Пересада Я.Д., Петренко С.М.
Донецький національний
університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
Особливості становлення аудиту в
україні та потенційні НАПРЯМКИ його РОЗВИТКУ
Самостійний
початок розвитку аудиту в Україні розпочався у 1991 році після набуття Україною
незалежності. В нашій державі виникла необхідність в аудиті з переходом
економіки до ринкових відносин. Процес роздержавлення і приватизації власності
разом зі становленням і розвитком інших елементів ринкової економіки тісно
пов'язаний із необхідністю вдосконалення фінансово-економічного механізму
країни. Особливе місце в цьому механізмі належить фінансовому контролю.
Відсутність ефективного контрольного механізму – одна з причин обвального
падіння економіки та інтенсивного зростання неплатежів. Тому організація чіткої
системи фінансового контролю – обов’язків елемент фінансової політики, ланка в
загальній системі заходів перебудови фінансового механізму. [1, с.14]
Ціль статті –
формулювання особливостей становлення аудиту в Україні які полягають в тому, що
перехід до ринкових відносин сприяє розпаду колишньої системи організації
обліку та контролю. Так, поряд із ліквідацією багатьох міністерств та відомств
і з руйнуванням системи розробки галузевих методичних вказівок із ведення
бухгалтерського обліку перестала існувати і система офіційних пояснень
нормативних актів, зворотний зв'язок з підприємствами органів, відповідальних
за розробку нормативних документів. Крім того, розвиток ринкових відносин
супроводжувався появою таких економічних суб’єктів як акціонерні товариства,
орендні підприємства, комерційні банки,
страхові компанії, які не є власністю держави. Виникла необхідність у такій
формі контролю, яка б відповідала недержавній формі власності. Такою формою
контролю і є незалежний аудит. [2, с.8]
За період
незалежності в Україні створено національну систему аудиту, яка сприяє розвитку
національного господарства та демократизації суспільного життя держави. Першим
визначним кроком до формування національної системи аудиту було прийняття
Верховною Радою Закону України «Про аудиторську діяльність», який 16 років тому
визначив правові засади незалежного аудиту. Його розвиток слід розглядати як
суттєве надбання суспільно-господарської та соціально-політичної практики в
Україні в період її становлення як суверенної держави. Створення системи
незалежного аудиту є результатом спільних зусиль зацікавлених фахівців на шляху
реформування економіки держави, розвитку її приватного сектора, розбудови
громадянського суспільства. Більше половини сертифікованих аудиторів об’єднані
в професійну громадську організацію – Спілку аудиторів України, покликану
впливати на поліпшення діяльності національної системи аудиту та забезпечувати
соціальний захист своїх членів, створюючи для цього певні фонди. Важливим
компонентом національної системи аудиту є Аудиторська палата України. Однією з
проблем, що виникали на шляху становлення національної системи аудиту, було
підтримання належної морально-психологічної атмосфери серед аудиторського
загалу. Вирішення цього питання - ухвалення Кодексу професійної етики
аудиторів.
Основними
потенційними сферами дослідження та удосконалення ринку аудиторських послуг в
Україні можуть стати наступні:
1.
Розробка механізму практичного застосування Міжнародних стандартів аудиту в
Україні, створення до них коментарів у повному обсязі.
2.
Внесення необхідних змін і доповнень до Закону України «Про аудиторську
діяльність» з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів
України, які впливають на регулювання аудиторської діяльності для унормування
взаємовідносин аудитора та клієнта.
3.
Внесення відповідних змін, доповнень та уточнень до структури системи освіти
аудиторів через створення єдиних вимог базової вищої освіти.
4.
Удосконалення Програми підвищення кваліфікації аудиторів, циклічного її
перегляду та внесення необхідних змін з метою уникнення формального характеру
навчання аудиторів.
5.
Сприяння науковим дослідженням у галузі аудиту, написання дисертацій та видання
монографій, активізація роботи щодо виконання Меморандуму АПУ «Про підтримку та
розвиток наукових досліджень в галузі обліку, аудиту (контролю) та економічного
аналізу».
6.
Поглиблення співпраці професійних аудиторських організацій України з
міжнародними та європейськими професійними організаціями бухгалтерів і
аудиторів шляхом здійснення спільних проектів.
7.
Удосконалення та спрощення форми звітності аудиторських фірм, що
подається до Аудиторської Палати України, розробка стандартів внутрішнього
аудиту підприємств в Україні.
8. Виконання
замовлень на аудит органів державної влади, де державний контроль неможливий
або неефективний.
9.
Розробка програмного забезпечення на основі використання новітніх
інформаційних технологій, що дасть можливість мінімізувати витрати
робочого часу аудиторів при здійсненні їх діяльності та інші. [3]
Отже, можна зробити
висновок, що аудит в Україні являє
собою цілісну, ефективно діючу систему з сучасним кадровим,
нормативно-правовим, інформаційно-методичним та програмно-технологічним
потенціалом, який динамічно оновлюється. В сучасних умовах відбувається активне
становлення аудиту, що є гарантією ефективного подальшого розвитку аудиту,
його адекватності основним напрямам розвитку економіки.
Література:
1.
Радська В.В., Петраков Я.В. Аудит. Навч. пос. - К.:Центр учбової
літератури, 2008. - 416с.
2.
Шкіря Н.Л., Нікульникова Т.Г., Залізняк Н.В. Аудит: Навчальний посібник.-
Львів: «Магнолія-2006», 2008. - 224с.
3.
Балахонова О.В., Бірюкова О.Л., Швабська Ю.Г. Напрямки розвитку аудиту в [Электроний ресурс]. – Режим доступа: <http://www.rusnauka.com >.