Зайцева В.В.

Дніпропетровський національний університет

ФУНКЦІЇ ГАЗЕТНОГО ЗАГОЛОВКА

Заголовок як складова тексту широко вивчається дослідниками, що працюють у руслі лінгвістики та стилістики тексту в цілому, а також вивчають його на функціональному рівні.

Саме тому в газетній публіцистиці заголовку приділяється відповідна увага, оскільки читач в першу чергу, як правило, проглядає назви статей і повідомлень, і тільки потім починає читати текст з тим заголовком, що його зацікавив. Тобто в такий спосіб автор публікації прагне „завоювати” читача, привернути його увагу, затримати її і досягнути прочитання всього матеріалу.

Відомо, що газетний заголовок виконує низку важливих функцій, до яких належать такі: функція композиційності; функція інформування; функція атрактивності.

Під функцією композиційності ми вбачаємо організуючу роль заголовка у системі “ заголовок-текст – (ілюстрація)”, у газетному матеріалі.

Дійсно, важко уявити матеріали на шпальтах газети без заголовка, який за допомогою верстання організує текст в одне ціле і водночас відділяє один матеріал від іншого.

Інформативна функція або функція інформування притаманна не лише газетним заголовкам, а й є невід’ємною функцією будь-якого заголовка. Заголовок у газеті орієнтує читача на швидке знайомство з основною ідеєю повідомлення, навіть не вчитуючись у нього. Особливо рельєфно інформативна функція газетного заголовка виступає у матеріалах інформаційного жанру.

Наприклад:

“ Президент у Верховній Раді” (“ Правда України “, №13, лютий 2006р.)

“ Економічні війни: спроба покласти край” ( “Голос України “, 15 лютого 2006р.).

Функція атрактивності або функція привертання уваги, споріднює газетний заголовок з рекламним. Саме атрактивний газетний заголовок зосереджує увагу читача на матеріалі. „Зачепившись” очима за заголовок він зацікавиться змістом. Для реалізації функції атрактивності заголовок повинен бути або інтригуючим, або сенсаційним.

Розглянемо декілька прикладів інтригуючих газетних заголовків:

“ Підкуп, шантаж, погроза вбивства “ ( “ Свобода “, 17 – 23 січня 2006р.) Прочитавши заголовок, важко уявити про які саме погрози йдеться у статті. Лише ознайомившись з матеріалом газети, стає зрозуміло, що мова йде не про погрози конкретним особам, а про методи сучасної війни.

Або, наприклад, такий підзаголовок статті: «Слабоє звєно». На перший погляд здається, що в газетному повідомленні мова буде йти про загальновідому телегру, але вже перші рядки статті називають ім’я головного героя – це боксер Віталій Кличко. Зрозуміло, що колишній боксер не збирається брати участі у телегрі « Слабоє звєно ». Автору статті вдалося заінтригувати читача назвою телегри, що мала успіх на телебаченні.

Отже, зазначені вище приклади, дають нам можливість зробити висновок про те, що після знайомства з текстом, заголовок перестає бути інтригуючим, але набуває додаткової конотації.

Усі проаналізовані функції газетного заголовка не виступають ізольовано, а тісно взаємодіють між собою. Так, композиційна функція реалізується як в інформаційному, так і в інтригуючому заголовку. В свою чергу, інтригуючий заголовок обов’язково повинен мати елемент інформативності, а інформаційний заголовок може інтригувати.

В залежності від того, яка функція є переважаючою у газетному заголовку ( функції інформування або функції атрактивності ), він може по-різному взаємодіяти з текстом. Так, наприклад, заголовок інформаційного характеру просто повідомляє про об’єкт або явище, якому він разом з тим присвячується: “ Рекорди минулого року “ ( “ Урядовий Кур’єр “, 10 – 12 січня 2006 р.). Такий заголовок, без сумніву, заінтригує читача, приверне його увагу, адже практично не можливо передбачити про що буде йти мова у статті. Автор лише в другому абзаці повідомляє про так звані «рекорди» минулого року. Йдеться про зростання цін на житло в Україні, наводиться таблиця цін на квартири у регіонах України та причини виникнення такої ситуації на ринку житла.

У наведеному прикладі інформативний заголовок виступає як результат того, про що буде далі повідомлено у тексті. Інакше кажучи, текст – це розгорнутий інформаційний заголовок.

Сконцентрована у заголовку інформація допоможе читачу швидко ознайомитись з матеріалами газети та одержати загальне уявлення про зміст, а потім, якщо в цьому буде потреба, повернутися до того чи іншого матеріалу, щоб вилучити з нього більш детальну інформацію.

Дещо по-іншому виявляється взаємодія тексту з актактивним заголовком. Його основна мета – привернути увагу читача до матеріалу, тому атрактивний заголовок часто, взятий ізольовано, поза текстом, може мати незначне змістове навантаження, тобто бути малозрозумілим.

На відміну від інформативного , атрактивний заголовок може взаємодіяти з фотоматеріалом. Інтерес може представити матеріал з назвою: “ Справа честі “ ( “Літературна Україна”, січень 2006 р.), а нижче заголовка – фото Олександра Стовби з крилатим літературним псевдонімом «АІСТ». Такий заголовок не тільки привертає увагу читача, а й змушує уважно прочитати зміст матеріалу. Основна мета атрактивного заголовка – привернути увагу читача, викликавши в нього інтерес до читання усієї статті.

Зазначене вище, дає право на певні узагальнення:

1. Заголовок – це одна з головних композиційних частин газетного матеріалу, що безпосередньо пов’язана з наступним текстом.

2. Інформативний і атрактивний заголовки по-різному взаємодіють з текстом.

3. Функції композиційності, інформування й атрактивності тісно пов’язані між собою.