальної діяльності гравців у баскетболі (фоли, втрати м‘яча, помилки, блок-шоти, перехоплення та ін.) слід використовувати з урахуванням ігрової спеціалізації, індивідуальних і статевих особливостей спортсменів.

Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі базуються на теоретико-методичному обґрунтуванні проблеми оптимального оцінювання та аналізу індивідуальної ефективності техніко-тактичної діяльності у баскетболі. Це питання потребує проведення подальших досліджень в наступних напрямах: визначення індексу (коефіцієнту) змагальної діяльності гравця; визначення та уточнення алгоритмів оцінювання техніко-тактичної діяльності.

Література.

1. Дорошенко Е.Ю., Кириченко Р.О. Аналіз техніко-тактичної діяльності баскетболісток вищої кваліфікації // Педагогіка, психологія та мед.-біол. проблеми фіз. виховання і спорту. - 2004. - № 1. - С. 269-277.

2. Кириченко Р.О., Дорошенко Е.Ю., Горбуля В.Б. Аналіз показників змагальної діяльності збірної України з баскетболу в фінальних матчах чемпіонату Європи // Педагогіка, психологія та мед.-біол. проблеми фіз. виховання і спорту. - 2004. - № 7. - С. 40-45.

3. Спортивная метрология: учебник для институтов физической культуры / Под ред. В.М. Зациорского. - М.: Физкультура и спорт, 1982 – 256 с.

4. Тактика и стратегия в футболе / Зеленцов А.М., Лобановский В.В., Ткачук В.Г., Кондратьев А.И. – К.: Здоровья, 1989. – 192 с.

5. Айрапетьянц Л.Р. Педагогические основы планирования и контроля соревновательной и тренировочной деятельности в спортивных играх: Автореф. дисс. ... доктора пед. наук. – М., 1991. – 40 с.

6. Науменко А.И. Соревновательная деятельность теннисистов и методика ее оценки: Автореф. дисс. канд. пед. наук. – М., 1996. – 18 с.

7. www.eurowomen2003.com.

8. www.infobasket.ua.

9. Хуцинский Т. Спортивная подготовка женщин-баскетболисток в аспекте полового диморфизма: Автореф. дисс. … доктора пед. наук. – СПб., 2004. – 53 с.

10. Кравчук О.О. Методи визначення взаємозв¢язку ігрової результативності баскетболістів високого класу з індивідуальними біоритмами // Педагогіка, психологія та мед.-біол. проблеми фіз. виховання і спорту. - 2005. - № 18. - С. 34-39.